Як реальна політика "ламає" Міжнародний кримінальний суд і чому це важливо для України

У листопаді минулого року світ побачив безпрецедентний крок, що змінив правила геополітичної гри. Міжнародний кримінальний суд (МКС) уперше в історії видав ордер на арешт високопосадовців з країни, яку вважають частиною "колективного Заходу".

Йдеться про прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та тодішнього міністра оборони Йоава Галанта. Офіс головного прокурора МКС Каріма Хана звинуватив їх у воєнних злочинах та злочинах проти людяності у секторі Гази під час масштабної операції та зачистки анклаву.

Про те, як у Європі реагують на цю справу і які наслідки вона може мати, у тому числі для України, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Уляни Кричковської Орбан кидає виклик Гаазі. Чому вихід Угорщини з МКС матиме наслідки для ЄС та України. Далі – стислий її виклад. 

Варто нагадати, що дії армії Ізраїлю, які стали предметом розслідування у Гаазі, були відповіддю на криваві теракти угруповання ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Утім, з точки зору суддів, та й загалом норм міжнародного права, причина дій ізраїльської армії не виправдовує порушень з її боку.

Також прокурор Міжнародного кримінального суду запропонував видати ордери проти очільників ХАМАС, але вони були вбиті. 

Та будь-які пояснення з Гааги не могли б зупинити реакцію США. Тодішній президент Джо Байден назвав рішення МКС "обурливим", а Білий дім поспішив заявити, що не визнає ордер легітимним. 

Дональд Трамп пішов ще далі і наклав санкції на суд, у тому числі на головного прокурора Каріма Хана, який раніше видав ордер і на арешт очільника Кремля Владіміра Путіна.

На відміну від Сполучених Штатів, усі держави-члени Європейського Союзу без винятку є учасниками Міжнародного кримінального суду.

Утім, схвалення ордера на арешт ізраїльського прем’єра не було простою історією і для Брюсселя.

Інституції ЄС дійсно стали на захист міжнародного кримінального правосуддя, але у питанні міжнародної політики Брюссель не може давати вказівки державам-членам.

Коли Гаага оприлюднила своє історичне рішення у Будапешті відразу гучно заявили, що вони відмовляються виконувати ордер на арешт.

А справжній землетрус стався у квітні 2025 року, коли Нетаньягу прибув до Угорщини, а країна розпочала вихід з Міжнародного кримінального суду. Процес виходу з МКС займе щонайменше рік, а до того часу Угорщина зобов'язана виконувати всі зобов’язання перед судом.

Утім, Будапешт очікувано не планує виконувати свої зобов’язання. Прем’єр Угорщини Віктор Орбан вважає, що суд перетворився на політичний інструмент. 

Але є й інші країни-члени ЄС, для яких політична реальність взяла гору над юридичними нормами та зобов’язаннями.

"Існує таке поняття, як realpolitik. У контексті realpolitik практичні міркування переважають над етичними міркуваннями. Я не думаю, що є хоч одна європейська країна, яка б заарештувала Нетаньягу, якби він туди приїхав. Франція, наприклад, не заарештувала б, і я не думаю, що ми теж", – підкреслив прем’єр-міністр Бельгії Барта де Вевера.

Вихід Угорщини з Суду, демонстративний візит ізраїльського прем'єра до Будапешта, мовчазне або відверте небажання інших європейських країн виконувати ордер на арешт – усе це може свідчити про початок нової епохи.

Ситуація навколо ордера Міжнародного кримінального суду на арешт Біньяміна Нетаньягу дійсно оголила глибокі суперечності між міжнародним правом та реальною політикою.

Ті, хто мав сумнів, що МКС зможе переслідувати "західних" лідерів, виявилися праві.

Угорщина може так само вивести з-під удару й Путіна.

Крім того, вихід Угорщини зі складу Міжнародного кримінального суду, якщо добіжить завершення – змінює правила гри у Європі, де досі вступ до суду вважали обов’язковою умовою для членства у ЄС.

Все це допоможе у руйнуванні всього міжнародного правопорядку, що відбувається зараз небаченими темпами.

Докладніше – в матеріалі Уляни Кричковської Орбан кидає виклик Гаазі. Чому вихід Угорщини з МКС матиме наслідки для ЄС та України.