Виграшний хід ЄС: як має змінитися політика щодо Східного партнерства

Понеділок, 16 грудня 2019, 08:00 — , Центр європейських політичних досліджень

Якщо новий високий представник ЄС Жозеп Боррель і новий комісар з питань сусідства Олівер Варгеї обдумують свої перші рішення в зовнішній політиці, їм варто в першу чергу замислитись, що робити з Грузією, Україною та Молдовою.

Цього літа Єврокомісія ініціювала відкриту "структурну консультацію" із зацікавленими сторонами щодо майбутнього Східного партнерства. Консультація завершилась місяць тому, і можна припустити, її узагальнені результати вже лежать на столах у нового керівництва.

У цих звітах нові очільники ЄС можуть роздивитися можливість для швидкого і вигідного ходу, що вимальовується для їхньої, наразі кульгаючої, зовнішньої та безпекової політики.

Три країни, що мають Угоди про асоціацію

З багатьох звітів, які надійшли до ЄС в рамках "структурної консультації", три заслуговують особливої уваги. Це звіти урядів трьох країн з Угодами про асоціацію.

Три угоди, які включають поглиблені та всеохопні зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), з Грузією, Молдовою та Україною, стали найбільшим досягненням ЄС в рамках ширшого Східного партнерства. Ці три країни, на відміну від Білорусі чи Азербайджану, а також частково Вірменії, серйозно налаштовані на економічну та політичну інтеграцію з ЄС.

Ці країни надали спільні та очевидно узгоджені пропозиції. Їхній спільний меседж — процес інтеграції у форматі УА/ПВЗВТ може і має бути посилений.

Також спільною у трьох звітах є пропозиція запровадити певну "тристоронізацію" відносин з ЄС — структурний процес колективного обговорення всіх питань, що становлять спільний інтерес. А таких питань багато.

Відповідний формат ще треба буде напрацювати, але загальна ідея полягає в тому, що слід запустити процес зустрічей ЄС та тріо країн УА на міністерському та експертному рівнях, що охоплюватимуть питання ПВЗВТ та різні тематичні сфери. Один формат зустрічей може включати лише інституції ЄС, інший — усі або ж найбільш зацікавлені держави-члени ЄС.

Наприклад, сторони могли б запустити спільну "Раду асоціації ЄС та трьох країн УА", а також різні формати для зустрічей із галузевими радами ЄС або робочими групами Ради ЄС, такими як COEST (Робоча група ЄС з питань Східної Європи та Центральної Азії).

Цікаво, що подібна ідея виникла і в новому Європарламенті, коли група Європейської народної партії затвердила пропозицію депутата Андрюса Кубілюса щодо відповідної версії "тристоронізації" відносин. (Кубілюс був також тим, хто і вигадав термін "Тріо країн УА" (AA trio), зручний загальний термін без прив’язки до конкретних дій).

Зробити оновлення та модернізацію Угод про асоціацію

Усі ці пропозиції націлені на пошук набагато ширших ґрунтовних ініціатив, ніж важлива, але обмежена ідея "тристоронізації" відносин. Для цього актуальними є два концепти: "оновлення" та "модернізації" УА/ПВЗВТ.

Оновлення Додатків до текстів УА/ПВЗВТ згідно з переглянутим законодавством ЄС — процес, передбачений угодами, який зараз триває на практиці.

З моменту укладання угод законодавство ЄС було суттєво оновлено у багатьох галузях політик, і тому угоди потребують великої кількості суто технічного оновлення, що наразі і відбувається.

Однак поза цим є можливість для якісного поглиблення угод — їх "модернізації". "Тріо країн" висунуло чимало відповідних пропозицій, з яких щонайменше 50, на мій погляд, є цілком слушними і можуть слугувати поступовими практичними кроками з модернізації угод.

Серед прикладів — більш повна інтеграція в енергетичний союз, єдиний цифровий ринок, транспортну політику та інфраструктурні зв'язки, єдину європейську мережу розрахунків, ініціативи у сфері правосуддя, нові зміни в кібербезпеці тощо. Ці можливості могли б посприяти новому важливому політичному поштовху, якого прагне "тріо країн".

Все це цілком відповідає гаслу "Більше підтримки за більше реформ" ("More for more"), яке ЄС вже протягом певного часу використовує у своїх заявах щодо політики сусідства.

Проблема полягає в тому, що ані "Більше підтримки" не визначене в операційному плані, ані невідомо, які ще реформи доведеться впроваджувати країнам-партнерам. Крім цього, не зрозуміло, які додаткові ресурси ЄС буде готовий залучити у цей процес. Якщо добросовісно не виконати всі вищенаведені пункти, стимулюючий вплив ЄС не працюватиме.

Тому Союз має це зробити вже зараз.

Зміна уряду в Молдові

Відтоді як тріо країн УА надали свої пропозиції, у Молдові сталися суттєві зміни у владі.

Колишня проєвропейська коаліція змінилася коаліцією на чолі з проросійськими соціалістами. Та все ж зміна політики в Молдові може бути не такою суттєвою, як лунає в геополітичних заявах: реальна інтеграція Молдови з ЄС в останні роки була дуже вагомою.

Також сьогоднішню владу в Кишиневі можна вважати тимчасовою, бо на кінець 2020 року заплановані президентські вибори, які можуть відбутися одночасно з позачерговими парламентськими. Все це означає, що протягом наступного року для ЄС лишається абсолютно доречною розробка посилених стимулів для модернізації угод.

Що з Білоруссю, Азербайджаном та Вірменією? І відповідно, всім Східним партнерством в цілому?

Цей формат має тривати, хоч і очікується, що його успіх буде скромним. Однак можливості для стратегічного наповнення відносин з Білоруссю та Азербайджаном, очевидно, обмежені з політичних та економічних причин — ці країни є авторитарними і ще навіть не увійшли до СОТ.

Нова угода ЄС з Вірменією є змістовнішою, адже містить елементи, аналогічні УА, проте членство цієї країни в Євразійському економічному союзі накладає на неї суттєві обмеження. Та все ж приклад динамічних відносин тріо країн УА з ЄС може заохотити Вірменію також рухатись у цьому напрямку.

Загалом Східне партнерство все ще є позитивним форматом, у межах якого шість держав можуть спільно здійснювати певні корисні кроки, але нам все ж не варто перебільшувати його можливості.

Чудова можливість для першого виграшного ходу

Можливості для маневру в ЄС, м’яко кажучи, обмежені відносно найбільших і найскладніших стратегічних проблем у сфері безпеки і зовнішньої політики, що нині надходять від Сполучених Штатів Трампа та Китаю Сі, а також Росії Путіна.

Однак у Східній Європі, і разом з тим у трьох країнах УА, яке прагне відігравати провідну роль усередині Східного партнерства, для ЄС відкривається можливість для цінного раннього успіху.

На думку не спадає жодне інше досьє, в якому нове керівництво ЄС мало б таку можливість здійснити перший виграшний хід.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Стаття підготовлена в рамках проєкту "Розуміння Угод про асоціацію між ЄС та Україною, Молдовою і Грузією", який реалізується консорціумом, до складу якого входять Центр європейських політичних досліджень (Брюссель), Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Київ), "Реформатікс" (Тбілісі) та "Експерт-груп" (Кишинів) за фінансової підтримки Уряду Швеції

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua