Про те, що означає створення нової німецької коаліції для України, можна також подивитися у новому відео на YouTube-каналі ЄвроПравди. 

* * * * *

У Києві не лише дуже уважно стежили за ходом коаліційних переговорів між партіями соціал-демократів, "зелених" та лібералів, які розпочалися після вересневих парламентських виборів у Німеччині.

Протягом останніх чотирьох тижнів вітчизняна дипломатія надзвичайно активно у форматі 24/7, на всіх рівнях, тісно працювала з Берліном задля закріплення ключових для України національних інтересів у програмі дій нового уряду ФРН. 

Відверто кажучи, шанси на успіх були вельми невисокими, оскільки весь обсяг зовнішньополітичного блоку коаліційної угоди мав складати не більше п'яти аркушів. 

При цьому він також охоплює як безпекову та оборонну сфери, так і політику у галузі допомоги для розвитку і прав людини, або – іншими словами – компетенцію трьох міністерств.

Тож тим більше приємно відзначити, що завдяки як інтенсивній кулуарній роботі з депутатами Бундестагу від згаданих партій, насамперед членами переговорних команд, так і наступальній публічній кампанії, численним закликам до "світлофорної коаліції" у провідних німецьких ЗМІ, вітчизняній дипломатії вдалося домогтися головного – включення до програми дій німецького уряду окремої частини, присвяченої саме Україні!

Це, без зайвого перебільшення, справжня дипломатична перемога Києва.

Ми особливо вітаємо політичне зобов’язання, взяте на себе новою коаліцією, "надалі підтримувати Україну з метою відновлення її повної територіальної цілісності та суверенітету".

Таким чином, Київ зміг добитися незмінності політики Берліна у цьому фундаментально важливому для українців питанні.

Більше того, ми маємо навіть більш жорстку риторику щодо Росії: нова коаліція більше не закликає, а "вимагає (від Москви) негайно припинити спроби дестабілізації проти України, насильство на Сході України та анексію Криму, яка суперечить міжнародному праву. Шлях до мирного вирішення конфлікту на Сході України та зняття санкцій у зв'язку з цим залежить від повного виконання Мінських домовленостей. Ми виступаємо за розв’язання "заморожених" конфліктів у регіоні".

Так само позитивно оцінюємо і включення до коаліційної угоди чіткого наміру майбутнього уряду Німеччини до "поглиблення енергетичного партнерства з Україною, маючи потужні амбіції у сферах відновлюваних джерел енергії, виробництва "зеленого" водню, енергоефективності і скорочення викидів СО2".

Цей пасаж відкриває перед Києвом величезні нові шанси на розбудову справді стратегічного діалогу з Берліном в енергетичній галузі протягом наступних чотирьох років каденції нового уряду, а також практичне наближення до членства в ЄС.

На жаль, доводиться з гіркотою констатувати, що, попри докладені величезні зусилля, партнери по коаліції так і не змогли закріпити у тексті угоди чітку перспективу членства України в ЄС та НАТО.

Тим не менш, у програмі дій нового федерального уряду – вперше – таки вдалося зафіксувати політичне визнання Берліном самого прагнення українців домогтися вступу до Євросоюзу, а також шляхів досягнення цієї мети у форматі "асоційованого тріо":  

"Ми працюватимемо спільно з ЄС та його державами-членами над подальшим розвитком "Східного партнерства". Держави, як Україна, Молдова і Грузія, котрі прагнуть членства в ЄС, повинні отримати змогу наближатися [до цієї мети] шляхом послідовних реформ у сфері верховенства права та ринкової економіки". 

Будемо сподіватися, що на цій основі у наступні роки ми зможемо спільними зусиллями просунутися далі й наповнити ці рамкові положення коаліційної угоди реальним практичним змістом.

Розчаровує те, що без відповіді залишився заклик Києва до майбутньої коаліції дати зелене світло приєднанню України до НАТО.

Це стає особливо важливим на тлі все більш агресивного курсу Кремля, а також стриманої позиції щодо реальної допомоги в оборонній сфері.

Разом з цим, це зовсім не означає, що Києву треба опускати руки.

Радше навпаки, варто і надалі ще більш наполегливо переконувати як майбутню коаліцію, так і ХДС/ХСС, який перебуватиме в опозиції, у безальтернативності курсу на вступ України до НАТО як такого, що відповідає також інтересам самої Німеччини.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів