Чому продовження роботи нафтогону "Дружба" є проблемою для всієї Європи

Південна гілка нафтопроводу "Дружба" стала останнім великим каналом системного надходження російської нафти до Європейського Союзу.

Енергетична залежність все більше виявляє себе як інструмент політичного впливу.

Уряд Угорщини регулярно пов’язує питання санкцій проти РФ із власними енергетичними інтересами і затягує рішення з диверсифікації поставок нафти, апелюючи до національного суверенітету.

Такий підхід створює додаткові точки напруги всередині ЄС та знижує ефективність його санкційної й енергетичної політики.

Про небезпечну залежність Угорщини та Словаччини від російської нафти і те, що має робити ЄС, читайте в статті генеральної менеджерки у сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олени Лапенко Токсична "Дружба": чому ЄС має закрити останній канал закупівель російської нафти. Далі – стислий її виклад.

Частка російської нафти в імпорті Угорщини зросла з близько 60% у 2021 році до понад 90% у 2025-му. Загальний обсяг імпорту за цей період скоротився, проте частка російської сировини зросла. Так само і Словаччина практично повністю залежна від імпорту з РФ.

Це свідчить про концентрацію поставок з одного джерела та про свідомий вибір, адже альтернативні маршрути існують. Більш того, твердження про "дорогий" хорватський маршрут не підтверджується фактичними даними. 

Тим часом Угорщина пояснює свою позицію економічною доцільністю – нібито уряд турбується про добробут громадян і стабільні ціни на пальне.

Дійсно, російська нафта продається зі знижкою до Brent, що створює додаткову маржу. Не виключено, що як плата за лояльність у Кремлі дають ще і "політичну" знижку.

Знижки на російську нафту приносять фінансовий результат переробнику. Економія для угорської MOL оцінювалася приблизно у 47,3 млн євро на місяць. Як наслідок, у 2024 році операційний прибуток компанії зріс приблизно на 30% порівняно з довоєнним періодом.

Натомість для кінцевих споживачів ця модель вигоди не створила. Торік ціни на пальне в Угорщині перевищували чеські на 10-18% залежно від нафтопродукту, у Словаччині – на 6-7%.

Для Росії енергетична залежність Угорщини і Словаччини – це не стільки збереження стабільного каналу доходів, як засіб впливу в Європі.

ЄС вже прийняв регламент, який зобов’язує до 2027-2028 років поступово припинити імпорт російського газу.

А от для російської нафти, що надходить через "Дружбу" до Угорщини та Словаччини, жодного кінцевого терміну досі не встановлено. Обіцяна Єврокомісією ще рік тому законодавча пропозиція про повну заборону на імпорт нафти з РФ так і не з’явилася.

Як і у випадку з газом, вимушена зупинка українського транзиту може стати шансом прискорити цей процес.

Поки частина країн Центральної Європи намагається зберегти попередню модель співпраці з Росією, яка базується на політичній "ренті" і короткостроковій комерційній вигоді, більш свідома частина континенту вибудовує систему, орієнтовану на стійкість та зменшення стратегічних ризиків.

Збереження "Дружби" як активного каналу поставок означає продовження фінансових потоків до бюджету Росії та підтримку моделі політичної залежності.

Нафтопровід, який колись символізував інтеграцію в межах країн "соціалістичного табору", сьогодні став тестом на стратегічну зрілість Європи.

Докладніше – в матеріалі Олени Лапенко Токсична "Дружба": чому ЄС має закрити останній канал закупівель російської нафти.