Які інструменти є в держави для захисту українського бізнесу

Аналітика коротко
Вівторок, 19 березня 2024, 14:00

На тлі торгової війни між Польщею та Україною відбулася презентація всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні", створеної за ініціативи президента Володимира Зеленського. 

Для реалізації анонсованої президентом нової економічної політики було б логічним та доцільним застосувати механізм захисту національних виробників від імпорту товарів, що спотворюють конкуренцію на нашому внутрішньому ринку.

Про проблеми з цим механізмом читайте в статті партнера юридичної фірми "Ілляшев та Партнери", керівника практики міжнародної торгівлі Олени Омельченко Підтримка бізнесу? Ні, не чули… Чому українські виробники беззахисні перед імпортом. Далі – короткий її виклад. 

На тлі заяв про пріоритетну підтримку українських виробників на практиці не використовується навіть доступний механізм захисту бізнесу.

Йдеться про єдиний інструмент, який дозволений угодами СОТ та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, що спрямований на захист вітчизняного виробника від демпінгового, субсидованого та зростаючого імпорту товарів.

Національний товаровиробник може звернутися до Мінекономіки, щоб ініціювати засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі – Комісія), порушити торгове розслідування та застосувати заходи для захисту українських товарів від імпорту.

За результатом цього процесу можуть бути застосовані антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне мито, квота або укладені цінові зобов’язання з іноземним виробником чи експортером. 

Рішення про порушення торгового розслідування та застосування мита приймає Комісія, а не Верховна Рада – в теорії це має дозволити реагувати та допомагати національним виробникам якнайшвидше.

Однак на практиці все інакше: станом на сьогодні Комісія не працює в тому режимі, як того вимагає закон та потребує бізнес.

По суті, за два останні роки Комісія провела лише одне засідання, на якому були прийняті важливі рішення про застосування антидемпінгових заходів. Це дозволило завершити розпочаті ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну процеси.

Наразі тривають лише два перегляди антидемпінгових мит: щодо імпорту сталевих безшовних холоднокатаних труб походженням з КНР та арматури і катанки походженням з РФ.

Світова практика свідчить, що такого виду перегляди проводяться у короткі строки та за їхніми результатами у переважній більшості продовжується дія заходів, якщо суттєво не змінились обставини. В обох випадках звичайні строки проведення перегляду значно порушені.

Непоодинокими є й випадки обходження антидемпінгових мит через інші держави – найчастіше це ухилення від сплати мита, застосованого до імпорту китайських товарів.

На жаль, міністерство та Комісія не вчиняють жодних дій для контролю за недопущенням таких ситуацій. Навіть попри те, що така інертність спричиняє значну недоплату коштів у державний бюджет та поновлення шкоди національному товаровиробнику.

Захисні заходи завжди пов’язані з політичними рішеннями. І це пояснює, чому Україна уникає застосовування заходів щодо наших партнерів: країн ЄС, Сполучених Штатів, Великої Британії чи Канади.

Однак абсолютно незрозуміло, чому Україна не захищає власних виробників від дешевого імпорту, який завдає шкоди українській промисловості, з Китаю, Індії, Малайзії, Пакистану, а головне – не продовжує дію заходів щодо імпорту товарів з Білорусі та РФ.

Така бездіяльність не узгоджується з національними інтересами.

За таких умов національні виробники можуть лише сподіватися, що ситуацію змінить нова економічна політика президента Володимира Зеленського, а до того часу вони мають покладатися лише на власні сили у боротьбі з дешевим зростаючим та субсидованим імпортом.

Докладніше – в матеріалі Олени Омельченко Підтримка бізнесу? Ні, не чули… Чому українські виробники беззахисні перед імпортом.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.