Міністерство закордонних справ Литви передало Мінську ноту протесту після того, як Білорусь почала введення в експлуатацію другого енергоблоку Білоруської атомної електростанції та збільшила його потужність.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на інформагенцію BNS.

У ноті МЗС Литви наголошує, що Білорусь не виконала рекомендації експертів Європейської групи регуляторів ядерної безпеки щодо стрес-тестів і не надала інформацію, необхідну для більш точної оцінки потенційного впливу Білоруської АЕС на Литву.

Йдеться про ризики землетрусів, розташування сховищ радіоактивних відходів і відпрацьованого ядерного палива в Білорусі, а також можливі екологічні проблеми, пов'язані з використанням води річки Неріс для охолодження реакторів Білоруської АЕС.

Вільнюс закликав Мінськ не вводити в експлуатацію другий енергоблок АЕС до вирішення проблем із безпекою і прозоро інформувати про реальну ситуацію на станції та пов’язані з нею інциденти.

Другий реактор Білоруської АЕС почали запускати наприкінці 2022 року, а в квітні його потужність була збільшена з найнижчого контрольованого рівня (1%) до 40% від номінальної. У травні було офіційно оголошено про збільшення потужності до 50%.

13 липня на сайті Білоруської АЕС з'явилося повідомлення про те, що потужність енергоблоку №2 збільшено до 100%. Комерційну експлуатацію енергоблоку в Мінську планували розпочати в жовтні цього року.

Перша атомна електростанція в Білорусі, побудована поблизу Литви, матиме два реактори однакової потужності – майже по 1,2 гігавата кожен – російського проєкту ВВЕР. Її будівництво розкритикували як Литва, так і міжнародні експерти через серйозні порушення.

Ще у 2017 році литовський Сейм законодавчо закріпив, що Білоруська АЕС є небезпечною і становить загрозу для національної безпеки, навколишнього середовища і здоров'я людей. Три країни Балтії зрештою домовились бойкотувати електроенергію з БелАЕС.