Як Україна має посилити антитютюнову політику на шляху до ЄС і що цьому заважає

Захист людей від шкоди тютюну та нікотину – один із пріоритетів у сфері здоров'я у Євросоюзі. 

Для України, в умовах виснажливої війни та загострення демографічної кризи, це ще більш актуальне питання. 

Наші зобов’язання як кандидата на вступ до ЄС щодо антитютюнової політики містяться в Національній програмі адаптації законодавства до права ЄС.

Україна демонструє прогрес в цьому напрямку, але недостатній – через системну протидію. 

Докладніше – в статті програмного директора ГО "Життя" Дмитра Купири Менше курити на шляху до ЄС: як Україна виконує антитютюнові зобов’язання. Далі – стислий її виклад. 

У Євросоюзі політику захисту здоровʼя від шкоди тютюну та нікотину формують три ключові директиви: про тютюнові вироби (2014/40/ЄС), про рекламу тютюну (2003/33/ЄС) та про тютюнові акцизи (2011/64/ЄС). 

Саме вони є основою для адаптації українського антитютюнового законодавства в рамках підготовки до вступу в ЄС.

Розпочати впровадження європейських стандартів у цій сфері Україна мала ще відповідно до Угоди про асоціацію, яка набула чинності 1 вересня 2017 року.

Але упродовж усього цього часу тютюнова індустрія системно протидіє імплементації Директиви 2014/40/ЄС, Директиви 2011/64/ЄС та ратифікації Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюном. Це гальмує виконання Україною євроінтеграційних зобов'язань і водночас поглиблює демографічні та економічні втрати від вживання тютюну й нікотину.

Зокрема, в акцизній політиці Україна наздоганяє вчорашній день.

Майже десять років ми намагаємося досягти мінімальної ставки акцизу ЄС на сигарети – 90 євро за 1000 штук. 

Восьмирічний план (2018–2025) мав поетапно наблизити ставку до цього рівня, однак девальвація гривні та економічні наслідки повномасштабного вторгнення РФ унеможливили його виконання.

У 2025 році фактична ставка так і не перетнула позначку в 70 євро. 

На початку 2025 року набув чинності закон, який внаслідок втручання тютюнової індустрії розтягнув план досягнення ставки 90 євро аж до 2028 року. У підсумку виконання лише однієї директиви з пакета вимог до членства в ЄС займе щонайменше 11 років. 

Тим часом Євросоюз вже перебуває в процесі перегляду правил щодо тютюнових акцизів. Розглядають підвищення мінімальної ставки до 215 євро за 1000 сигарет, а також запровадження обов'язкових мінімальних ставок на нові тютюнові та нікотинові вироби. 

При цьому середня фактична ставка на сигарети по країнах ЄС вже сьогодні становить 211 євро. 

Тобто більшість держав-членів орієнтуються не на мінімум, а на значно вищі власні показники з метою захисту здоровʼя своїх громадян.

Тож відповідно до чинного українського законодавства у 2028 році Україна досягне показника, який на той час буде у 2,4 раза нижчим за новий мінімум ЄС. 

Щоб Україна була готовою до вступу в ЄС в осяжній перспективі, уряду та Верховній Раді доцільно невідкладно переглянути акцизну політику на тютюнові вироби з урахуванням запланованого підвищення в ЄС. 

Це збереже тисячі життів українців, але також сприятиме наповненню бюджету.

Чи справді антитютюнові європейські директиви ефективні у захисті здоровʼя?

З 2012 року відсоток курців у ЄС зменшився на 4%, а кількість спричинених тютюном смертей скоротилася на 8,6%. 

Що важливо, найбільше курців поменшало серед молоді віком 15–24 років – з 29% до 22%.

Зниження поширеності куріння в ЄС відбувається насамперед завдяки податковій політиці, тобто високим акцизам на тютюнові вироби. 

40% відмов від паління спричиняє саме вартість сигарет. 

Докладніше – в матеріалі Дмитра Купири Менше курити на шляху до ЄС: як Україна виконує антитютюнові зобов’язання.