Як війна проти Ірану розколює США і чому у Трампа можуть бути проблеми

Твердження адміністрації Дональда Трампа про превентивну операцію проти Ірану ставлять під сумнів не лише деякі європейські союзники США, але й американські законодавці. Більш того – представники обох партій.

Обурення всередині країни викликає те, що дії Трампа з великою ймовірністю були порушенням американської конституції – президент не мав згоди Конгресу на початок бойових дій.

І все це – на тлі проміжних виборів до Конгресу, які обіцяють бути викликом для американського президента і які вже стартували з початком партійних праймериз у кількох штатах.

Про те, як чергова операція американських військ розколола американську адміністрацію і як ці події можуть вплинуть на перебіг проміжних виборів до Конгресу, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Ольги Ковальчук Удар без підтримки: як у США відреагували на війну з Іраном та чому це – проблема для Трампа. Далі – стислий її виклад.

Сенатор Марк Ворнер від штату Вірджинія, який є членом "Банди вісьмох" (групи з восьми законодавців США, переважно членів комітету з розвідки, які отримують секретні дані щодо операцій США і яких адміністрація Трампа поінформувала про заплановану операцію в Ірані), поставив під сумнів конституційність ударів по Ірану.

Замість цього американський президент надіслав законодавцям 2 березня (тобто вже після початку війни) секретний лист, в якому обґрунтував необхідність операції потребою усунути Іран як глобальну загрозу. Зауважимо – без згадок про ядерну програму Тегерана чи потребу повалити кривавий режим аятол.

Але навіть зараз американське суспільство не почуло відповідей на головні питання.

Насамперед невідомо, як довго триватиме ця війна та чого прагнуть досягти США.

Як наслідок, опитування показують, що лише 27% американців схвалили дії Трампа в Ірані. Для порівняння, операцію з викрадення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро підтримали понад вдвічі більше – 65%.

Показовою є стримана реакція віцепрезидента США Джей Ді Венса, якого Трамп майже однозначно вважає своїм наступником.

Своє медійне мовчання Венс порушив у короткому інтерв'ю Fox News аж 2 березня. У заяві він підтримав удари по Ірану, повторивши тезу про отримання ядерної зброї.

Водночас Венс намагався запевнити аудиторію (а може, й себе), що Трамп не втягне Америку в "новий Ірак чи Афганістан".

Експерти наголошують, що підтримка дій проти Ірану в Конгресі найбільше залежить від тривалості цієї операції.

Затяжна війна, яка дестабілізує регіон та принесе втрати американському війську, може відвернути від президента і його однопартійців.

Більш того, деякі з них вже висловлюють своє занепокоєння з приводу цього, як-от MAGA-республіканець Марквейн Маллін.

Не варто забувати й про людські втрати, яких вже зазнали США під час кількаденної операції на Близькому Сході. Шестеро солдатів, вже вбитих під час нинішньої війни – це надто велика втрата для президента, який обрався на гаслах миру та "Америка понад усе".

А війна в стратегічно важливому регіоні без сенсу та мети, як показує історія Іраку, призводить не лише до послаблення іміджу на світовій арені, а й до втрати електоральних балів.

І ці політичні наслідки не забарилися. Перші американські удари по Ірану припали на суботу – за три дні від офіційного старту першого етапу проміжних виборів до Конгресу – партійних праймериз.

У вівторок кандидатів від партії обирали лише три штати – Арканзас, Північна Кароліна і Техас.

Навіть попередні результати у цих штатах стали доволі показовими.

Докладніше – в матеріалі Ольги Ковальчук Удар без підтримки: як у США відреагували на війну з Іраном та чому це – проблема для Трампа.