Закон України "Про освіту" поставив російську мову в гіршу ситуацію, ніж решту мов меншин, через те, що вона згадується в Конституції.

Про це сказав секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт в інтерв’ю "Європейській правді".

"Тут треба чітко розділити на дві частини – щодо мов меншин, які є мовами ЄС, і щодо інших. Відмінність між нормами закону щодо цих груп надто велика, останні опинилися в значно гіршому становищі щодо перших. І, схоже, тут є проблеми з дотриманням Конституції України, яка окремо згадує про російську мову і не згадує про жодну іншу. Тому юридично є проблема з тим, що за законом "Про освіту" російська мова опинилася у гіршій ситуації", - сказав Маркерт.

Він зазначив, що стосовно європейських мов рішення може бути знайдене, наприклад, за допомогою нових законів, підзаконних актів, інструкцій міністерства.

"Але вирішувати, якою має бути схема викладання, скільки має бути годин викладання тощо – це вже не питання до Венеціанської комісії. Головне – забезпечити, щоби учні могли грамотно говорити і писати, в тому числі на складні теми", - додав Маркерт.

Нагадаємо, у грудні 2017 року Венеціанська комісія у своєму висновку зазначила, що Україні варто внести зміни у мовну статтю закону "Про освіту", переглянувши заборону викладання російською мовою.