Як Україні виконати "домашні завдання", що стоять на шляху до повноправного членства в ЄС?

Цих завдань буде багато. І суттєва їх частина буде присвячена Верховній раді та необхідності її внутрішньої реформи.

Про складні виклики для сучасного українського парламентаризму читайте в статті юридичного радника Програми USAID "РАДА: наступне покоління" Станіслава Івасика "Євроінтеграція" Верховної ради: що має змінитися у парламенті через статус кандидата в ЄС.

"Домашніх завдань" для повноправного членства України в ЄС буде багато. І суттєва їх частина буде присвячена Верховній раді та необхідності її внутрішньої реформи.

У своїх висновках Єврокомісія пише:

"Використання прискорених процедур для ухвалення законодавства, зокрема у сферах, що мають відношення до права ЄС, відносно обмежене. Необхідно посилити інструменти комплексної оцінки впливу законопроєктів та парламентського контролю за виконавчою владою, включаючи моніторинг виконання законодавства".

Здавалося б, написано всього два коротких речення. Однак за ними стоять складні виклики для сучасного українського парламентаризму.

Почнемо з першого речення – прискорені процедури, включно з розглядом актів, що мають відношення до права ЄС.

Парламентські процедури мають бути демократичними та повною мірою забезпечувати виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов’язань, зокрема приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС.

А для цього у Верховній раді варто передбачити такі процедури, що забезпечуватимуть оперативне та повне виконання рішень інституцій ЄС без зайвого затягування часу на надмірні політичні дебати.

Такі процедури існують як у чинних членів ЄС, так і в багатьох державах, що прагнуть приєднатися до Європейського Союзу.

Ще один виклик – це перевірка внесених законопроєктів на відповідність праву ЄС.

Регламент Верховної ради взагалі не передбачає перевірку законопроєктів, підготовлених до другого читання, на відповідність законодавству ЄС.

А законопроєкти, які проголошуються євроінтеграційними, не подаються разом із таблицею відповідності – додатком, в якому має бути зображено відповідність конкретної норми проєкту акта конкретній нормі акта ЄС.

Як наслідок, прийнятий формально євроінтеграційний закон може суперечити законодавству Європейського Союзу.

Перейдемо до другого речення з висновку Єврокомісії: "Необхідно посилити інструменти комплексної оцінки впливу законопроєктів та парламентського контролю за виконавчою владою, включаючи моніторинг виконання законодавства".

Законодавчий процес є циклом, який має складатися з чотирьох стадій: підготовка, прийняття, імплементація (тобто вжиття додаткових заходів для ефективного застосування закону – роз’яснення, навчання тощо) і застосування законодавчого акта.

Україні потрібно попрацювати над реформою кожної з цих стадій.

Так, перед Верховною радою є великий горизонт роботи: оновити регламент; визначити та забезпечити належними кадрами структурний підрозділ, що буде відповідальним за процедури розгляду "євроінтеграційних питань"; за прикладом Єврокомісії та держав-членів ЄС запровадити оцінку впливу законопроєкту, моніторинг та оцінку реалізації закону і публічні консультації як обов’язкові етапи законодавчої процедури; запровадити дієві механізми контролю за діяльністю Кабінету міністрів у сфері європейської інтеграції.

Докладніше - у матеріалі Станіслава Івасика "Євроінтеграція" Верховної ради: що має змінитися у парламенті через статус кандидата в ЄС.