Минулий тиждень приніс Росії погані новини.

Окрім розширення санкційних списків Сполученими Штатами та Великою Британією, підготовки ЄС нового, дев’ятого пакета санкцій, почала діяти погоджена ще наприкінці травня в ЄС заборона на імпорт російської нафти ЄС морськими шляхами та прийнята групою G7, ЄС та Австралією верхня межа на закупівлю російської нафти у розмірі $60.

Попри всі погрози, РФ так і не змогла відповісти на обмеження її ролі на світовому ринку – власне, відповідати їй нема чим, йдеться у колонці президентки DiXi Group Олени Павленко Нафтове ембарго: що далі? Як посилити тиск на економіку РФ.

Авторка колонки пише, що після вступу ембарго в дію ціна на нафту не лише не зросла, а впала нижче встановленої межі – учасники ринку були готові до цього. Вони, за словами Олени Павленко, зробили висновки з газової кризи минулого й цього років.

Президентка DiXi Group зазначає, що починаючи від рішення Європейської комісії ввести заборону на імпорт російської нафти, частка ЄС у купівлі цієї нафти постійно знижувалася. Але при цьому Росія з усіх сил намагалася зберегти обсяг свого експорту, шукаючи покупців в інших країнах.

Станом на 7 грудня росіяни звітують про збільшення свого експорту на 11,2%, однак географія продажу нафти суттєво змінилася: зросла частка покупців з країн, які не входять ні до ЄС, ні до країн "великої сімки" – Індії, Туреччини, Китаю.

"Навряд чи переорієнтування на країни Азії допоможе Росії, бо країни-покупці також добре розуміють свій монопольний вплив на РФ і максимально скористаються цим, щоб купувати російську нафту для власної вигоди.

Більш того, нещодавній візит лідера Китаю Сі Цзіньпіна в Саудівську Аравію та участь його в саміт Китаю та Ради співпраці арабських держав Перської затоки показали, що китайці збираються збільшувати імпорт нафти саме з цього регіону", – вважає експертка.

Вона нагадує, що у ситуації газової кризи 2021-2022 років обсяги експорту російського газу знижувались, а ціна на газ зростала. Як наслідок, російський бюджет поповнювався додатковими грошима.

Цього разу, підкреслює Олена Павленко, все навпаки.

Попри те, що Росії вдається тримати обсяги експорту нафти, зниження обсягів продажу газу, а також падіння цін на нафту й газ у третьому кварталі призвели до суттєвого падіння прибутків. Ще у листопаді, до запровадження ембарго на імпорт "морської" нафти до ЄС і цінової межі у $60, російське міністерство фінансів звітувало про падіння на 30% нафтогазових доходів порівняно з жовтнем.

"Надалі така тенденція буде зберігатися і розвиватися – видобуток газу і відповідно його продаж падатимуть, нафта стоятиме в довгій черзі з іншими продавцями і, відповідно, з суттєвими знижками", – впевнена президентка Dixi Group.

Відповідно до прогнозів російського уряду, нафтогазові надходження скоротяться на 3 трлн руб. з 2022 по 2025 роки, але такий прогноз є надто оптимістичним – за оцінками експертів, падіння ціни на нафту на $10 із закладеної в російському бюджеті $70 може означати втрати прибутків до 1 трлн руб.

А якщо додати скорочення ринків збуту й економічні проблеми в самій Росії, то ті самі 3 трлн руб. російський уряд може втратити вже в 2023 році.

Та процес падіння російської економіки можна пришвидшити, впевнена експертка. 

"По-перше, потрібно, щоб від російської нафти відмовились також ті країни ЄС, які продовжують купувати її через трубопроводи – в першу чергу Угорщина.

По-друге, цінова стеля в $60 – це все ще доволі комфортний рівень для РФ, при собівартості в $20-40 за барель.

Оскільки правила передбачають перегляд цієї стелі кожні два місяці, було б добре, якби у лютому вона знизилась, наприклад, на $15 дол., внаслідок чого Росія опинилася б у ще більших цінових лещатах", – резюмує Олена Павленко.

Більше – у колонці Олени Павленко Нафтове ембарго: що далі? Як посилити тиск на економіку РФ.