На тлі зусиль ЄС із нормалізації відносин між Сербією та Косовом та очікуваного повернення Чорногорії на євроінтеграційний шлях конфлікт у Боснії виглядає ледь не останнім шансом Кремля дестабілізувати Балкани й таким чином впливати на політику Євросоюзу.

Про те, наскільки це можливо, що зумовило успіх Мілорада Додіка і які можливості залишаються у Заходу, щоб зупинити цей процес, читайте в статті кандидата історичних наук, тимчасового повіреного у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік) Володимира Цибульника Боснія за кілька кроків від розвалу: як розпалюють ще один гарячий конфлікт біля кордонів ЄС.

Сараєво – мабуть, одне з найбільш незвичайних міст в одній з найбільш незвичайних держав Європи, Боснії і Герцеговині. Тут зустрілися та намагаються жити разом представники мусульман та християн, католиків та православних – різні релігії, різні культури, але одна мова, одна держава. 

Нагадаємо, держава Боснія і Герцеговина складається з: Федерації Боснії і Герцеговини, Республіки Сербської (не плутати з Сербією) та округом Брчко.

Не всім в Європі, та й у самій БіГ, подобається співжиття різних народів у країні, в якій після війни 1992-1995 років одна криза переходить в іншу. А політики з кожною новою кризою продовжують на більш істеричній ноті залякувати своїх співгромадян: такої гострої кризи ще не було, треба очікувати війни та розвалу держави.

Так, дійсно, ситуація в БіГ дуже непроста: політико-економічна криза гальмує розвиток та все більше віддаляє Боснію від членства в ЄС.

Серби, а точніше, їхні лідери, яких мовчазно почали підтримувати хорвати, закликають до виходу Республіки Сербської з єдиної БіГ, а бошняцькі лідери відстоюють унітаризацію країни. 

На фоні цього радикали трьох домінуючих націй розпалюють міжнаціональну та міжрелігійну ворожнечу, закликають до зброї та до нової війни.

Вихід Республіки Сербської зі складу БіГ очолив чинний її президент Мілорад Додік, вождь Союзу незалежних соціал-демократів, один із завзятих демагогів-сепаратистів та великий приятель Путіна (принаймні, як стверджує сам Додік).

На щастя, партія Додіка не має абсолютної підтримки в місцевому парламенті. І це позбавляє його можливості провести антиконституційне рішення про вихід зі складу Боснії.

Проте Додіка це не зупиняє.

На думку Путіна та російських стратегів, війна в Україні створює сприятливі умови для посилення тиску на Західні Балкани, використовуючи "фактор Додіка".

Росія не приховує, що вона мріє підкорити себе країну за допомогою батога та пряника.

Найбільшим "пряником" для Додіка стало те, що за 11 днів до виборів його допустили до Путіна.

А ще, як пишуть місцеві ЗМІ, Додік, швидше за все, отримав від російського диктатора купу грошей на вибори – саме це дає відповідь на запитання, де він взяв гроші, щоб напередодні виборів роздати по 400 євро окремим категоріям населення.

У відповідь Додік пообіцяв і надалі підтримувати російську агресію проти України, продовжити блокувати шлях БіГ до НАТО, і далі лякати виходом РС з БіГ, а на додачу – проголосив хибним шляхом вступ до ЄС, чого раніше не було.

Після переобрання на президентську посаду він розпочав масштабний наступ на демократію та права людини.

Більш того, влада ентитету заявила про зупинку співпраці з посольствами Великої Британії та США. А Додік додав, що згадане рішення є відповіддю на допомогу, яку Захід надає Україні у спротиві російській агресії.

Посилення активності РФ помітно й по російському посольству, яке у своїй риториці відійшло від дипломатії та впало у типово хамський стиль спілкування з владою країни – погрози у разі продовження курсу на інтеграцію в ЄС та НАТО та подальшої підтримки боротьби України проти агресії РФ.

Втім, було б неправильно стверджувати, що проблеми Боснії і Герцеговини обмежуються лише Додіком та сербським сепаратизмом.

Миру та стабільності БіГ загрожують й інші політикани, які у своїх вузькопартійних та особистих інтересах грають проти своєї держави.

Наприклад, глава Хорватської демократичної співдружності (ХДС) Драган Чович, колишній член Президії БіГ, дедалі активніше виступає за створення третього, хорватського ентитету, що суперечить конституції країни.

І як не дивно, він має підтримку не тільки ХДС Хорватії, але й серба Додіка. Цих двох політиків об’єднали сепаратизм та нехтування Дейтонськими угодами.

Ще одна проблема – не до кінця продумані дії міжнародної спільноти.

В першу чергу йдеться про високого представника ООН, який своїм наказом може звільнити будь-якого державного службовця в БіГ. Це має блокувати сепаратизм, проте останнім часом діяльність Офісу високого представника призводить до протилежних наслідків.

Чи вдасться міжнародній спільноті зупинити розпад БіГ?

Останні дії Додіка, схоже, "розбудили" Захід. Для зупинення розпаду БіГ є європейські сили EUFOR, а також у Боснії є політики, зацікавлені у нормальному та мирному розвитку своєї країни.

Докладніше – у матеріалі Володимира Цибульника Боснія за кілька кроків від розвалу: як розпалюють ще один гарячий конфлікт біля кордонів ЄС.