2 лютого Європейська комісія оприлюднила аналітичний звіт щодо спроможності України виконувати умови членства в ЄС.

Несподівано охорона довкілля отримала найнижчу оцінку – лише одиницю з п’яти. 

Голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" Наталія Андрусевич спробувала розібратися, чи це Європейська комісія недооцінила Україну, чи український уряд не має належного розуміння, що саме і як потрібно імплементувати в такій важливій сфері, як охорона довкілля та зміна клімату. Докладніше – у колонці "Одиниця" за довкілля: чому Україна провалилася у сфері, де ми вважали себе успішними.

По-перше, зазначає авторка колонки, слід зауважити, що оцінка проводилась не щодо виконання Угоди про асоціацію.

З цієї точки зору, оцінка Комісії та оцінки Уряду – про зовсім різне.

За словами Наталії Андрусевич, для набуття повноправного членства в ЄС потрібно імплементувати усі acquis communautaire (Договори ЄС, вторинне законодавство, міжнародні угоди, судову практику та політику) у сфері довкілля та зміни клімату. А це, як вказує сама Європейська комісія, близько 200 актів.

"Більшість цих актів ніколи не розглядались в Україні і ми навіть не знаємо, наскільки ми "наближені" до них", – пише експертка.

По-друге, продовжує Андрусевич, acquis ЄС виходять за межі вторинного законодавства (директиви і регламенти), а стосуються також і політик.

У сфері довкілля та зміни клімату це, серед іншого, необхідність впровадження стратегічних та законодавчих документів у рамках Європейського зеленого курсу (ЄЗК), який є амбітною політикою ЄС з досягнення кліматичної нейтральності Європи до 2050 року.

"І хоча уряд, особливо активно до війни, заявляв про наміри стати частиною ЄЗК і проголосив плани щодо кліматичної нейтральності України до 2060 року в новій економічній стратегії та другому Національно визначеному внеску, до синхронізації з усіма зеленими політиками ЄС нам ще далеко", – вважає голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля".

По-третє, важливо правильно імплементувати, зауважує авторка колонки. За її словами, не можна пропускати частини директив, придумувати власні підходи, якщо це питання в ЄС регулюється регламентом, потрібно пам’ятати про необхідність практичної реалізації, а не лише законодавче наближення.

"Це не може бути "українське право ЄС". А саме такий підхід Міндовкілля та Верховною радою застосовується останнім часом: прийнятий закон про хімічні речовини не повністю імплементує відповідний регламент ЄС", – констатує експертка. 

Що натомість варто робити Україні?

Вона закликає сприймати звіт Єврокомісії як сигнал: попереду важка і довга дорога. Тому потрібно визначитись, що конкретно і в якій конкретно сфері необхідно змінити.

Треба мати на увазі, що є понад 100 директив і регламентів, та й зрештою цілих сфер регулювання, які раніше не розглядалися в контексті євроінтеграції. Наприклад, зоопарки, шумове забруднення тощо.

"Наступний крок – уважно підходити до імплементації: усі вимоги директив та регламентів мають бути впроваджені.

Не можна замінювати директиви та регламенти ЄС своїми умовними "аналогами". Адже членство – не асоціація", – пояснює Наталія Андрусевич.

Вона вважає, що слід також звертати увагу на інституційні рамки, які мають бути створені, а також на підвищення спроможності міністерств і відомств. Зокрема, щоби просто розуміти відповідні положення законодавства ЄС.

Зелені питання – наскрізні питання. Тому потрібно думати про міжсекторальну співпрацю та працювати з іншими профільними міністерствами, які займаються дотичними питаннями зі сфери ЄЗК. 

Голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" зазначає, що необхідно проводити діалог з ЄС, щоб мати розуміння його очікувань і надавати цілісну та надійну інформацію про ситуацію в Україні.

Подальші кроки з боку України вимагатимуть максимальної консолідації внутрішніх інтелектуальних ресурсів для розуміння і планування необхідних завдань.

Докладніше – у колонці Наталії Андрусевич "Одиниця" за довкілля: чому Україна провалилася у сфері, де ми вважали себе успішними.