Як змусити Росію заплатити за майно і бізнес, втрачені через війну

Аналітика коротко
Четвер, 9 червня 2022, 16:07

Іван Ліщина – юрист-міжнародник, а донедавна урядовець. З 2016 по 2021 рік він працював заступником міністра юстиції та урядовим уповноваженим з питань Європейського суду з прав людини. 

Він вів дуже специфічний напрямок, що має назву Lawfare, тобто юридичну війну з РФ. Вже дев'ять місяців як Іван Ліщина звільнився з державної служби та повернувся у юридичний бізнес, а отже, може відверто говорити про стан справ у юридичній війні, яка нині набула нових обрисів.

Про те, як покарати Росію і де її можна покарати, дивіться у відео ЄвроПравди на Youtube. Текстову версію розмови з Іваном Ліщиною читайте на нашому сайті у матеріалі "Нафта в обмін на продовольство" та інші шляхи покарати Росію.

Про що говорив Іван Ліщина:

"Наступна перемога, на яку ми можемо сподіватися – рішення щодо ефективного контролю РФ над ОРДЛО, тобто тією частиною Донбасу, яка була окупована з 2014 по лютий 2022 року. Це рішення має ухвалити Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)".

За словами Ліщини, це декларативне рішення суттєво полегшить для будь-якого бізнесу, що втратив майно на Донбасі, можливість подати позов у інвестиційні арбітражі. Виграти цей процес, каже експерт, буде суттєво дешевше для власника бізнесу, бо юридичні витрати значно скоротяться, а шанси на виграш суттєво зростуть.

"А от якщо йдеться про руйнування майна на лінії фронту – то тут усе складніше… на заваді стає стара історія 1999 року, коли держави НАТО бомбардували Сербію". 

"Зараз позиватися проти РФ можна навіть в Україні. Є рішення Верховного суду України про те, що на майно Росії не поширюється суверенний імунітет через агресивну війну, яку вона розпочала. Це дуже добре".

"Майно, яке ще є у Росії в Україні, напевно, буде експропрійоване державою. А визнати та виконати рішення українського суду за кордоном малореально".

Щодо активів Центробанку РФ, то юрист каже, що ці гроші на Заході заморозили, тобто заборонили Росії їхнє використання, але на них все ще поширюється дія імунітетів, зняти які досить важко.

"Але є цікавий кейс, який може багато чого змінити".

За словами Івана Ліщини, кілька компаній, які у ЗМІ пов’язують з групою "Приват" Ігоря Коломойського", що вигравали в арбітражі стосовно майна, втраченого в Криму, пішли до суду в США з вимогою про визнання та виконання цього арбітражного рішення на території США.

"На юридичному ринку є розуміння, що вони почали цей процес з прицілом саме на заморожені суверенні гроші Росії".

"Гроші російських олігархів, арештовані у різних країнах світу, напряму не можуть використовуватися для компенсації втрат, які понесла Україна під час війни. Зараз взагалі незрозуміло, як юридично пов’язати заарештовані гроші приватних осіб з агресивними діями РФ на території України". 

"Однак можна діяти інакше: доводити, що гроші олігархів були вкрадені в російського народу… в такому разі гроші стягуються на користь тієї держави, звідки їх вкрали. Зробити наступний крок, щоби ці гроші пішли на виплату компенсацій України – це цікавий виклик. Але це не є неможливим".

"Зараз я практично не бачу надійних способів стягнення з Росії коштів на компенсації втрат від обстрілів, ракетних ударів тощо".

"Однак існують приклади, як в таких ситуаціях організовувалася система сплати компенсацій… Найбільш близька до нас ситуація – це окупація Іраком Кувейту в 1990-1991 роках… Тоді, після поразки Іраку і запровадження ембарго, була організована програма "нафта в обмін на продовольство" для постачання в Ірак. А частина грошей від продажу нафти йшла в бюджет цієї комісії для сплати компенсацій". 

"Тож не виключено, що і Росію також чекає програма "нафта в обмін на продовольство" для виплат Україні. Це – система, яка, напевно, найлогічніша в нашій ситуації".

Повну розмову редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка з Іваном Ліщиною дивіться на нашому Youtube-каналі, або читайте на сайті у матеріалі "Нафта в обмін на продовольство" та інші шляхи покарати Росію.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.