Чому Україні буде непросто знайти відповідь на польські торгові обмеження

Аналітика коротко
Середа, 28 лютого 2024, 16:30

Польські фермери вимагають заборонити безконтрольний український агроімпорт. Для досягнення своєї мети вони, серед іншого, влаштовують протести всередині країни і блокаду на кордоні з Україною.

Польська влада не може вплинути на фермерів, тому що їхні вимоги підтримує більшість поляків. В умовах політичної кризи уряд тим більше не наважиться виконати приписи Єврокомісії.

Сам Брюссель демонструє беззубу політику щодо країн, які всупереч рішенню Єврокомісії одноосібно обмежують імпорт з України окремих товарів.

Неготовність польських фермерів шукати компроміс робить неможливим і виконання запропонованого українським урядом "плану взаємопорозуміння".

Про те, як в такій ситуації може вчинити українська влада – читайте у статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Нова реальність та нові виклики: як Україні захистити своїх експортерів. Далі – короткий її виклад. 

Наразі в Києві воліють продовжувати переговори та сподіватися на компроміс.

Президент Зеленський заявив, що якщо прем’єри України та Польщі не знайдуть кроки до компромісу, то "ми будемо захищати наш бізнес".

Під кроками із захисту українського бізнесу, ймовірно, мається на увазі введення дзеркальної заборони на польський агроімпорт – в першу чергу, на польську молочну продукцію, що займає чималу частку українського ринку.

Цей крок може бути потужною відповіддю Польщі: на відміну від українських фермерів, польським молочникам буде набагато складніше знайти ринок збуту на заміну закритому українському.

Втім, цей крок має низку недоліків.

"Законодавство України не передбачає правових механізмів, які б дозволили Уряду ввести торгову заборону чи обмеження польської продукції саме як захід у відповідь на дії Польщі до рішення Органу врегулювання суперечки в СОТ", – відзначає керівник практики міжнародної торгівлі юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Олена Омельченко.

Минулого року Київ анонсував подання скарги до Світової організації торгівлі (СОТ) проти всіх країн, що запровадять обмеження щодо української аграрної продукції.

Попри всі складності з функціонуванням арбітражу СОТ, подання скарги викликало чимале занепокоєння наших сусідів.

Втім, як уточнює Олена Омельченко, в розпорядженні Києва є й інші інструменти, які можуть бути використані за наявності політичної волі: антидемпінгові, санітарні чи фітосанітарні заходи або введення тимчасового обмеження.

Крім того, Україна може імплементувати ст. 21 ГАТТ про ВИНЯТКИ з міркувань безпеки та надати повноваження уряду застосовувати будь-які заходи, однак це потребує ухвалення окремого закону, зазначає вона.

Та навіть за такого сценарію досягти успіху буде непросто.

Річ у тому, що польська харчова промисловість не має такого електорального впливу в Польщі, як фермери. А відповідно, далеко не факт, що такий крок зможе змусити польський уряд змінити свою політику.

І нарешті, у Варшаві вже пообіцяли у відповідь додатково розширити заборону на нові позиції українського імпорту.

Тим більше, нагадаємо, що претензії до української продукції мають фермери й з інших країн ЄС.

Тож здобути перемогу в цій торговій війні буде дуже непросто.

А щоби збільшити наші шанси на успіх, Київ має підготувати детальний аналіз того, які інструменти захисту ми маємо у своєму розпорядженні, які з них можуть бути ефективними, а які, навпаки, можуть принести більше ризиків, аніж результатів.

Саме тому "Європейська правда" разом із юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" відновлює спецпроєкт "Торгові війни", що виходив до початку повномасштабного російського вторгнення.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Нова реальність та нові виклики: як Україні захистити своїх експортерів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.