ЗМІ дізналися про спротив у ЄС процесу розширення, який включає й Україну

Бачення президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо значно розширеного ЄС, яке зокрема включає і Україну, натрапляє на серйозну перешкоду: багато нинішніх членів не хочуть про це говорити.

Про це йдеться у публікації Politico, повідомляє "Європейська правда".

У публікації йдеться, що страх дати привід популістам, національні референдуми щодо кожного нового члена та колективна травма від взаємодії з Угорщиною з моменту її вступу у 2004 році – все це сприяє небажанню бачити розширення ЄС у кількох столицях.

Прийняття нових членів мало б бути включене до порядку денного саміту ЄС у Нікосії наприкінці цього місяця.

Однак, за словами одного з високопосадовців ЄС, який брав участь у підготовці, через неоднозначне ставлення лідерів до цього питання тепер малоймовірно, що воно буде включено до порядку денного.

"Процес розширення повинен залишатися вимогливим і ґрунтуватися на заслугах, щоб забезпечити його успіх і авторитет", – заявив Politico заступник міністра Франції з питань європейських справ Бенжамен Аддад.

Джерела видання розповіли, що найбільше занепокоєння серед урядів викликає побоювання політичного відгуку проти будь-якого лідера, який винесе питання про нових членів ЄС на національне обговорення.

Повторення дебатів про "польських сантехніків", які охопили багато країн ЄС перед вступом Варшави в 2004 році, коли деякі політики стверджували, що дешева польська робоча сила замінить високооплачувані робочі місця в Західній Європі, є однією з головних турбот у столицях ЄС.

"Ті самі напівпопулістські, напівксенофобські аргументи, які ми чули щодо поляків, ми, ймовірно, почуємо щодо українців та будь-якого іншого кандидата. Хто ці люди? Що вони будуть робити в нашому клубі? Чи приїдуть вони, щоб забрати наші робочі місця?", – сказав один зі співрозмовників видання.

Ця стурбованість особливо сильна у Франції, яка згідно із законом має провести референдум щодо прийняття до ЄС будь-якого нового члена.

До того ж дипломати ЄС заявили, що Німеччина, Нідерланди та Італія стверджують, що складний "заснований на заслугах" процес ЄС має дотримуватися без винятків з геополітичних міркувань, навіть попри розуміння, чому такі країни, як Україна та Молдова, перебувають під тиском щодо швидкого приєднання.

Крім того, прийняття нових членів створює ризик вступу інших столиць-"троянських коней", які можуть скористатися правом вето, саме тому Комісія прагне убезпечити процес розширення від "угорського ефекту", наприклад, шляхом позбавлення нових членів права вето на кілька років після вступу.

Однак навіть Чорногорія, яка виконала майже всі кроки, необхідні для того, щоб стати новим членом, стикається з тим, що країни ЄС не можуть дійти згоди щодо наступного етапу: мандата на початок розробки договору про вступ.

"Це все ще перебуває на стадії переговорів", – сказав дипломат ЄС.

Троє чорногорських посадовців висловили розчарування відсутністю прогресу, вказавши на Францію як на ймовірну перешкоду. Французькі посадовці своєю чергою відкинули ці звинувачення, стверджуючи, що Париж не єдиний, хто висловлює занепокоєння, і прагне ширшої дискусії щодо розширення.

Ця патова ситуація також є проблемою для України, яка розглядає членство в ЄС як гарантію безпеки проти майбутньої російської агресії.

Однак країни ЄС не погоджуються прийняти Україну наступного року, а посли під час вечері на початку березня рішуче виступили проти радикального підходу до вступу, який дозволив би прискорити терміни членства.

Найбільші прихильники України, зокрема Швеція та Данія, зараз наполягають на завершенні переговорів до кінця наступного року. Але для початку переговорів щодо договору про вступ потрібна згода великих членів ЄС, а це складне завдання.

"Ми ще не дійшли до цього", – сказав високопосадовець ЄС.

Як повідомляла "Європейська правда", 11 грудня у Львові, на неформальному засіданні Ради з загальних справ, ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето.

Раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявляла, що "Україна не перебуває у глухому куті" у питання вступу в ЄС. Читайте також велике інтерв'ю єврокомісарки з поясненнями цієї тези.

Читайте також на цю тему: Новий формат вступу: як обійти пастки та забезпечити членство України в ЄС.