Чому Боснія і Герцеговина зіткнулася із найбільшими викликами від завершення війни

Аналітика коротко
Понеділок, 12 вересня 2022, 12:53

Менш ніж за місяць, 2 жовтня, в Боснії і Герцеговині мають відбутися загальні вибори.

Цього разу вони пройдуть у безпрецедентно гострій безпековій ситуації у країні, що робить майбутні вибори ледь не визначальними – навіть для самого існування країни, йдеться у статті кандидата історичних наук, тимчасового повіреного у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік) Володимира Цибульника Боснія на розрив: чому політична криза дійшла до рівня, що загрожує навіть існуванню держави.

Виборча система в Боснії і Герцеговині збудована на етнічних принципах, що відображено в конституції країни. Вона передбачає існування трьох конституційних народів – бошняків (мусульмани), сербів та хорватів, а також "інших", тобто представників інших етнічних груп.

До складу держави входить Федерації Боснія і Герцеговина (10 кантонів, в яких більшість – бошняки і чимало хорватів) і Республіка Сербська (більшість – серби). Крім того, є округ Брчко (під міжнародним контролем).

Замість посади президента в Боснії і Герцеговині – Президія, яка складається з п’яти осіб. 

Тож, на майбутніх виборах обиратимуть членів Президії, віцепрезидентів, прем’єрів та депутатів.

При цьому, в країні існує етнічний принцип нерівності учасників передвиборчої кампанії. Порушення прав "інших" закріплено у виборчому законі. Тобто, тільки бошняки, серби та хорвати можуть бути обрані на вищі державні посади, до палат народів двопалатних парламентів БіГ.

Палати народів покликані захищати інтереси виключно конституційних народів, що є дискримінацією "інших".

Місцеві політикани не можуть або не хочуть змінювати законодавство, а міжнародна спільнота каже: ми не будемо працювати за місцеву владу.

До того ж останніми роками в БіГ зберігається кризовий стан економіки. Але головне – в державі загострюється політична криза, в основі якої лежать вузькопартійні та особисті інтереси політичних лідерів, які практично не змінювалися з 1995 року, що вже є загрозою навіть для самого існування БіГ.

І, на жаль, саме ці політичні лідери є фаворитами перегонів за посаду члена Президії БіГ.

Член Президії Боснії і Герцеговини Мілорад Додік з Республіки Сербської з початком виборчої кампанії знову повернувся до агресивної сепаратистської риторики та погроз виходу Республіки Сербської зі складу Боснії і Герцеговини. 

Таким чином він реалізує план Путіна, який мріє перетворити Республіку Сербську на джерело дестабілізації Західних Балкан.

Лідер бошняків Бакір Ізетбегович відстоює єдність країни і навіть не проти перетворити її на унітарну державу. Туреччина, стратегічні відносини з якою заклав ще його батько – перший президент незалежної БіГ Алія Ізетбегович, – підтримує бошняків.

Ну а хорвати, за підтримки офіційного Загреба, стверджують про тиск на них в Федерації Боснія і Герцеговина. І тому "для збереження свої ідентичності" вони вимагають створення "своєї політичної та територіальної одиниці".

І найголовніше, що лідери різних політичних партій не здатні або не бажають домовлятися.

Зрозуміло, що в таких умовах передвиборча кампанія буде дуже брудною. Це вже було. Більш небезпечним є інше.

У суспільстві посилюється страх перед можливою війною, страх за економічну ситуацію, через зростаючу бідність, вмираючі охорону здоров’я та освіту тощо. Інакше і бути не може – окремі заяви вождів основних партій вже виглядають як заклики до домінування своєї національної та релігійної ідентичності, прославлення "своїх" героїв минулої війни, бажання помститися.

І все це лише поглиблює розкол у суспільстві за національними та конфесійними ознаками. 

Боснійськими проблемами вміло користується Росія, яка підтримує сепаратистську риторику Додіка та підгодовує праворадикальні та націоналістичні парамілітарні організації в РС.

З іншого боку, Захід все динамічніше розширює свою присутність в регіоні – дипломатичну та військову.

У цьому геополітичному змаганні є ще один учасник – Туреччина.

За декілька днів після початку виборчої кампанії Реджеп Таїп Ердоган здійснив балканське турне та відвідав БіГ, Сербію та Хорватію. Переговори турецького президента з керівниками трьох країн засвідчили, що Анкара все динамічніше розширює свою присутність на Західних Балканах і тому її інтереси мають бути враховані всіма гравцями.

Докладніше – у матеріалі Володимира Цибульника Боснія на розрив: чому політична криза дійшла до рівня, що загрожує навіть існуванню держави.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.