У Євросоюзі є два підходи щодо того, як поєднати реформу процесу ухвалення рішень у ЄС і прийом багатьох нових членів, серед яких і Україна. 

Про це в інтерв’ю "Європейській правді" сказав литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс.

Він зазначив, що реформа системи ухвалення рішень у ЄС та деяких принципів функціонування – це дуже глибинний процес, що потребуватиме зміни засадничих договорів Євросоюзу та згоди всіх країн-членів, і на все це потрібен тривалий час.  

На ремарку "ЄвроПравди" про те, що проведення цієї реформи до вступу нових членів означатиме, що вступ України "зависне" на дуже багато років, Ауштрявічюс зауважив, що у ЄС з цього приводу є два підходи. 

Перший підхід полягає у тому, що реформу ЄС потрібно провести перед новим розширенням, другий – що ці процеси можуть відбуватися паралельно. 

"Я належу до другої школи. І я вважаю, що ми здатні зробити це паралельно і не ставити умову на кшталт "ніякого розширення, поки ми не скасуємо вето в ЄС". Бо це було б катастрофою. Сподіваюся, що другий підхід переможе", – зазначив Ауштрявічюс.

Він зауважив, що другий підхід має підтримку, але треба досягнути консенсусу.

"На це потрібен час. Розумні рішення мають бути відшліфовані та узгоджені між політичними групами", – додав євродепутат.

Він також пояснив, чому 2028 рік можна вважати найоптимістичнішим терміном вступу України у ЄС. 

Читайте також повний текст інтерв'ю: "Тепер Україна не має альтернативи членству в ЄС. Зараз – або ніколи"