Трохи більше року тому Україна отримала червону картку від GRECO – ключової антикорупційної структури на європейському континенті. Тоді звіт міжнародної структури лишився практично непоміченим з однієї причини – бо його хоч і ухвалили наприкінці 2021 року, але оприлюднили вже навесні 2022-го, коли тривала повномасштабна агресія РФ.

Але, по суті, той звіт стверджував, що Україна імітує боротьбу з корупцією, а не бореться з нею. І до того ж – це системна проблема.

Відтоді боротьба з агресором триває і на цьому тлі нові висновки GRECO стали сенсацією. Європейський орган вирішив, що за рік великої війни Україна завершила більше реформ, ніж за кілька попередніх роки.

Як наслідок, нас викреслили з чорного списку. І це не просто формальність – це матиме відчутні наслідки, зокрема, для нашого руху до ЄС.

Редактор ЄвроПравди Сергій Сидоренко вивчив звіт GRECO, опублікований 24 березня, і пояснює деталі у статті Геть з чорного списку: як Україна довела Європі, що бореться з корупцією під час війни.

Група держав проти корупції (GRECO) – міжнародна структура, яка формально об’єднує 50 держав світу (реально – 48, бо участь РФ та Білорусі призупинена). Це об’єднання діє у рамках Ради Європи, до нього входять усі без винятку члени РЄ, а отже, і всі члени Євросоюзу. Також до його складу входять США.

По суті, GRECO є таким собі "міжнародних законодавцем" у встановленні правил та підходів у питаннях протидії корупції, принципів запобігання та боротьби з нею.

Це також означає, що оцінки, що здійснюються цією групою, є найавторитетнішими для усіх її держав-членів. Але з цими оцінками в України традиційно було не дуже добре. А останнім часом стало катастрофічно.

У 2016 році розпочався черговий оцінювальний раунд, фокусом якого стало запобігання корупції серед депутатів, суддів та прокурорів – а це дуже актуальні для України проблемні сфери. Київ отримав від GRECO 31 рекомендацію.

Наприкінці 2019 року, GRECO підтвердила, що ми виконали лише 5 з 31 рекомендацій. Результат був близький до катастрофічного, але влада переконала, що вона – новообрана, і це спадок від попередників.

Україні дали ще два роки, і наприкінці 2021-го нова оцінка показала, що ми довели показник "аж" до 9 виконаних рекомендацій з 31. Тобто зміна влади не допомогла.

Як наслідок, Група дала згоду на те, щоби перевести Україну у чорний список держав, де відбуваються структурні зміни, що руйнують протидію корупції, або ті, де стан протидії корупції є "глобально незадовільним".

Треба зауважити, утім, що навіть на цьому фоні ми не видавалися "найгіршими учнями у класі". Сайт Групи має таку собі "дошку догани", де України немає, але є Греція, Польща, Румунія та Словенія, процеси в яких викликають занепокоєння.

Війна ще далека від завершення, але питання протидії корупції в Україні знову набуло ваги, тому навесні 2023 року Група організувала позапланову, надзвичайну перевірку України. І сталося те, на що ще рік тому мало хто міг очікувати.

Як кажуть, нові оцінки щодо України учасники пленарної сесії GRECO зустрічали оплесками.

Виявилося, що за рік великої війни зрушилися з місця ті реформи, про вимогу щодо яких Київ знав вже понад п'ять років, але не міг або не хотів їх втілювати.

Затверджена на сесії оцінка свідчить, що Україна "задовільно виконала або втілює задовільною мірою" 15 з 31 рекомендації (рік тому, нагадаємо, таких було 9). Ще 9 перебувають у процесі виконання, 7 лишаються не виконаними, за європейською оцінкою (в тогорічному звіті було 14 та 8 відповідно).

Тож, сесія GRECO схвалила викреслення України зі свого чорного списку – хоча від повного виконання ми досі далекі.

Перш за все, вигода для України від втілення цих реформ є очевидною – це дозволить зберегти саме наш, український публічний бюджет, а також це стане вагомим козирем для початку перемовин про вступ України до ЄС.

Утім, цьогорічний успіх України не знімає всіх небезпек. Бо як Україну зараз прибрали з чорного списку – так само вона може знову в ньому опинитися, якщо зупинить подальшу роботу, отримавши цю перемогу.

Затверджений "проміжний" звіт GRECO дає Україні небагато часу для того, щоби показати, що нинішній "стрибок" рівня виконання є трендом, а не випадковістю. Адже, нагадаємо, наразі Україна виконала лише 15 з 31 критерія, тобто трохи менше половини. І, як визнає очільник Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков, за окремими показниками має відбутися регрес.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Геть з чорного списку: як Україна довела Європі, що бореться з корупцією під час війни.