Білорусь на 25 років продовжила перебування в країні двох військових об’єктів РФ - росЗМІ

Понеділок, 8 листопада 2021, 16:40

Угоди про розміщення на території Білорусі двох російських військових об’єктів, вузла зв’язку ВМФ у Вілейці та радіолокаційної станції у Барановичах, продовжили на 25 років.

Як пише "Європейська правда", про це повідомляє російське агентство "Інтерфакс", посилаючись на протоколи, опубліковані у понеділок. 

Ще 20 жовтня міністри оборони РФ Сергєй Шойгу та Білорусі Віктор Хрєнін підписали документи про продовження термінів угод про розміщення цих двох об’єктів у Білорусі, але терміни тоді не називали. 

43-й вузол зв’язку ВМФ РФ "Вілейка" та радіолокаційна станція "Волга" під Барановичами, що працює у складі російської системи попередження про ракетний напад, розташовані у Білорусі з 1995 року. 

Згідно з довідкою "Інтерфаксу", "Волга" вміє виявляти балістичні ракети, ідентифікувати та відстежувати їх, розраховуючи точки старту і падіння. Станція контролює території Західної Європи та райони патрулювання підводних човнів НАТО на півночі Атлантичного океану. 

Вузол зв’язку "Вілейка" забезпечує зв’язок на наддовгих хвилях Головного штабу ВМФ РФ з атомними підводними човнами, які перебувають в різних частинах світу, а також проводить радіотехнічну розвідку, радіоелектронну боротьбу і працює в інтересах інших видів ЗС РФ.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Статті

"Очищення" Австрії: як корупційний скандал змінив уряд та партію влади

Наймолодший канцлер в історії Австрії остаточно йде з політики. Слідом за ним посад позбулися й близькі до нього міністри.

Польща сперечається за родинні цінності: чому створення Інституту сім'ї розкололо суспільство

Польська влада хоче створити інститут, що опікуватиметься питаннями родини. Чому цей крок ще більше посилює розкол у суспільстві?

Небезпечний Китай: як Україні мінімізувати ризики у співпраці зі "стратегічним партнером"

Недружні дії та погрози Пекіна дозволяють поставити під сумнів стратегічність українсько-китайського партнерства. Що в такій ситуації робити Києву?