Чому Єврокомісія помічає антикорупційні успіхи України, а українці – ні

Аналітика коротко
Вівторок, 12 грудня 2023, 09:22

У листопаді, коли Єврокомісія надала оцінку прогресу України на її шляху до Євросоюзу,  виявилося, що "антикорупційний блок" лишився єдиним, до якого у Брюсселя є змістовні запитання.

І все це – на тлі затримань топкорупціонерів, аж до голови Верховного суду.

То чи насправді ситуація настільки критична? Чи є прогрес? Та чи не мають, бува, рацію ті, хто вважає, що Україна зайшла у період "самобичування", підсилюючи відчуття проблеми до рівня, який не відповідає реальності?

Щоб відповісти принаймні на частину з них, Антикорупційна ініціатива ЄС (EUACI) за партнерства "ЄвроПравди" організувала телеміст "Київ – Брюссель", співорганізатором якого з європейського боку став авторитетний брюссельський центр CEPS. Запрошуємо переглянути також короткий відеоогляд дискусії.

Отже, про проблему корупції в Україні – в репортажі редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Міфологія хабарництва: чи справді корупція стала основною проблемою України на шляху до ЄС.

Те, що Україна зрештою виконала усі антикорупційні вимоги ЄС в рамках "7 кроків", зараз не викликає сумнівів ні в кого. Останні законодавчі вимоги Верховна Рада ухвалила конституційною більшістю, і президент відразу їх підписав. Про виконання критерію говорять і антикорупційні активісти, зазвичай критичні до дій уряду.

Але так само всі погоджуються, що попереду – ще більше завдань.

У дискусії часом створювалося суперечливе враження. Усі говорили про вражаючі успіхи України у боротьбі з корупцією. Але що робити з рейтингами (наприклад, міжнародним рейтингом сприйняття корупції від Transparency International), за яким Україна – ледь не найбільш корумпована держава регіону?

При тому, що в самому Transparency International не заперечують успіхи Києва. "Багато в чому Україна вже попереду ЄС", – визнав у обговоренні представник брюссельського Transparency International Роланд Папп.

Корінь проблеми у тому, що "відчуття корупції" з боку українців дає значно гіршу картину. Навіть ті, хто жодного разу не стикався з корупцією за останні роки, можуть говорити в опитуваннях, що точно знають про "тотальну корумпованість" держави.

"У нас склалася парадоксальна ситуація, – каже Олена Галушка, член правління Центру протидії корупції. – Коли НАБУ і САП показують добрі результати і затримують когось, то це часто сприймається не як позитивний знак – "антикорупційна інфраструктура добре працює", а як підтвердження тривоги – мовляв, "о боже, подивіться, скільки ж в Україні корупції, як тут можна працювати?".

Але навіть ті європейські посадовці, хто усвідомлює наявність цієї проблеми, кажуть, що Україна не має іншого шляху, окрім як продовжувати боротися з корупцією.

Аж доки в суспільстві не з’явиться довіра до роботи НАБУ і САП, до вироків за корупцію тощо.

"Показник сприйняття корупції не обов'язково дає правильну картину рівня корупції. Сприйняття формується також під впливом ЗМІ та соціальних мереж. В Україні, де існують вільні та критичні ЗМІ, випадки корупції займають чільне місце в інформаційному просторі порівняно з багатьма іншими країнами", – пояснює Аллан Паг Крістенсен, керівник антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI).

Хоча звучать також і революційні ідеї.

Румунська та загальноєвропейська експертка у питаннях антикорупції, професорка Аліна Мунгіу-Піппіді, яка свого часу була дотична до так званого "румунського антикорупційного дива" застерегла Україну не концентруватися занадто на "посадках", щоб не будувати практику вибіркового переслідування.

Інша проблема, на яку не часто звертають увагу у антикорупційних зусиллях – це те, що у державі з поширеною корупцією, на кшталт України, неможливо побудувати антикорупційну систему за допомогою вироків, адже судді – це відбиток суспільства. "І якщо судова система є частиною проблеми – вона не може бути частиною вирішення".

Як вийти з цього зачарованого кола?

Лише тривалою роботою. Через проведення судової реформи, що має тривати роки, бо інакше не буде якісною. А ще Аліна Мунгіу-Піппіді радить більше використовувати позасудові (але, звісно, легальні) методи боротьби з корупцією. Наприклад, як покарання, звільняти з посади через підозру у корупції.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Міфологія хабарництва: чи справді корупція стала основною проблемою України на шляху до ЄС.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.