70 тисяч проти України: чи вдасться уряду Чехії зупинити реванш "друзів Путіна"

Понеділок, 5 вересня 2022, 08:33 — , Європейська правда
Антиурядовий мітинг у Празі. 3 вересня 2022 року

Найбільший проросійський та антиукраїнський мітинг у ЄС від 24 лютого. Саме така акція пройшла 3 вересня у Празі – столиці однієї з найбільш дружніх до України держав ЄС.

За даними поліції, у мітингу взяли участь близько 70 тисяч осіб, а за даними організаторів – понад 100 тисяч.

На відміну від схожих акцій в інших країнах (наприклад, наступного дня мітинг за скасування санкцій проти РФ пройшов у Кельні), на Вацлавську площу в Празі вийшли не російські емігранти, а чеські виборці, що підтримують різноманітні партії Чехії.

Мітинг під назвою "Чехія передусім" об’єднав прихильників і чеських комуністів, і ультраправої та ксенофобської партії SPD, і відверто проросійської партії "Триколор", а також партії "Присяга", що позиціонує себе як антикорупційна.

Всі ці дуже різні політичні сили об'єднала ненависть до уряду Петра Фіали, який, як переконані його противники, допомагає Україні ціною зниження життєвого рівня громадян Чехії.

 "В українців є мрія, а у чехів – по два светри".

 Це – одне з популярних гасел цього мітингу, яке натякає, що енергетичні проблеми Чехії виникли саме через допомогу Україні.

Важливий момент - більшість з тих, хто вийшов на цей мітинг, не є ненависником України чи фанатом Путіна. більшість учасників мітингу 3 вересня вийшли протестувати проти стрімкого зростання цін на енергоносії. Проте організатори мітингу використали це для просування відверто антиукраїнських та антиєвропейських тез.  

"Мета нашої демонстрації – вимагати змін, переважно у вирішенні питання цін на енергію, особливо на електрику та газ, які зруйнують нашу економіку цієї осені", – заявив один із організаторів мітингу, відомий у Чехії антиковідний дисидент Їржі Гавел.

"Чеській Республіці потрібен чеський уряд. Уряд Фіали може бути українським, можливо, брюссельським, але точно не чеським", – підтримувала його глава "Триколору" Зузана Маєрова Заграднікова.

Не менш строкатими, ніж перелік учасників мітингу, були його вимоги.

Перше та головне – там вимагали розпочати прямі переговори з РФ про купівлю газу (очевидно, за прикладом Угорщини). А щоб зробити ці переговори вдалими, пропонується зняти санкції з РФ та зупинити передачу зброї Україні.

Одночасно вимоги протестувальників суперечили одна одній – наприклад, збільшити фінансову допомогу домогосподарствам, що постраждали від стрімкої інфляції (в Чехії вона вже досягла 20%), але одночасно скасувати низку податків для підтримки економіки.

Також не обійшлося без вимог виходу Чехії зі складу ЄС та НАТО та проти примусової вакцинації від COVID (звісно ж, антивакси не могли лишитися поза таким протестом!).

І звичайно ж, учасники мітингу виступали проти прийому мігрантів, заявляючи, що допомога українцям проводиться за рахунок пересічних чехів.

Очікувано, що в уряді Чехії розкритикували та відкинули такі вимоги.

"Російські пропагандистські та дезінформаційні кампанії з'являються на нашій території неодноразово, і хтось просто піддається їм… Тлумачення подій, які я мав можливість бачити, вказують на різко проросійські настрої, і, на мій погляд, це не відповідає інтересам Чехії та наших громадян", – прокоментував цей мітинг чеський прем’єр Петр Фіала.

Після Земана: які ризики несуть для України президентські вибори у Чехії

Через таку заяву він зіткнувся з низкою онлайн-дописів, які містять погрози смерті та насильства.

На силові заходи натякають навіть організатори мітингу. Вони вже оголосили, що дають уряду час до 25 вересня, щоб змінити свій курс.

Ця дата названа невипадково. 23-24 вересня у Чехії пройдуть місцеві вибори, що мають стати генеральною репетицією виборів президентських, що відбудуться на початку наступного року.

Теми інфляції та проблем з енергоносіями обіцяють стати головною "зброєю" численних противників уряду, які сподіваються за рахунок цього покращити свої рейтинги.

А вже на 28 вересня оголошено про новий антиурядовий мітинг, який має всі шанси стати ще масштабнішим. 

Наскільки така загроза є серйозною?

Перш за все, розберемося, чи є за чеськими мірками високою явка мітингу – 70 тисяч осіб?

І так, і ні. Нещодавня чеська історія знала набагато масштабніші виступи – за участю кількасот тисяч осіб.

Проте акції з проросійськими та антизахідними гаслами досі були не дуже масовими. Зокрема, протести антиваксерів збирали максимум 20-30 тисяч учасників. На додаток цифра в 70 тисяч виглядає дуже високою як для початку вересня, коли в Чехії ще не настав пік вуличної активності.

Проте залишається відкритим питання, чи вдасться партіям-організаторам конвертувати масовість цього заходу в політичні дивіденди.

Тут варто нагадати, що хоча з партій, що були присутні на мітингу, лише одна – ультраправа SDP – наразі присутня в парламенті, однак на минулорічних парламентських виборах комуністи та "Присяга" були досить близькі до подолання прохідного бар'єра.

І якби ці партії виявилися трохи успішнішими, замість проєвропейського та дружнього до України уряду Петра Фіали міг бути сформований цілком проросійський та євроскептичний кабінет.

Разом із тим привертає увагу те, що у мітингу не брала участь найбільша опозиційна політична сила – партія ANO експрем'єра Андрея Бабіша.

І це при тому, що сам Бабіш, який вже де-факто веде передвиборчу кампанію, готуючись взяти участь у президентських виборах, вже дозволяє собі озвучувати схожі тези. Зокрема, про те, що через допомогу українським біженцям в уряду немає коштів на достатню підтримку малозабезпечених чехів. Або про те, що Чехія вже і так передала достатньо зброї Україні, і час зупинитися.

Попри такі заяви свого лідера, партія ANO поки утримується від різких вимог. Проте не виключено, що масовість мітингу у Празі стане для неї підставою скорегувати свою позицію.

Тим більше, що сам експрем'єр вже озвучив свій прогноз, що найближчим часом такі мітинги мають стати ще масовішими. "Останні кілька місяців я подорожую країною і чую, які розлючені люди", – заявив він. 

Тож не виключено, що до 28 вересня – на цю дату запланований наступний антиурядовий мітинг – позиція ANO може змінитися. 

Та чи означає це швидкі політичні зміни? Поки це не очевидно. 

Напередодні мітингу чинний уряд успішно пережив розгляд внесеного опозицією питання про недовіру. 

А на додачу соціологічні опитування залишаються досить позитивними для коаліції – її представники мають перевагу в столиці та усіх найбільших містах країни, за винятком Острави.

Проте подальше зростання цін може підкорегувати ці розклади.

А це своєю чергою суттєво збільшить шанси на перемогу на президентських виборах політика, який піде під такими гаслами. І це може повністю зруйнувати нинішню проєвропейську коаліцію. 

Така проблема характерна не лише для Чехії. В сусідній Словаччині урядова коаліція тріщить по швах, а у разі дострокових парламентських виборів до влади може повернутися партія Smer-SD, яка стає все більш проросійською.

А це означає, що для того, щоб зупинити реванш "друзів Путіна", проєвропейським урядам країн Східної та Центральної Європи потрібно знайти відповідь на їхній популізм.

І часу для цього в уряду Чехії зовсім небагато – лише кілька тижнів до місцевих виборів.

Після них може бути вже запізно…

 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.