"Військова активність не має зупиняти реформи"

Понеділок, 20 жовтня 2014, 09:50 — Сергій Сидоренко, Європейська правда
Фото www.ft.com

Із Саймоном Фрейзером, який обіймає в МЗС Великої Британії посаду з незвичною для нас назвою "постійний секретар", "Європейська правда" поспілкувалася наприкінці минулого тижня, коли він завершував візит до України.

Фрейзер є главою дипломатичної служби Британії. Він є найстаршим за посадою дипломатом і, згідно з британським законодавством, лишається на цій посаді у випадку зміни міністра.

Варто зазначити: журналістам ЄвроПравди ще не доводилося зустрічати настільки непублічного top-дипломата. Фрейзер перебуває на цій посаді вже більше чотирьох років, але майже не дає інтерв'ю і рідко їздить з офіційними візитами, лишаючи публічність для міністрів.

Та навіть попри дипломатичну обережність нашого співрозмовника, інтерв’ю чимало додає до розуміння політики Британії (та і Європи в цілому) щодо України.

Саймон Фрейзер визнав, що наразі можливість введення нових санкцій проти Росії навіть не обговорюється. Він не вважає чинним рішення Бухарестського саміту НАТО, який констатував у 2008 році, що Україна колись стане членом НАТО. Зараз в Європі роблять вигляд, що цього просто не було.

Водночас Фрейзер твердий у тому, що тиск на Росію треба продовжувати. А вимоги Кремля щодо відмови Києва від імплементації ЗВТ з ЄС можна сміливо ігнорувати. "Лише Україна визначає, коли вона має проводити реформи", - каже британський дипломат.

"ми не хочемо бути втягнутими в конфлікт"

— Чи може Україна очікувати на військову підтримку з боку Британії?

— Ми вже надаємо таку підтримку Україні і хочемо її посилювати. Ми надаємо поради. Наш спеціальний військовий радник вже працює в Міноборони, консультуючи українських колег щодо того, як можна збільшити ефективність їхніх дій.

Окрім цього, ми готуємося оголосити про надання нового пакету нелетального військового спорядження (Європравда повідомила про даний пакет 17 жовтня).

— А як щодо сучасної зброї? Чи можливо, що одного дня Захід надасть її Україні?

— Я можу говорити лише щодо своєї країни. На даний момент ми не надаємо такої допомоги.

Причина в тому, що ми не хочемо бути втягнутими в конфлікт.

А це означає, що ми маємо лише можливість надання захисного військового спорядження та технічної підтримки.

Також – це важливий момент – ми віримо, що у цього конфлікту не може бути військового вирішення. Конфлікт на сході України має вирішуватися саме політичним та дипломатичним шляхом.

— Чимало людей в Україні вважають, що членство в НАТО здатне забезпечити необхідний рівень безпеки для України. Чи вірите ви, що одного дня Україна стане членом альянсу?

— Я не хочу розмірковувати щодо майбутнього, але я не думаю, що це – тема для дискусії сьогодні.

(В альянсі) не ухвалювалося рішень, що Україна стане членом НАТО. Звичайно, Україна може подавати заявку на вступ, але впевнених рішень про це ще не ухвалювалося.

Я розумію, що це для вас важливе питання. Але мені видається, що ключове питання, яке має стояти наразі – як знайти вихід з поточної кризи. І я не думаю, що обговорення перспективи членства в НАТО допоможе вам у цьому питанні.

— Торговельну частину Угоди про асоціацію відкладено більше ніж на рік. Як ви ставитеся до цього рішення?

— По-перше, хочу підкреслити, що саму угоду не було відкладено – її ратифікували у ВР і в Європарламенті. І це дуже добре.

А відкладено імплементацію частини угоди. Причому на цей час ЄС надав Україні преференції щодо доступу до європейського ринку.

Таку затримку можна зрозуміти, і, мабуть, це – обґрунтована дія.

— В чому ж полягала причина відтермінування?

— Ви знаєте, що Росія і раніше піднімала певні питання щодо Угоди. Але водночас ми (Євросоюз) підтримуємо розвиток української економіки, її відносини з ЄС.

Отже, ми мали знайти баланс між цими прагненнями, не "здавши" при цьому угоду.

Тому економічний розділ документа буде частково імплементований Євросоюзом в односторонньому порядку. І Україна вже зараз отримує переваги від пільгового режиму торгівлі з ЄС.

— На ваш погляд, чи має Київ розпочати імплементацію торговельної частини угоди, не чекаючи на 2016 рік?

— Так, і це важливо. Угода про асоціацію, включаючи розділ ЗВТ, дає Україні шлях реформування економіки таким чином, щоби вона стала конкурентоздатною на європейському ринку.

Україна має робити це, має використати цю можливість саме зараз – ще до початку повноцінної імплементації Угоди.

— Але ж ви чули, що в РФ наполягають: ми не повинні проводити економічні реформи, передбачені текстом УА, в період відтермінування угоди, тобто до 2016 року.

— Знаєте, це право України – вирішувати, коли вона хоче реформувати економіку.

Тому ці рішення буде ухвалювати уряд України, а не Росії.

І ми підтримаємо уряд України на цьому шляху.

"зараз немає активного обговорення нових санкцій"

— Поширена думка, що реформи неможливо проводити під час війни. Чи чули ви таку позицію від уряду?

— Ні, абсолютно ні. Більше того, вони запевнили мене, що проводитимуть реформи, що вони використають ту можливість, яка є нині. Звичайно, ми розуміємо, що вирішення нинішньої кризи на сході України забирає чимало зусиль уряду. Але це не привід для того, щоби не проводити політичні чи економічні реформи.

Навпаки, я маю надію, що за 10 днів після виборів в Україні запрацює новий парламент, і це дасть новий імпульс для проведення реформ.

Звичайно, гроші зараз витрачаються на військову активність. Але це не має зупиняти реформи. Адже саме вони здатні принести країні економічний добробут. Саме вони мають гарантувати майбутню стабільність та силу вашої країни.

— Чи можете ви назвати помітні успіхи чи недопрацювання України у проведенні реформ?

— Я щиро вітаю факт ухвалення антикорупційного законодавства. Та й ратифікацію УА можна лише вітати. Враховуючи, що угода є результатом багаторічних переговорів, це саме по собі є досягненням.

Але є і зворотний бік медалі. Без сумніву, лишаються питання щодо управління державними коштами. Є занепокоєння щодо корупції, управління економікою, і у всіх цих моментах (уряду) потрібно працювати. Ми відверто говорили про всі ці речі з вашими посадовцями.

 

— Чи очікуємо ми на суттєву фінансову підтримку проведення реформ з боку ЄС?

— Ви вже маєте значну підтримку реформ Заходом. ЄС надає методологічну, консультаційну підтримку. Ви також отримуєте підтримку від МВФ, і вимоги програми фонду засновані саме на реформах.

Так, реформи мають певну ціну. Але економічні здобутки, які ви матимете за деякий час – набагато вищі.

Всі країни Європи, які проходили період реформування, мали заплатити ціну, у всіх були короткострокові економічні складнощі. Але оцініть ті вигоди, які вони отримали!

— У грудні має відбутися донорська конференція щодо України. Які у вас очікування щодо неї?

— Перш за все, ми вітаємо ідею проведення такої конференції. Але, на мій погляд, нам треба доже уважно поставитися до вибору часу її проведення. У вас скоро вибори. Далі вам потрібно обрати уряд, і це також забере певний час.

А донори – для успішної конференції — мають бачити чіткий прогрес у проведенні реформ. Має бути ясність щодо напрямку обраного вами шляху.

— Тобто ви припускаєте, що донорська конференція може не відбутися цього року?

— Рішення про дату має ухвалювати українська влада. Але я підкреслю, що дотриматися якоїсь дати – не так важливо, як досягти успіху на конференції.

— Чи можливо, що одним із результатів конференції стане фінансова допомога на відновлення інфраструктури Донбасу?

— Так, про це йдеться в переговорах. Але перш за все на Донбасі має відбутися імплементація мінських домовленостей. Має бути справжнє перемир’я, мають бути відкликані російські регулярні війська. Має стабілізуватися ситуація, біженці мають отримати ефективну допомогу. Отже, ще багато чого має відбутися.

І, звісно, в порядку денному має бути також відновлення інфраструктури.

Звичайно ж, навіть зараз легітимно піднімати питання допомоги на відновлення Донбасу.

Вже звучать певні цифри. Але в нинішній ситуації ми не можемо з упевненістю сказати, яких коштів потребуватиме Донбас.

Погодьтеся, за стабільної ситуації відновлювати інфраструктуру буде значно легше.

Тому зараз весь дипломатичний тиск має бути спрямований перш за все на те, щоби змусити Росію поважати мінські домовленості.

— Можливо, ЄС має посилити санкції проти Росії?

— По-перше, я нагадаю, що нещодавно – у вересні – ЄС погодив новий пакет санкцій, який розширює  існуючі санкції та додає туди додаткових персон.

Ми віримо, що це рішення правильне, і що ці санкції мають діяти, доки не буде повністю виконано мінські домовленості. Зараз цього, звісно ж, немає, а тому ми маємо зберігати тиск на Росію.

— Зберігати, але не посилювати?

— На даний момент активне обговорення введення додаткових обмежень не ведеться, але виключати цього я би не став.

Як ви знаєте, Велика Британія є лідером в ЄС у питанні підтримки санкцій, в тому числі їхнього посилення.

Ми віримо, що санкції лишаються дуже важливим інструментом тиску на Росію.

 

"у нас немає планів знімати візові вимоги"

— В Україні немає візового центру Великої Британії. Всі паспорти передаються для ухвалення рішення до Варшави, і це досить дивно, адже громадяни Польщі взагалі не мають потреби отримувати візи для термінових короткострокових поїздок в Британію.

— Я визнаю, що така проблема є і що вона викликає занепокоєність. Візові питання в багатьох країнах є чутливими.

Але у нас є політика централізації візового процесу, ми створюємо "хабові" консульства на декілька країн. Саме тому в нас немає візового офісу в Україні.

Водночас статистика демонструє, що відсоток видачі віз у нас дуже великий. 93% тих, хто звертається за візою, отримує її.

— Але ж це жахливий показник! Він означає, що у вас 7% відмов. Це набагато більше, ніж у будь-якого іншого європейського консульства! (прим.: середній рівень відмов консульств Шенгену в Україні в 2013 році – 1,86%)

— Я визнаю, що було би бажаним – принаймні, українські громадяни хотіли би цього, — щоби візи видавали у вашій країні. Але у нас обмежені ресурси.

Та якщо ми не видаємо візу, то це не через неефективність нашого сервісу. Це означає, що була причина для відмови.

— Чи очікується полегшення візового режиму для України? Всі держави ЄС, окрім Британії, проводять такий процес.

— Боюся, що зараз у нас немає планів знімати вимоги до заявників, які хочуть отримати британську візу.

 У нас є свої вимоги, і ми дотримуємося їх. І, як ви бачите, переважна більшість аплікантів отримує візу.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua