7 березня парламент Грузії достроково ухвалив у першому читанні закон про іноземних агентів, скопійований із законодавства РФ.

Це викликало масштабні протести у Тбілісі, яких не було щонайменше з 2019 року, а можливо, й набагато довше.

Зустрівши такий потужний громадський опір, у керівній партії "Грузинська мрія" зробили пів кроку назад – пообіцяли не ухвалювати проєкт у другому читанні до висновку Венеційської комісії.

Однак це вже не зможе зупинити кризу. Грузія підійшла до точки неповернення, йдеться у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Бій за європейське майбутнє: як дії влади поставили Грузію на поріг революції.

Правляча партія Грузії, "Грузинська мрія", хоча і зберігає прозахідну риторику, але насправді робить зовсім інше. Європейські політики неодноразово критикували "мрійників" щодо невідповідності їхніх заяв реальним справам. Грузини у провалах на шляху євроінтеграції звинувачували західних "друзів Саакашвілі, які насправді не є друзями Грузії".

Одночасно партія влади провела хитрий хід: з партійних лав формально вийшли кілька депутатів, що заснували власний політпроєкт "Сила народу". Ці депутати стали найгострішими критиками ЄС та США у грузинському парламенті, озвучуючи тези, які в правлячій партії поки не ризикували говорити напряму.

Саме вони ініціювали два законопроєкти, здатні остаточно "обнулити" прозахідний вектор Грузії.

Один документ має назву "Про прозорість іноземного впливу" та має на меті поставити під контроль неурядові організації та медіа, які отримують не менше 20% свого фінансування з-за кордону.

Зважаючи на особливості Грузії, під цю норму підпадають усі без винятку незалежні громадські організації та медіа. "У безпеці" лишаються тільки ті, кого фінансують фонди, пов’язані з найбагатшою людиною країни та засновником "Грузинської мрії" Бідзіною Іванішвілі. Звісно, останні займають проурядову позицію та не становлять небезпеки для влади.

Ще один їхній законопроєкт – "Про реєстрацію іноземних агентів". У "Силі народу" зазначають, що законопроєкти скопійовані із чинного американського законодавства. 

Своєю чергою в Держдепі категорично спростовують подібність і кажуть, що грузинські ініціативи "засновані на аналогічних російському та угорському законах, а не на FARA чи якомусь іншому американському законі".

Голосування за законопроєкти були заплановані на 9 березня. Аж раптом "Грузинська мрія" змінила плани і ухвалила вже 7 березня законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". Причому про це стало відомо лише по обіді, перед самим розглядом.

Реакція ЄС та США на ухвалення у першому читанні законопроєкту була очікувано гострою. Там відразу заявили, що цей крок суперечить щонайменше двом вимогам для отримання Тбілісі статусу кандидата у члени ЄС.

Перед парламентом почали стихійно збиратися противники закону про іноагентів. І цього разу йшлося не лише про партійних активістів, а також і про пересічних мешканців Тбілісі, переважно молодь. 

Попри те, що у правлячій партії обіцяли не використовувати силу проти мітингарів, спецпризначенці майже одразу почали затримання (серед інших, затримали двох журналістів). У відповідь мітингувальники стали блокувати поліцейські машини та спробували заблокувати виходи з будинку парламенту.

Це дало привід використати проти протестувальників водомети та сльозогінний газ.

У відповідь у поліцію полетів "коктейль Молотова" – згодом в опозиції заявили, що це вчинили провокатори, яким було потрібно "легалізувати" дії спецназу.

Тим часом у правлячій партії вирішили заспокоїти ситуацію, заявивши, що збираються надіслати обидва законопроєкти на розгляд Венеційської комісії і лише потім ухвалювати в цілому.

Виступаючи на тлі Статуї Свободи, президентка Грузії підтримала протестувальників та пообіцяла ветувати закон про іноагентів у разі його ухвалення.

Позиція Заходу виглядає як ніколи однозначною та жорсткою. Та чи буде цього достатньо, щоб змусити владу Гузії "дати задню"? Справи зайшли так далеко, що "Грузинська мрія" не зможе піти на поступки без втрати обличчя. І ця слабкість може стати початком кінця її перебування при владі.

До того ж навряд чи у керівній партії не очікували такого розвитку подій. 

Політолог Тенгіз Пхаладзе переконаний: нинішні дії грузинської влади відбуваються під тиском РФ, якій потрібні перемоги на тлі невдач у війні проти України. "Їм потрібні хоч якісь перемоги, тому вони по черзі намагаються змусити звернути з європейського шляху то Молдову, то Грузію", – пояснює політолог.

І якщо ця логіка правдива – політична криза лише посилюватиметься.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Бій за європейське майбутнє: як дії влади поставили Грузію на поріг революції.