Як в Євросоюзі тимчасово приборкали "антиукраїнського" Орбана

Аналітика коротко
Новини — Четвер, 28 березня 2024, 19:30

Хоча з 1 липня 2024 року Угорщина стане головуючою державою Євросоюзу, зараз "угорська загроза" стала менш актуальною. Орбан, схоже, тимчасово відмовився від вето щодо вступу України в ЄС.

Щоби пояснити, чому це відбулося, хто змусив Угорщину піти на цей крок та чому не варто мати занадто райдужних очікувань, ми поговорили з Дмитром Тужанським, директором Інституту центральноєвропейської стратегії. 

Пропонуємо детальні, але зрозумілі пояснення – у відеоформаті, а текстова версія – в матеріалі "У Кремлі, як стверджують, є компромат на Орбана. Але навіть це не пояснює всі дії Угорщини". Далі – короткий його виклад.

Зараз Угорщина змушена змінювати плани щодо України.

Початковий план Віктора Орбана, складений ще минулого року, полягав у тому, щоби блокувати все для України. Ми бачили спробу втілити його восени та у грудні, коли Орбан щиро хотів заблокувати відкриття переговорів з Україною, заблокувати 50 мільярдів євро допомоги Україні тощо.

Ці зусилля були частиною його плану на рік, який включав також виборчу кампанію до Європарламенту та об'єднання усіх європейських правих – в ідеалі під проводом самого Орбана. Усе це мало підготувати Європу в тому вигляді, в якому Орбан її бачив, до повернення Трампа до влади в США.

Зараз Віктор Орбан змушений переглядати свої підходи, бо те, на що він розраховував, не склалося: не зміг заблокувати Україну; зробити Україну  "темою номер один" для європейських виборів; йому не вдається об’єднати європейських правих.

Однак його ставлення до України не змінилося, і він готовий, щойно з’явиться можливість, знову посувати червоні лінії в антиукраїнський бік.

Угорщина зберігає вето в ЄС і формально ще може все зупинити.

Але для Орбана блокування – не самоціль. Це його інструмент для торгів з Європою, і не тільки за гроші. Там також є складові політичного шантажу, як-от бажання "насолити" президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, з якою в нього протистояння.

Крім того, з доброї волі Орбан підтримувати Україну не буде.

Однак про "блокування України за будь-яку ціну" також не йдеться. Лише доти, доки шкода для Орбана не починає переважати. І саме це сталося.

Фактор, який змусив його зупинитися – це дуже тверда проукраїнська позиція Парижа і Берліна, а також те, що підтримка України стала основою європейської політики. На цьому зав’язано дуже багато – принципи, амбіції, кар'єри і гроші. Стало зрозуміло, що питанням України ніхто не поступиться.

А Орбану не потрібен відкритий конфлікт з Парижем і Берліном з принципових для них питань.

Навіть на заяви Макрона про війська в Україні Орбан відповів мовчанкою.

Ще один потужний фактор впливу на угорського лідера – це його бажання уникнути ізоляції в Європі напередодні виборів до Європарламенту. 

Його інтереси збіглися з інтересами Джорджії Мелоні, прем'єр-міністерки Італії, яка прагне розширити свою праву групу реформістів-консерваторів у Європарламенті, яку вона очолює. За участю депутатів Орбана консерватори стали би третьою за чисельністю групою в ЄП.

Однак керівництво групи консерваторів висунуло умову: "Вікторе, якщо ти хочеш до нас у групу, ти маєш змінити свій підхід щодо України. Ти, звісно, можеш не постачати зброю абощо, але використовувати вето в критичних питаннях – це руйнування бази, це неприпустимо".

В обмін партія "Фідес" у Європейському парламенті має увійти до групи консерваторів.

Те, що Орбан, попри усе, продовжує робити ставку на Росію, на жаль, важко зрозуміти і пояснити.

Навіть напівконспірологічна історія про нібито наявний у Росії компромат на угорського прем'єра не пояснює його дій.

А історія про можливий компромат справді циркулює.

Влада Угорщини досі дивиться на Україну крізь призму Росії.

Більш докладно – в матеріалі "У Кремлі, як стверджують, є компромат на Орбана. Але навіть це не пояснює всі дії Угорщини".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.