Небезпечний вантаж дійшов до Ради: досвід ЄС проти техногенних аварій

Понеділок, 21 травня 2018, 12:10 — , , Український центр європейської політики

Територією України перевозиться понад 1000 найменувань різних небезпечних вантажів. У країні, на території якої йдуть військові дії, знання про поводження з небезпечними вантажами та законодавче регулювання цього аспекту транспортної діяльності є не просто формальністю, а має нагальну, життєво необхідну потребу.

Так, за даними ПАТ "Укрзалізниця" лише за 2017 рік сталось 33 аварійні ситуації під час перевезення небезпечного вантажу, внаслідок яких природне середовище "збагатилось" 134 тоннами промислового сміття – хімічних, отруйних речовин тощо. На щастя, минулося без жертв. 

За минулі роки ставались і масштабніші катастрофи. Як, наприклад, у Львівській області у 2007 році, коли зійшли з колії та перекинулися 15 цистерн із жовтим фосфором. Тоді почалася пожежа, під час якої утворилася хмара з продуктів горіння (зона ураження склала близько 90 кв. км), довелося евакуювати людей з найближчих сіл. Внаслідок отруєння продуктами горіння 13 осіб у стані тяжкого та середнього ступенів важкості було госпіталізовано.

Як попередити такі трагедії? На допомогу може прийти досвід ЄС.

Адже у найбільш промислово розвинутих державах-членах Євросоюзу частка перевезень небезпечних вантажів становить близько 20% від загального обсягу перевезень, з них майже 40% припадає на легкозаймисті рідини (зокрема, паливо).

Адаптувати європейський досвід може ухвалення законопроекту №7387 "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів". Його було включено до порядку денного Ради наприкінці березня після того, як попередній, зареєстрований ще у 2016 році, однойменний і фактично той самий законопроект, не був ухвалений у другому читанні.

Рекомендації ООН

До небезпечних вантажів відносять усі матеріали, вироби, а також тверді речовини, рідини та гази, відходи виробничої та іншої діяльності, які можуть на різних транспортних етапах спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей.

Відповідно до списку ООН, перелік небезпечних вантажів нараховує близько 4 тисяч найменувань і узагальнених рубрик, які розподіляються на дев'ять класів. Особливе місце займають вантажі підвищеної небезпеки, тобто такі, що можуть бути використані не за призначенням, зокрема в терористичних цілях, та призвести до масової загибелі людей або значних руйнувань (вибухові речовини, паливо, токсичні, інфекційні та радіоактивні речовини, патрони для зброї з розривним снарядом тощо).

Основоположними правилами, які регламентують операції з небезпечними вантажами, є Рекомендації ООН щодо перевезення небезпечних вантажів. Ці рекомендації викладено у вигляді Типових правил перевезення, які періодично оновлюються. Вони, в свою чергу, дозволяють розробляти національні й міжнародні правила, які регулюють перевезення, що здійснюються різними видами транспорту. Водночас зазначені положення залишаються достатньо гнучкими, для врахування будь-яких додаткових вимог національного законодавства.

Крім того, існує низка міжнародних документів, які містять положення та вимоги стосовно небезпечних вантажів залежно від виду транспорту. Україна є договірною стороною цих документів, проте як законодавчо, так і організаційно відповідає їм не повною мірою.

Укладанням Угоди про асоціацію з Євросоюзом Україна зобов’язалась гармонізувати чинні стандарти в галузі транспорту з існуючими в ЄС, зокрема з Директивою 2008/68/ЄС про внутрішні перевезення небезпечних вантажів, яка фактично поширює міжнародні угоди щодо небезпечних вантажів на внутрішні перевезення.

Українські реалії

На сьогодні перевезення небезпечних вантажів в Україні регулюється законом "Про перевезення небезпечних вантажів", а також законами щодо окремих видів транспорту, актами Уряду та наказами Мінінфраструктури та МВС.

Укладанням Угоди про асоціацію з Євросоюзом Україна зобов’язалась гармонізувати чинні стандарти в галузі транспорту з існуючими в ЄС, зокрема із Директивою 2008/68/ЄС про внутрішні перевезення небезпечних вантажів, яка фактично поширює міжнародні угоди щодо небезпечних вантажів на внутрішні перевезення. У 2015 Мінінфраструктури спільно з МВС пішло назустріч європейським вимогам, затвердивши "Порядок перевірки цистерн для перевезення небезпечних вантажів", а згодом ухваливши правила перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами України.

Основними недоліками чинного законодавства, яке регулює процес перевезення небезпечних вантажів, є неузгодженість різних правових документів та розбіжності між ними, а також невідповідність норм технічному прогресу.

Більшість змін, що вносилися до чинних нормативних актів, мали тільки заборонний характер і не враховували міжнародний досвід.

Для прикладу, в законі "Про перевезення небезпечних вантажів" відсутній перелік транспортних засобів, що призначені для здійснення перевезень таких вантажів. Відповідно, такі питання, як вимоги до стану, конструкції, устаткування таких транспортних засобів, також відсутні.

Також внутрішнім законодавством не регулюється порядок вирішення спорів, пов’язаних із перевезенням небезпечних вантажів, а також порядок дій при контролі за дотриманням вимог до перевезень, не визначене й питання про те, хто має відповідати за контроль перевезень небезпечних вантажів на різних етапах здійснення транспортування.

Що пропонує досвід ЄС?

Європейські правила транспортування небезпечних вантажів є складником схвалення пакету інфраструктурного законодавства, яке є вимогою наших європейських партнерів, в тому числі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Однак, що не менш важливо – нові норми поводження з небезпечними вантажами важливі для безпеки громадян та довкілля.

Адже визначення чітких, зрозумілих правил транспортування небезпечних вантажів, обов’язків та відповідальності суб’єктів перевезення та уповноважених осіб (консультантів, радників) дозволить як пришвидшити сам процес вантажоперевезення, так і тримати під контролем дотримання цих правил.

А крім того, європейське законодавство передбачає забезпечення проведення спеціального навчання персоналу компаній, які здійснюють транспортування небезпечних вантажів на всіх рівнях, що забезпечить транспортну галузь висококваліфікованими працівниками і зменшить ризик "людського фактору" – ключової причини більшості катастроф із вантажем.

Адаптація європейських норм вимагатиме додаткових зусиль та витрат. Однак це той самий випадок, коли "скупий платить двічі". 

Попередити виникнення аварійної ситуації під час перевезення небезпечних вантажів вийде набагато дешевше, ніж потім ліквідовувати її наслідки.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua