Чому БіГ стане складніше протистояти сепаратистам і до чого тут США

11 травня високий представник у Боснії і Герцеговині Крістіан Шмідт оголосив про свою відставку.

Ця новина відразу стала центральною в медіа, адже високий представник є найвищим у системі влади Боснії і Герцеговини. Гарантом виконання Дейтонських мирних угод, які зупинили війну в БіГ, встановили та гарантують мир у державі.

Шмідт також очолює Офіс високого представника (ОВП). При ньому діє колективний орган з представників 53 країн – Рада з імплементації миру, якій допомагають європейські сили EUFOR.

Про те, що може стояти за цією гучною відставкою, читайте в статті експерта із Західних Балкан Володимира Цибульника Гучна відставка у складні часи: чому відхід Крістіана Шмідта загрожує стабільності Балкан. Далі – стислий її виклад.

12 травня відбулося планове засідання Ради безпеки ООН, на якому обговорювали чергову піврічну доповідь Офісу високого представника щодо ситуації в Боснії і Герцеговині.

Після нього в інтерв’ю декільком медіа Крістіан Шмідт частково розкрив причини відставки.

Мовляв, до цього його "примусив тиск не тільки на нього, але й на структури Дейтонських мирних угод". Шмідт не сказав, хто чинив цей тиск. Натомість підкреслив стійку підтримку з боку європейських столиць.

І відразу неочікувано додав, що не можна зараз закривати Офіс високого представника – так, ніби йдеться про ймовірну загрозу цього. Такий крок без досягнення поставлених цілей "поставить під сумнів існування Дейтонських мирних угод та EUFOR", підкреслив Шмідт.

Кажучи про свою відставку, Шмідт також згадував "особисті причини".

Мабуть, справді є втома від того, що часом він не мав достатньої підтримки в Боснії і Герцеговині від міжнародної спільноти. Треба було вести постійну боротьбу за збереження цілісності держави з Мілорадом Додіком, сепаратистом та другом Путіна. А до Додіка ще й приєдналися хорватські ідеологи третього утворення в БіГ.

Ймовірно, накопичилася також втома від нерозуміння його дій і бошняцькими лідерами.

Загалом усі п'ять років каденції Шмідт перебував під тиском міжнародних гравців.

Опонентом Шмідта був і сербський президент Александар Вучич, який мріє об'єднати всіх сербів у "сербському світі" – що все більше суперечить Дейтонським угодам.

Останнім часом до тих, хто прагнув дестабілізувати БіГ, приєдналися і США.

Ймовірно, ключову роль у відставці Крістіана Шмідта зіграли Сполучені Штати, які з приходом до влади Дональда Трампа почали постійно на нього тиснути.

У Вашингтоні змінилися пріоритети щодо Боснії і Герцеговини. На перше місці вийшли бізнес-проєкти (зокрема в енергетиці) друзів та партнерів американського президента, а не проблеми Боснії і Герцеговини. 

І Шмідт виявився тут зайвим. Більше того, став заважати американцям реалізувати стратегічно важливий проєкт – будівництво Південного інтерконектора. Він має з'єднати газопроводи Хорватії та БіГ, якими піде американський газ. 

У центрі проблеми опинилися спроби високого представника унормувати питання державної власності.

Найімовірніше, мандат високого представника обмежать. На засіданні Радбезу ООН говорили навіть про "значне обмеження".

Тобто має бути менше Боннських повноважень та законодавчого інтервенціонізму, більше експертних та консультативних повноважень.

Крістіан Шмідт пообіцяв, що працюватиме до того, як призначать його наступника. Це має статися у червні.

Вже ніби є кілька кандидатур. Зокрема, згадують прізвище Карен Пірс, досвідченої британської дипломатки. 

Ще серед ймовірних кандидатів є неназваний поки що італійський дипломат, якого підтримують США. Американські дипломати також натякають, що Вашингтон і сам має гідну кандидатуру, якщо інші його не задовольнять. 

Докладніше – в матеріалі Володимира Цибульника Гучна відставка у складні часи: чому відхід Крістіана Шмідта загрожує стабільності Балкан.