Вища ліга міжнародної торгівлі: чому бізнес вже зараз має готуватися до вступу в ЄС

Вівторок, 6 грудня 2022, 10:30 — , "Ілляшев та Партнери"
Фото пресслужби КМУ

В уряді вже оголосили про скорий початок консультацій із бізнесом – вони мають стартувати вже на початку наступного року. Ці консультації мають допомогти визначити нашу позицію для переговорів з ЄС стосовно економічних аспектів набуття членства.

Ці переговори будуть суттєво відрізнятися від усіх інших, які Україна досі вела.

По суті, це буде прийняття Україною правил та умов ЄС, адже саме наша країна повинна буде швидко адаптувати своє законодавство під європейське й інтегруватися в нові умови.

Проте це не означає, що від Києва більше нічого не залежатиме. Під час переговорів можна добитися від ЄС додаткових економічних поступок, і саме тому участь бізнесу є такою важливою.

Що зміниться для України?

Членство України в ЄС означає отримання поліпшеного доступу не лише до внутрішнього ринку ЄС, а й до інших 162 країн-членів СОТ (наразі в СОТ 164 країни, включно з ЄС та Україною).

Усім відомо, що Україна вступила в СОТ на гірших умовах у порівнянні з ЄС і навіть у порівнянні з Росією. Втім, набуття членства в Євросоюзі дозволить вирішити ці проблеми.

Наразі це єдиний наш шанс отримати поліпшений доступ до зовнішніх ринків.

Однак також це означатиме, що Україна перестане існувати як окремий член СОТ, погодившись на ті умови, які має в СОТ Євросоюз.

Але це буде вкрай непростим шляхом, який потребуватиме значних зусиль у переговорах та консультаціях. Зокрема, під час переговорів Україна зможе тільки обговорювати умови щодо вилучень, перехідних періодів та спроможності фінансової допомоги від ЄС для інтеграції бізнесу у нові реалії.

Окрім цього виникає питання, що буде з чинними угодами про ЗВТ з Туреччиною, Канадою, Європейською асоціацією вільної торгівлі, Ізраїлем та країнами СНД та чи матиме Україна доступ до ринків країн, з якими ЄС має угоди про ЗВТ та митний союз?

Існування угод про зону вільної торгівлі між Україною та іншими державами буде неможливим, бо повноваження щодо торгової політики перейдуть до Європейської комісії. Україна має передати ЄС частину свого "суверенітету", зокрема в питаннях торгівлі.

З цього моменту зміниться торгова політика України. Зокрема, ми втратимо преференційні умови торгівлі з країнами СНД (точніше – залишки від цих преференцій), але натомість отримаємо доступ до тих ринків, які є пріоритетними для ЄС.

Втрата преференційних умов торгівлі з країнами СНД не повинна бути болючою для України, враховуючи той факт, що наша країна вже суттєво зменшила торгівлю з такими країнами через агресію РФ. Санкції, фізичне закриття кордону, причому не лише з Росією, але й Білоруссю, а також обмеження транзиту тривають значний час та вплинули на розірвання ланцюгів постачання та переорієнтацію товарів на інші ринки. 

Членство України в ЄС дасть швидкий доступ до зовнішніх ринків, які наша країна не змогла б отримати, якби намагалася вести переговори самостійно.

Ба більше, деякі країни не захотіли б навіть розпочинати такі переговори з політичних чи економічних питань, бо Україні нема чого запропонувати у багатьох випадках, оскільки український ринок максимально відкритий після вступу в СОТ.

Захист іншого рівня

Членство в ЄС дасть можливість не лише отримати поліпшений доступ до зовнішніх ринків та ринку ЄС, а також забезпечить захист внутрішнього ринку та підтримати національного товаровиробника. Усім відомо, що ЄС добре захищає внутрішній ринок тарифними та нетарифними бар’єрами.

Україна матиме тарифний захист на рівні з іншими членами ЄС.

Повноваження щодо торгових розслідувань будуть передані від Мінекономіки України до Європейської комісії, що суттєво ускладнить застосування антидемпінгових, компенсаційних та захисних мит.

Однак наявність вищого імпортного мита може вирівняти ситуацію для бізнесу.

Україна повинна буде навчитися підтримувати національного товаровиробника новими методами.

А також навчитися застосовувати нетарифні заходи таким чином, щоб не порушувати правила торгівлі й при цьому не стати "воротами" для легкого входу товару на спільний ринок ЄС.

Ці переговори не будуть легкими ще й тому, що після набуття членства Україна може стати серйозним конкурентом для інших аграрних країн ЄС.

Маючи однакові умови торгівлі на ринку ЄС та на зовнішніх ринках, Україна зможе витісняти товари, вироблені іншими країнами Євросоюзу.

Але не варто забувати, що аграрне лобі країн ЄС формуватиме порядок денний для Єврокомісії. Саме тому варто очікувати, що в переговорах можуть бути висунуті певні самообмеження або специфічне регулювання щодо виробництва або продажу української аграрної продукції.

Схожа ситуація може бути з металургійними та промисловими підприємствами.

Саме тому важливо, щоби бізнес був готовий до консультацій з урядом. Не варто очікувати, що уряд самостійно сформує позицію.

Бізнесу потрібно негайно проаналізувати свої втрати від інтеграції України в ЄС та вчасно повідомити уряд, які в нього будуть проблеми і скільки часу та коштів потрібно для переходу до нових умов виробництва та торгівлі.

Для аналізу часу обмаль, враховуючи те, що уряд намагається не втратити шанс на швидкий вступ до Євросоюзу.

Теперішнє лояльне ставлення до України може зіграти важливу позитивну роль у переговорах з ЄС та іншими країнами. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.