Україна сформулювала два конкретні очікування від прийдешнього саміту Північноатлантичного Альянсу у Вільнюсі – стосовно членства й гарантій безпеки – й до останнього наполягатиме на їхньому затвердженні.

Про це йдеться у статті "ЄвроПравди" "Байден у ролі Меркель. Чого хоче Україна на саміті НАТО та де досі лишаються перепони".

Заступник голови Офісу президента України Ігор Жовква на конференції, організованій Фондом "Відкрита політика" та київським офісом GLOBSEC, окреслив два паралельні результати, яких прагне досягти Київ на зустрічі лідерів НАТО у Вільнюсі.

"Ми маємо всі шанси на доволі перспективні, важливі для України рішення Вільнюського саміту. Це політичне рішення про початок процедури запрошення України до членства і рішення щодо отримання гарантій безпеки", – заявив він.

За словами Жовкви, вимоги стосовно рішень, які Україна вважатиме прийнятними, вже визначені і в Альянсі про них знають, і Київ не готовий до компромісів.

"Рівень тих формулювань, які Україна хоче отримати у Вільнюсі, так звані deliverables, є на столі у кожного з лідерів держав-членів НАТО. Всі про них знають і всі відчувають, що Україна буде наполягати на них до останнього дня перед проведенням саміту", – пояснив дипломатичний радник президента.

Детальні формулювання цього документу не розкриваються, але загальні обриси відомі.

• По-перше, Україна наполягає, що має бути застосований алгоритм вступу Швеції та Фінляндії, за яким Альянс офіційно визнає українську "заявку на вступ", подану минулої осені та зафіксує, що подальше членство має відбуватися без проміжних етапів на кшталт ПДЧ.
• По-друге, Київ погоджується на те, що попри негайний початок процедури вступу України, вона не буде швидкою. Тут розглядаються різні варіанти – наприклад, назвати нинішнє запрошення "політичним", а остаточно вступ України до НАТО схвалити, наприклад, на саміті 2024-го у Вашингтоні.
• І по-третє, фінальне рішення про членство України в НАТО пропонується ухвалити у момент, "коли це дозволять безпекові умови" або "запевнення", аби обмежити вплив Кремля на майбутнє Києва.

"Розуміючи, що питання членства не може бути вирішене до перемоги, ми говоримо про те, щоби початок шляху відбувся на вільнюському саміті, де Україна має всі підстави отримати запрошення до членства. Бо запрошення ще не означає членства (і застосування 5-ї статті про колективну оборону). Приклад Швеції та Фінляндії це доводить", – заявив Жовква.

Під час виступу у Верховній Раді в середу президент Зеленський закликав НАТО перестати озиратись на Кремль, ухвалюючи рішення щодо майбутнього членства України.

Більше про те, чого Україна очікує від саміту НАТО, читайте у статті: "Байден у ролі Меркель. Чого хоче Україна на саміті НАТО та де досі лишаються перепони".