Що залишилося поза увагою сьомого засідання Ради асоціації Україна-ЄС, яке відбулося 11 лютого у Брюсселі?

Одна з ключових новацій останнього засідання – пропозиція повернутися до секторальної інтеграції.

Визначення ключових секторів допоможе успішно виконувати Угоду та показувати значні результати європейській стороні. У пріоритеті – цифровий ринок ЄС, посилення торговельної співпраці, митна співпраця, юстиція та внутрішні справи. У цих секторах Україна уже зараз демонструє добрі результати.

Сфера цифрового ринку була визнана ЄС як така, де Україна досягла найбільшого прогресу. Ми ухвалили довгоочікуване законодавство у сфері телекомунікаційних послуг і посилили незалежність регулятора у цій сфері.

Митна сфера також була визнана доволі успішною. І ми це підтверджуємо як експерти. Адже після ухвалення низки необхідних актів Державна митна служба України почала розглядати перші заявки бізнесу для отримання статусу авторизованого економічного оператора.

Також стартував пілотний проєкт з оформлення транзиту товарів відповідно до вимог європейської системи NCTS. Поки зарано говорити, що українська митниця тепер працює за європейськими правилами. Хоча попереду надскладна робота щодо імплементації Митного кодексу ЄС, але перші важливі євроінтеграційні реформи на митниці уже розпочалися.

Ще більш важлива заява ЄС – намір переглянути Угоду про асоціацію і провести з цією метою внутрішній моніторинг.

Моніторинг має чітко встановити сектори, де Україна досягла успішних результатів, і вже на основі цього вирішити, чи необхідно поглиблювати інтеграцію.

Тому ми припускаємо, що це буде зовсім інший моніторинг, ніж той, який Європейська комісія зараз проводить в Україні, описуючи ситуацію щодо виконання Угоди загалом. Найімовірніше, це буде дуже детальний аналіз усіх секторів, щоб виявити ті, де реформа майже доведена до кінця, тобто де прийнято всі необхідні акти для імплементації законодавства, ухваленого в рамках Угоди.

Моніторинговий звіт Українського центру європейської політики встановив, що таких успішних секторів небагато. Це технічні бар’єри в торгівлі, державні закупівлі та діяльність компаній.

Натомість є сектори, де прогресу взагалі немає, наприклад інтелектуальна власність, освіта, статистика. Тому є загроза, що під час проведення внутрішнього моніторингу знайдеться мало успішних секторів для аналізу. Це означає, що моніторинг усієї Угоди може взагалі поховати ідею її перегляду.

З огляду на це було б доцільно провести моніторинг лише тих сфер, які Україна спільно з ЄС визначать як пріоритетні. Наприклад, ними можуть бути сектори інтеграції, зазначені європейською стороною під час Ради асоціації.

Новий рівень відносин: що змінить для України та ЄС перегляд Угоди про асоціацію

Якщо буде проведено моніторинг сфер, де Україна демонструє прогрес, тоді перспективи перегляду Угоди про асоціацію залишаться.

Але одночасно українській стороні слід звернути увагу на бюрократичні і політичні перепони, які заважають нам приймати важливі документи для оновлення Угоди про асоціацію.

Зокрема, йдеться про оновлення Додатка 17 в частині телекомунікаційних послуг.

В урядових коридорах кажуть, що текст додатка давно погоджений сторонами. Але офіційно він не прийнятий, і тільки тому, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України досі не подало до Кабміну необхідні документи.

На жаль, про цей бюрократичний параліч добре відомо європейській стороні. І звідси випливає логічне запитання.

Про яке оновлення Угоди ми можемо говорити з європейцями, якщо ми вже рік оновлюємо невеличкий додаток і досі не можемо цього зробити?

Така ситуація не додає нам аргументів для ініціювання перегляду. Схоже, що до оновлення Угоди не готова і європейська сторона.

Адже наразі з цього приводу передбачені лише "консультації", про жодні "переговори" не йдеться. А як відомо, консультації можуть тривати довго і зрештою ні до чого не привести.

Та це не означає, що Україна має сидіти склавши руки. Нам потрібно виконувати своє домашнє завдання.

Зокрема, терміново завершити оновлення Додатка 17 і виконати низку інших зобов’язань.

Бо як нещодавно зазначив комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї, "угода досі має багато нереалізованого потенціалу".

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора