"Зробити Америку знову великою": що може отримати світ від президентства Байдена

Четвер, 21 січня 2021, 13:30 — , посол України у Австрії
Andrew Harnik/DPA/East News

Події 6 січня шокували до глибини душі тисячі людей за межами Сполучених Штатів.

Та з першими жахливими кадрами заколоту я пригадав серпень 2018 року. Тоді Америка прощалася з Джоном Маккейном, а політичні лідери – республіканці та демократи – зібралися разом навколо труни у знаменитій капітолійській Ротонді. Той сумний день був також найвищою точкою в моральному плані, одною з багатьох у цьому священному місці, яке називається Капітолієм.

Неймовірний контраст порівняно з тим, що світ побачив 6 січня 2021 року. То була найнижча точка.

Я переконаний, що Америка переживе ненависть деяких американців, – але, як і багатьом людям по всьому світу, мені було боляче. Я не маю права судити, але я маю право на цей біль. Мені боляче бачити Америку такою. "Я любив її за її порядність, за її віру в мудрість, за справедливість і доброту її людей. Я любив її, тому що це не просто місце, а ідея, за яку варто боротися", – казав Джон Маккейн.

Америка – це рідний дім для мільйонів, але також це "сяюче місто на пагорбі" для мільярдів, таких як я, хто не є американцем, але вірить у свободу, правду, повагу. Тому, будь ласка, не сприймайте як втручання, коли ці люди беруть до серця нинішні тривожні часи в Америці, ніби це їхня власна біда.

Мені також боляче, коли проводять хибні паралелі між двома українськими революціями та подіями 6 січня.

Для початку, українська Помаранчева революція 2004 року була на 100% мирною. В той рік українська влада (підбурена Росією) зробила все, аби спровокувати насильство. Вона привезла до Києва тисячі східних українців, здебільшого шахтарів, у надії, що ті почнуть битися з протестувальниками.

Але вийшло інакше. Ніхто не хотів битися. Натомість Майдан 2004 року був посланням миру. Люди ділилися одягом, харчами, дарували поліції квіти. Те, що мало бути моментом розколу, стало моментом єдності. Коротким, але незабутнім.

У 2013-14 роках влада, знову ж таки з подачі Росії, зробила мирний протест неможливим. Все почалося з того, що поліція побила сотні людей, аби придушити протест. Наступного ранку на місці сотень були тисячі. Майдан був наповнений людьми – фотографії обійшли увесь світ. Але мало хто за межами України знав, що весь простір під Майданом заповнений бутіками та магазинами одягу. Жоден з них не був розгромлений за три революційні місяці. І навіть коли десятки протестуючих були брутально вбиті на третій місяць революції, вона не перетворилася на злобний натовп.

Злобний натовп прийшов пізніше – з російською окупацією на Донбасі.

Моя думка проста: є різниця між людьми, які обмануті та сліпі у своїй злобі, і людьми, які борються за свободу. Дві українські революції не були бунтом. Вони увійдуть в історію як моменти гордості.

Натомість події 6 січня 2021 року будуть покриті ганьбою.

Багато років тому я закохався в Америку, про яку казав Джон Маккейн.

У моєму особистому випадку це була американська глибинка – Нью-Гемпшир, де я провів три тижні за студентським обміном, коли Радянський Союз ще був живий. То був березень 1991 року. У Москві, звідки ми вилітали, ішов сніг, а у Вашингтоні вже майже цвіли вишні. Відчуття було нереальне, ніби я потрапив у телевізор. А потім ми приїхали в Нью-Гемпшир – і це вже було інше відчуття. Ніби я потрапив у роман Марка Твена. Там я зустрів найтепліших, милих, веселих, найбільш небайдужих людей, яких коли-небудь бачив.

Вони не були "America first". Їм було діло до інших.

Вони змінили мій світ, зробили його більшим і світлішим. Я став дипломатом, аби зустрічати на своєму шляху побільше таких людей. Це те, що Америка вміє робити: змінювати світ. То була Америка Джона Маккейна.

Мені хотілось би, аби ця Америка повернулася за президентства Джо Байдена. Можливо, я помиляюся, але для мене, стороннього спостерігача,

її повернення – це єдиний спосіб зробити Америку "знову великою".

Останні чотири роки ні США, ні світ загалом не показали себе великими.

Трансатлантичне партнерство послабилося. Європа не розуміла Америку, Америка була байдужа до Європи. Несвобода, на чолі з Володимиром Путіним, перейшла у наступ. Росія нападала на своїх сусідів та псувала душі тих, на кого не могла напасти. Вільний світ почав розвалюватися. Путін зміг переконати мільйони людей, що Америка нічим не краща, ніж будь-яка інша держава – або навіть і гірша.

Читайте також
Президент Джо Байден: як почав роботу новий лідер США. LIVE

Іноді здавалося, що він переконав у цьому і Дональда Трампа.

Сподіваюся, що це зміниться за часів Джо Байдена.

На короткий в історичному плані момент сяюче місто на пагорбі зникло під темною хмарою, але я знаю, що це місто все ще там, воно все ще стоїть. Ті, хто вірить у свободу, сподіваються, що хмара нарешті зникне. Ті, хто ненавидить свободу, сподіваються, що від міста залишаться уламки. Американцям варто показати, що ці останні не праві.

Почати можна з простої констатації: так, Америка краща. Час нагадати, що таке Америка. "Не місце, а ідея, за яку варто боротися".

Вперше опубліковано на сайті CNN за назвою "Тепер Америка може знову бути натхненням для світу". Переклад українською оприлюднений автором та публікується за його згодою.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua