Чому Лукашенко досі зберігає владу: 6 висновків про хід білоруських протестів

П'ятниця, 9 жовтня 2020, 12:00 — , "Мінський діалог" (Білорусь)
Фото AFP/East News

Політична криза в Білорусі триває вже два місяці - якщо рахувати з дня виборів 9 серпня. Спробуємо розібратися, які висновки можна зробити за підсумками двох місяців протестів.

Влада відновила контроль над ситуацією в країні.

Якщо розкол їй і загрожував, то цей період вже в минулому.

Загалом білоруська політична система показала свою стійкість і запас міцності - багато в чому завдяки силовому блоку і волі самого Лукашенка.

Як і очікувалося, проти державного "лома" в опозиції не знайшлося прийому.

А особисті якості самого Лукашенка не дозволяли припускати "януковичівський" варіант розвитку подій. Ця воля до влади і готовність захищати до останнього свої ідеали і досягнення (якими б вони не були) значною мірою мотивували і силовиків.

Ще одним мотиватором для згуртування силовиків стало насильство з боку протестувальників у перші дні протестів (сутички, наїзди автомобілями) і цькування в усі наступні.

Плюс те, що, як опозиція думала, спрацює на розкол - пропозиція фінансової компенсації за звільнення. Це було сприйнято як 30 срібняків за порушення присяги, тобто не перехід у стан протестуючих з ідейних міркувань, а оплачена зрада.

Чиновники ж не побачили для себе ніяких перспектив переходу - опозиція нічого конкретного не пропонувала, а чиновники люблять чіткість і передбачуваність.

До того ж бюрократи-професіонали будуть затребувані за будь-якого розкладу. Тому робити різкі рухи їм немає ніякого сенсу.

Влада перехоплює ініціативу у протестувальників.

Яскравий приклад - таємна інавгурація. З одного боку, опозиції не дали підготуватися до заходу, в результаті протест вийшов хаотичний, а з іншого - влада зняла інтригу з датою закінчення повноважень за попереднім терміном.

Тобто небезпечних розвилок для Лукашенка більше не залишилося. І тепер влада буде нав'язувати свій порядок денний з конституційною реформою.

Всередині владної системи йде розбір польотів за підсумками виборчої кампанії і післявиборчих протестів.

Оргвисновки будуть зроблені - система і раніше показувала свою адаптивність і здатність хоча б частково вивчати уроки своїх проколів.

Однак ці висновки будуть зроблені не зараз - бо це підірве монолітність держапарату і створить непотрібні тертя в той час, коли загроза політичної нестабільності до кінця не ліквідована.

А поки ми будемо спостерігати реакцію в її контрреволюційному сенсі.

У опозиції майже не залишилося важелів впливу на ситуацію.

Немає політичного центру, який би представляв протестувальників, немає структур, немає єдиної території протесту.

Замість цього є самопризначена Координаційна рада, в якій визначальну роль відіграють представники "старої опозиції" і яка намагається виконувати представницьку функцію, не впливаючи на ситуацію в "полі".

Функція координації протесту все ще залишається за телеграм-каналом Nexta.

Прикметно, що ні Координаційна рада, ні Тихановська і її радники, ні Nexta не намагаються займатися проєктуванням, створенням більш-менш конкретних програм для різних груп населення.

Неідеологічні меседжі для максимально широкої аудиторії - може, і гарний хід в рамках раптової електоральної революції проти набридлого режиму, але при затяжному протесті такий підхід починає працювати проти його організаторів.

Читайте також
"Вікно можливостей" для Путіна: якою є стратегія РФ щодо Білорусі

Коли дія революційної екзальтації починає минати, з'являється потреба осмислити перспективи і реальні можливості.

Одних гасел і мемів тут вже недостатньо. В цьому плані цей протест сильно відрізняється від спроб 2006 і 2010 років - тоді намагалися описувати бажане майбутнє.

З важелів впливу на владу в опозиції залишилася тільки вулиця.

Вуличний протест трансформувався: відбулася його карнавалізация, він підкреслено неагресивний і хаотичний.

Акції вихідного дня все більше нагадують колективну терапію після отриманої травми в перші дні після виборів.

І хоча масовість вуличних акцій дещо знижується (неможливо підтримувати революційний ентузіазм на тому ж рівні кілька місяців шляхом безцільного ходіння вулицями), та все ж говорити про "видихання" протесту явно передчасно.

Білоруський протест йде вглиб і набуватиме інших форм.

Текст розміщений на telegram-каналі автора і републікується з його дозволу

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.