"Ми не бачимо причин, щоби Росія напала на Швецію, та маємо бути насторожі"
Військова активність Росії призвела до появи нових загроз, у тому числі стосовно країн, що не є членами НАТО, i серед них - Швеції.
Нова реальність вже вимагає від Стокгольма посилити безпеку острова Готланд, інвестувати в закупівлю нового озброєння, а також серйозно турбуватися про безпеку в кіберпросторі.
При цьому в шведському суспільстві не один рік точаться дискусії стосовно можливого вступу в НАТО. Рішення про це багато в чому залежить від того, яка коаліція сформує владу в країні: право- чи лівоцентристи.
Про нові загрози на Балтиці, відповідні кроки Стокгольма, ставлення шведів до НАТО, а також про підтримку королівством України ЄвроПравда поговорила з політичним директором Міноборони Швеції Йоханом Лагерлефом.
"Виклик номер один – це дії Росії"
– Безпекова ситуація в Європі змінилася. Як Швеція реагує на цю проблему?
– Дійсно, довгий час після закінчення холодної війни ми думали, що у нас в Північній Європі буде стійкий мир і спокій. Тому політика Швеції була більше зосереджена на співпраці, наприклад – на сприянні інтеграції країн Балтії в західне співтовариство.
Це вплинуло і на нашу оборонну політику. Оскільки ми не бачили загроз своїй території, то зосередилися на сприяннi операціям в Афганістані і країнах Африки. Але 10 років тому, після російсько-грузинської війни, ми побачили, що знову прийшов час переорієнтувати нашу безпекову політику.
Наші ключові принципи залишилися незмінними, але сьогодні з'явилися нові виклики.
Не вiдкрию таємниці, якщо скажу, що виклик номер один – це дії Росії.
Як наслідок, ми переорієнтували зусилля на національну оборону і поліпшення наших бойових можливостей. Ми відновили призов і переорієнтували нашу концепцію тотальної оборони.
– Ви кажете, що зробили висновки ще 10 років тому. Що ж за ці роки змінила Швеція?
– Наші уряди, як нинішнiй, так і попереднiй, були дуже відверті, давши політичний сигнал про те, що ми не сприймаємо такі дії Росії. За цей період ми також спостерігали за нарощуванням військового потенціалу з російського боку і проведенням масштабних і складних навчань, в тому числі раптових перевірок бойової готовності.
Тому ми стали активнішi в Балтійському морі – там ми, наприклад, проводимо більше вильотів винищувачів, щоб захистити наші кордони і повітряний простір.
Бачачи дії Росії, ми показуємо, що ми напоготові.
– Посилення оборони неможливе без збільшення військового бюджету.
– Безумовно. За чотири роки зростання бюджету склало 27%.
Втім, цього все ще недостатньо, особливо якщо порівнювати з нашими витратами за часів холодної війни. Тоді ми витрачали на оборону 2,5-3% ВВП, зараз – трохи більше 1%. Тож бюджет ще потрібно збільшувати.
З цього питання у нас є широке політичне порозуміння – і в парламенті, і в суспільстві. Дискусія ведеться про те, наскільки швидким має бути зростання витрат на оборону і до якого рівня вони повинні зрости.
Консерватори – найбільша опозиційна партія – запропонували збільшення оборонного бюджету в розмірі 2% ВВП протягом 10 років. Схожі пропозиції зробили й інші праві партії.
Соціал-демократи оголосили про скромнiшi плани. Поки не зрозумiло, чи вийдемо ми на 2% ВВП, або на 1,6%. Але можна бути цілком впевненим, що буде істотне збільшення.
І це дуже важливо, оскільки у нас є багато упущень в частині оборони. Наприклад, нам необхідно модернізувати кілька систем озброєнь, а також кількісно збільшити особовий склад армії.
– А якою є позицiя шведського суспiльства щодо агресивної полiтики Росії?
– На мою думку, серед полiтикiв i в суспiльствi з цього питання є широка згода.
Ми занепокоєнi тим, що Росія стає дедалi авторитарнiшою державою зi ще бiльш воєнiзованим суспiльством. Тому шведське суспiльство не має iлюзiй стосовно російського керiвництва – ми чудово бачимо його дії в Грузії та Сирії.
"Якщо росіяни на нас нападуть, то можуть досягти успіху"
– Чи можливо таке, що Швеція стане об'єктом російської агресії?
– Ми не вважаємо РФ прямою військовою загрозою для країн ЄС. Однак Росія в безпосередній близькості від нас збільшує свій військовий потенціал у Калінінграді, впроваджує нові системи стратегічних озброєнь і іноді вдається до різкої полеміки. Крім того, так звана гібридна діяльність проводиться в Швеції й інших країнах.
Ми все це бачимо і тому працюємо над обороною і безпекою.
І хоча ми не бачимо очевидної причини для того, щоб Росія напала на нас, ми маємо бути насторожі. Адже світ змінюється!
У Балтійському морі ми відновлюємо нашу постійну військову присутність на острові Готланд з новим полком і бронетехнікою. Ми також зміцнюємо співпрацю в галузі оборони з сусідніми країнами навколо Балтійського моря, а також зі Сполученими Штатами та Сполученим Королівством.
Крім того, ми проводимо велику кількість навчань. Минулого року ми провели найбільші національні навчання за останні 25 років, під назвою "Аврора", в яких був сценарій захисту Швеції від збройного нападу. Разом зі шведськими військами брали участь війська з країн Північної Європи та Балтії, США і Франції.
Восени цього року значна частина шведської армії бере участь у навчаннях НАТО "Trident Juncture" в Норвегії. Навчаннями ми зміцнюємо наші власні можливості і здатність діяти разом з іншими країнами.
Цим ми надсилаємо сигнал потенційним агресорам, що ми захищатимемо себе, якщо буде потрiбно.
– У разі широкомасштабної російської агресії шведська армія – в її нинішньому стані – здатна їй протистояти?
– Насправді ми не обговорюємо подібні сценарії. Звiсно, Росія – велика країна, і якщо вона з якоїсь причини нападе, то, гадаю, може досягти успіху. Але ми намагаємося балансувати свої сили оборони.
У нас досить потужна авіація. Також ми вирішили посилити нашу ППО, для чого купуємо систему Patriot. Ми також замовили нові підводні човни, дуже ефективні.
Наше завдання – показати, що ми готові до можливих загроз і можемо захистити себе, якщо це буде необхідно.
– Ще одна нова загроза – атаки в кіберпросторі.
– Усе вірно, і такі атаки фіксують і в Швеції. Звіти нашої поліції безпеки вказують на низку країн, звідки найчастіше походять такі атаки. Росія – одна з них. Також часто згадують Китай та Іран.
Та є підстави вважати, що головним гравцем є саме Росія.
Втім, як ви знаєте, вкрай складно довести зв'язок таких атак з державами і з урядами цих країн.
– Зазвичай кібератаки частішають під час виборів.
– У нас нещодавно були вибори, і тему можливих кібератак дуже часто обговорювали під час підготовки до них.
Ми активно готувалися протидіяти їм. Щоб підвищити обізнаність суспільства, цю тему активно обговорювали політичнi партії і населення. Наприклад, політичні партії були поінформованi, як захищати свої сервери.
Я вірю, що ця підготовка була корисною, і хоча деякі кібератаки мали місце, їхнiй масштаб був невеликий.
"З питання членства в НАТО у нас є розділення у суспільстві"
– Швеція не є членом НАТО. Чи можливо, що це зміниться?
– Швеція не входить до військових союзів, і подібну позицію займає Фінляндія. Після Другої світової війни обговорювалася можливість створення північного оборонного союзу, але Данія і Норвегія віддали перевагу співпраці з США і Канадою в рамках НАТО.
Вiд середини 1990-х років Фінляндія і Швеція встановили широке партнерство з НАТО. І можливе майбутнє з НАТО іноді обговорюється.
– Чому б це не змінити зараз?
– За часів холодної війни той факт, що ми не входили до НАТО, не сприймався як проблема в шведському суспільстві. Навпаки, ця політика мала як політичну, так і суспiльну підтримку.
На сьогоднi є консенсус щодо необхідності тісної співпраці з НАТО. Урядова коаліція 2014-2018 рокiв, до складу якої входили соціал-демократи і зелена партія, дотримувалася політики, що потрібно розвивати співпрацю з НАТО, але без членства.
Один з аргументів полягає в тому, що ідея вступити в НАТО призведе до змін у безпековiй політиці, що своєю чергою призведе до складних внутрішніх дискусiй. До того ж є розуміння, що таке рішення вимагатиме загальнонаціонального референдуму.
З іншого боку, у нас є чотири правоцентристські партії, які активно просувають ідею членства Швеції в НАТО. Тож залежно від того, хто сформує уряд, ситуація ще може змінитися. Але навіть у такому випадку не варто чекати швидких змін – на цей процес пiде далеко не один рік.
Опитування показують, що з цього питання є розділення у суспільстві. Багато людей не визначилися.
– Хоча Швеція i не є членом НАТО, проте бере участь у його миротворчих операціях.
– Так, для нас важливо підтримувати мир і безпеку, беручи участь в операціях з підтримання миру під мандатом ООН, як у випадку операції в Афганістані під керівництвом НАТО. Зараз наша основна міжнародна участь – це операція ООН в Малі.
Ще один важливий напрямок – це розвиток потенціалу наших партнерів, наприклад України. Зокрема, ми разом з канадцями беремо участь у навчанні українських військ.
– Але активність співпраці Швеції та України у сфері оборони значно нижча, ніж рівень політичної співпраці наших країн.
– Це означає лише те, що ми робимо багато для фінансової підтримки України, а також для допомоги в інших сферах, не пов'язаних з обороною.
А в частині військового співробітництва, в партнерстві з Канадою, нам важливо підтримати українську армію. Ми уважно слухаємо запити з української сторони, щоб надати правильну підтримку і навчання.
Ба більше, очевидно, що нам варто вчитися на вашому досвіді. Тож військова співпраця становить обопільний інтерес.
Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"
Інтерв'ю стало можливим завдяки підтримці Шведського інституту та Посольства Швеції в Україні