Чому рішення G7 щодо російських активів не стало повноцінною перемогою України

27 травня на саміті в Італії представники G7 зробили заяву про потенційне використання $285 млрд заморожених російських валютних резервів. І хоча остаточне рішення партнери так і не прийняли, але стверджують, що "досягли прогресу" в дискусії.

Докладніше про те, про що домовилися і чи можна назвати це прогресом, читайте в статті юридичної радниці Transparency International Ukraine Наталії Січевлюк Гроші, але не ті: чому Захід не зважився передати Україні заморожені активи Росії. Далі – стислий її виклад. 

Конкретний механізм лідери G7 обіцяють схвалити вже цього тижня, але зі зробленої заяви вже зрозуміло, що конфіскувати хочуть не всі російські активи, а лише відсотки з них. І підуть ці кошти не Україні, а її кредитору. 

Якщо детальніше, то запропонований план попередньо виглядає так: вилучать не самі $285 млрд, що наразі заморожені союзниками України, а лише відсотки, отримані як непередбачуваний прибуток від інвестування цих коштів.

Раніше Рада ЄС схвалила рішення про передачу Україні частини відсотків, нарахованих на суверенні активи РФ, заморожені у Євросоюзі, але до його деталізації та втілення наразі не дійшло. (формулювання скориговане після публікації). А зважаючи на те, що відсоток від інвестування заморожених російських активів, очевидно, не покриє ті збитки, яких РФ завдала Україні за понад два роки повномасштабного вторгнення, і так само не покриє наявні військові потреби держави, США запропонували інший шлях: надати Україні кредит у розмірі $50 млрд.

Проте для того, щоб Україні не довелося виплачувати цей кредит, його пропонують забезпечити заставою від згаданих вище відсотків російських активів. Також важливий момент, що, швидше за все, йдеться лише про ті відсотки, які отримають після прийняття рішення про конфіскацію.

Тобто накопичені доходи за два роки повномасштабного вторгнення стягнути не планують, посилаючись на заборону зворотної дії закону в часі.

Для України таке рішення — це радше принизливий компроміс, аніж ефективні зусилля проти агресора. Крім того, практичних питань щодо реалізації напрацьованого механізму лише побільшало. 

Передусім залишається запитання про те, хто саме, в який спосіб і на який термін виплатить Україні згадані $50 млрд.

З досвіду прийняття таких непопулярних рішень видається, що це має бути розділена відповідальність. 

Замість можливості воювати коштом Росії ми знову отримаємо гроші на воєнні і повоєнні потреби з кишень платників податків країн-партнерок — американців та європейців. І таке вирішення точно не можна назвати перемогою ні у фінансовому, ні у будь-якому іншому сенсі.

Ми вважаємо, що всі заморожені суверенні активи РФ, як і будь-які доходи від них, повинні бути напряму передані Україні у найближчий час у межах міжнародної доктрини "контрзаходів" як відповідь на нечувану агресію Росії і численні порушення нею міжнародного права.

Міжнародна доктрина "контрзаходів" дозволяє конфіскувати державні активи, якщо така держава порушила свої безпекові зобов’язання. Мало того, згідно з цим принципом замороження активів — це теж контрзахід, тому держави, в яких зберігаються активи центробанку РФ, уже порушили імунітет, коли заморозили ці активи.

Подальше затягування з прийняттям цього суто політичного рішення деморалізує і принижує українців, які кожного дня протистоять агресору. 

Докладніше – в матеріалі Гроші, але не ті: чому Захід не зважився передати Україні заморожені активи Росії.