У видавництві "Лабораторія" вийшов український переклад книги Кеті Мартон "Канцлерка. Дивовижна одіссея Ангели Меркель". Це нова біографія політика, яка тривалий час визначала курс Євросоюзу.

З дозволу видавництва "Європейська правда" опублікувала у скороченому вигляді один з розділів, про взаємини Меркель з диктаторами сучасності: Меркель не лише з Путіним: де канцлерка опиралася диктаторам, а де йшла на поступки.

Підхід Меркель до авторитарних режимів (чи то російського, чи китайського) базується на прагматизмі. Вона вважає, що публічно соромити диктаторів — контрпродуктивно.

Приниження супротивників — не її метод. Її шлях — дипломатія та терпіння.

Маневрувати між власними цінностями, політичними розрахунками та довгостроковими інтересами Німеччини іноді було надзвичайно непросто, якщо не неможливо.

Цілком прогнозовано першим, хто кинув їй виклик, став Владімір Путін.

10 лютого 2007 року президент оновленої Росії вийшов на сцену Мюнхенського форуму та виступив із палкою тирадою проти демократії, Заходу та всього, за що боролася Ангела Меркель. 

Він бажав повернути Росії статус великого світового гравця, хай чого б це коштувало. Змішуючи брехню з погрозами, він насміхався з аудиторії, відмахувався від складних питань та ставив під сумнів моральну вищість Заходу.

Світ не чув таких заяв від російських лідерів, відколи Микита Хрущов стукав черевиком на засіданні ООН. Однак Хрущов зробив це в розпал холодної війни, а зараз за вікном був 2007 рік.

Здавалося б, усе мало змінитися. Та наступні півтора десятка років найбільш незрозумілі та небезпечні відносини у Ангели Меркель будуть саме з Путіним…

Обіймаючи посаду канцлера, Меркель регулярно спілкувалася з Путіним.

Зазвичай перші пів години розмови вона вислуховує від нього список злодіянь Заходу. Деякі реальні, але більшість — вигадані. Меркель розглядає це як сеанси терапії для Путіна. 

Якщо Меркель і плекала слабку надію побачити поміркованого Путіна, реальність її швидко знищила. Коли вона дізналася, що працівники ливарних підприємств на Уралі виливають статуї Путіна з бронзи, а ткачі роблять килимки з його обличчям, Меркель зрозуміла, з ким має справу. Зразком для наслідування Путіна був не Горбачов, а Сталін. 

Хорошим стосункам між ними настав кінець, коли Путін побачив, що Меркель ставить захист прав людини на перше місце в порядку денному.

У кабінеті Меркель досі висить портрет Катерини II. Російська цариця німецького походження намагалася витягти країну з феодальної трясовини, змусити її "відкритися світу", як казав Гоголь.

Цими словами Меркель часто заохочує земляків зі Східної Німеччини бути відкритими до інших людей, нових переживань і способів життя. Як це зробила вона після 35 років за колючим дротом.

У червні 2020 року біля монумента радянським воїнам, що загинули в боротьбі з нацистами, Путін заявив, що збирається правити до 2036 року. І цим розвіяв останні надії Меркель на зміни в Росії.

Про "Північний потік-2" та непрості стосунки з диктаторським режимом Китаю читайте в матеріалі Меркель не лише з Путіним: де канцлерка опиралася диктаторам, а де йшла на поступки.