Єлизавета Ясько: Російська агресія не може бути єдиною темою України у ПАРЄ

П'ятниця, 31 січня 2020, 11:36 — , Страсбург, Європейська правда
Фото з facebook Єлизавети Ясько

Україна повернулася до роботи у ПАРЄ – і вже не планує звідти йти, навіть попри свою поразку у боротьбі за санкції проти РФ на нинішній сесії.

"Європейська правда" детально повідомляла про дії України на поточній сесії. Те, що асамблея відмовилася карати росіян, не стало несподіванкою – про те, що це є майже неуникним, ми попереджали ще минулого тижня.

Поза тим, лишалося важливим зрозуміти відповідь нової української команди у ПАРЄ. А також – чи справді делегати діють як єдина команда.

Про це "Європейська правда" спитала у Страсбурзі у голови української делегації Єлизавети Ясько. Ось що ми почули.

Про реакцію на рішення ПАРЄ щодо Росії

Ідеї "розвернутися і піти" у нас немає, адже події у Страсбурзі не стали для нас несподіванкою. У нас від початку були реалістичні очікування: ми розуміли, що асамблея майже напевно не накладе на Росію санкції. Тому ми хоч і робили все можливе для того, щоб зупинити Росію, але розуміли, якою є "середня температура по асамблеї". 

Про мотиви західних депутатів, які виступають проти санкцій

Тут є кілька факторів. Звісно, є фінансовий чинник – внески РФ до бюджету асамблеї. Але є і проста "втома" – багато країн втомилися від необхідності постійно займатися цим питанням. Багато хто не розуміє того, наскільки катастрофічним є рівень дотримання прав людини у Росії. Є також ті, хто не розуміє, що насправді в Європі триває війна.

Домінує думка, що потрібен діалог – мовляв, якщо Росія буде в Страсбурзі, то вона буде змушена щось виконувати. В ПАРЄ доводилося чути такий дещо дивний для нас аргумент: агресора краще тримати біля себе, контролюючи його. Ця думка лунала дуже багато разів під час формальних і неформальних зустрічей.

І також, я думаю, багато хто просто боїться агресора, боїться його дратувати.

Про здобутки України на сесії

По-перше, ми розпочали роботу в комітетах та у політичних групах. Ми мали виступи, ми почали переконувати людей у правильності нашої позиції.

Другий результат – те, що ми змогли внести поправки до "доповіді Кокса" (щодо повноважень делегації РФ. – ЄП) про незаконність анексії Криму та про те, що Росія має виконати попередні рекомендації ПАРЄ.

По-третє, ми переконали асамблею включити до резолюції щодо прогресу країн, які перебувають під моніторингом, принципове положення про те, що Росія є стороною Мінських домовленостей і тому має їх виконувати.

По-четверте, ми зараз ведемо роботу над майбутніми резолюціями, і члени делегації вже збирають для них підтримку: дві пропозиції про права жінок, дві - щодо екології. І, зізнаюся, йдеться не просто про екологію, а про проблеми довкілля на окупованих та непідконтрольних урядам територіях. Про вплив конфліктів на екологічну ситуацію і права людини.

Це лише початок шляху. Щоб зробити резолюцію з цієї теми, треба пройти багато етапів. Але це важлива робота. Україні потрібен позитивний порядок денний; потрібно, щоби нас сприймали не лише як тих, хто бореться за санкції проти РФ.

Про ситуацію всередині делегації

Я думаю, що після цього тижня у делегації є відчуття єдності. Звичайно, ми можемо мати різні думки, різні політичні погляди, але у Страсбурзі більшість з нас – єдині.

Я дуже вдячна, що старі члени делегації постійно допомагають і радять, навіть з технічних, процедурних питань. Тут дуже багато нюансів, які з першого разу не зрозумієш. Сергій Соболєв, перший заступник голови делегації, дуже допомагає.

Із "Євросолідарністю" на міжнародній арені у нас також єдина позиція. Зустрічі "Балтік+", внутрішні наради делегації – у більшості з них вони брали участь.

Про голосування Юлії Льовочкіної всупереч позиції решти українських депутатів

Це не стало несподіванкою. Льовочкіна, як правило, оголошує свою позицію відкрито і наперед. Ми розходимося у ключових питаннях – вона, зокрема, відкрито виступає за те, щоб Росія була у ПАРЄ. Тут точки дотику немає.

І, в принципі, вона діє незалежно від решти делегації.

Про можливість повернутися до питання санкцій

Нова санкційна процедура була ухвалена взагалі без наших правок, бо доповідач Франк Швабе принципово не хотів схвалювати будь-які правки ані від України, ані від РФ – бо тоді друга сторона лишиться незадоволена.

Нова процедура дуже важка для виконання. Скажу більше: є сумніви, чи вона взагалі здатна функціонувати. Імовірність того, що вона колись буде запущена – дуже мала, а шанс на те, що вона дійде кінця – ще менший.

Та на щастя, всі погоджуються, що ця процедура є "додатковою", а не замінює існуючі механізми. Тому ми будемо використовувати їх, щоб наголошувати на порушеннях з боку РФ – і щодо окупованих територій, і щодо того, що відбувається всередині Росії. Але коли саме і як саме ми поставимо це питання – наразі говорити зарано.

Про групу підтримки України "Балтік+"

Ми продовжуємо існувати як коаліція, ми голосували консолідовано з багатьох питань. Плануємо стратегічну зустріч ще до квітневої сесії ПАРЄ.

Це - неформальне об’єднання, і в цьому його сила.

Що стосується можливого розширення формату - то до нас приєднуються індивідуальні делегати від інших країн.

Про стратегічні плани

Ми працюватимемо тут, у Страсбурзі, щоб нагадувати, що в Європі є анексовані території. Що у XXI сторіччі на нашому континенті можливі окупація і війна. Ми мусимо про це тут говорити, нагадувати про агресію одного члена Ради Європи проти іншого, тому що інколи європейські країни про це забувають.

По-друге, ми тут, щоб будувати репутацію України як активної і молодої держави (і, до слова, наша делегація взагалі відрізняється віком від більшості інших), яка грає одну з ключових ролей в європейській політиці і займається не лише своїми справами. Нам треба брати на себе лідерську роль.

Так, про російську агресію не можна забувати, і ми цього не допустимо. Водночас це не може бути єдиною темою, на якій ми зосереджені. Це повинно бути паралельно. Так само, як і всередині країни: у нас війна, питання безпеки важливі, але при цьому без розвитку економіки, інновацій, без реформ ми нічого не зможемо досягти.

Записав Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",

Страсбург

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua