Меньше курить на пути в ЕС: как Украина выполняет антитабачные обязательства

Захист людей від шкоди тютюну та нікотину – один із пріоритетів у сфері здоров'я у Євросоюзі. Та й скрізь, де влада дбає про здоров’я громадян.

Для України як кандидата на вступ до ЄС це ще й виразно "євроінтеграційна" сфера. 

Важливі зобов’язання щодо антитютюнової політики були прописані ще в Угоді про асоціацію з Євросоюзом. Нині відповідні конкретні завдання містить Національна програма адаптації законодавства до права ЄС.

Це один із напрямів, де ми вже демонструємо прогрес, а правила ЄС перевірені десятиліттями. Станом на сьогодні антитютюнове законодавство України частково гармонізоване з правом Євросоюзу. 

Але є ще багато завдань. Ціна бездіяльності вимірюється в людських життях і мільярдах гривень щорічних втрат для системи охорони здоров'я та економіки. 

Що має зробити Україна

Як і в ЄС, в Україні заборонено рекламу, спонсорство та стимулювання продажу тютюнових виробів, ароматизованих сигарет та тютюну для самокруток. Запроваджено комбіновані медичні попередження на пачках. 

Водночас невиконаними пунктами залишаються належний контроль за інгредієнтами, заборона ароматизаторів (фруктові, солодощі тощо) в тютюнових виробах для нагрівання (ТВЕН) та забезпечення простежуваності тютюнових виробів.

Як і коли Україна буде посилювати антитютюнове законодавство?

У Євросоюзі політику захисту здоровʼя від шкоди тютюну та нікотину формують три ключові директиви: про тютюнові вироби (2014/40/ЄС), про рекламу тютюну (2003/33/ЄС) та про тютюнові акцизи (2011/64/ЄС). 

Саме вони є основою для адаптації українського антитютюнового законодавства в рамках підготовки до вступу в ЄС.

Національна програма адаптації законодавства до права ЄС передбачає ухвалення низки рішень у цій сфері.

Зокрема:

⦁ Ухвалення законопроєкту №12091. Серед іншого, він передбачає заборону викладки тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі та, відповідно до Директиви 2014/40/ЄС, заборону ароматизованих тютюнових виробів для нагрівання.

⦁ Ратифікацію Протоколу ВООЗ щодо ліквідації незаконної торгівлі тютюновими виробами.

⦁ Запуск системи простежуваності тютюнових виробів.

⦁ Синхронізацію ставок акцизного податку на тютюнові вироби (Директива 2011/64/ЄС).

⦁ Імплементацію технічних стандартів для тютюнових виробів.

⦁ Встановлення єдиних з ЄС правил щодо податкової звітності та допустимих порогів втрат тютюнової продукції під час транспортування.

Тютюнове лобі проти

Розпочати впровадження європейських стандартів у цій сфері Україна мала ще відповідно до Угоди про асоціацію, яка набула чинності 1 вересня 2017 року.

Але упродовж усього цього часу тютюнова індустрія системно протидіє імплементації Директиви 2014/40/ЄС, Директиви 2011/64/ЄС та ратифікації Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюном. Це гальмує виконання Україною євроінтеграційних зобов'язань і водночас поглиблює демографічні та економічні втрати від вживання тютюну й нікотину.

Зокрема, в акцизній політиці Україна наздоганяє вчорашній день.

Майже десять років ми намагаємося досягти мінімальної ставки акцизу ЄС на сигарети – 90 євро за 1000 штук. 

Восьмирічний план (2018–2025) мав поетапно наблизити ставку до цього рівня, однак девальвація гривні та економічні наслідки повномасштабного вторгнення РФ унеможливили його виконання.

У 2025 році фактична ставка так і не перетнула позначку в 70 євро. 

На початку 2025 року набув чинності закон, який внаслідок втручання тютюнової індустрії розтягнув план досягнення ставки 90 євро аж до 2028 року. У підсумку виконання лише однієї директиви з пакета вимог до членства в ЄС займе щонайменше 11 років.

Тим часом Євросоюз вже перебуває в процесі перегляду правил щодо тютюнових акцизів. Розглядають підвищення мінімальної ставки до 215 євро за 1000 сигарет, а також запровадження обов'язкових мінімальних ставок на нові тютюнові та нікотинові вироби. 

При цьому середня фактична ставка на сигарети по країнах ЄС вже сьогодні становить 211 євро. 

Тобто більшість держав-членів орієнтуються не на мінімум, а на значно вищі власні показники з метою захисту здоровʼя своїх громадян.

Тож відповідно до чинного українського законодавства у 2028 році Україна досягне показника, який на той час буде у 2,4 раза нижчим за новий мінімум ЄС. 

Щоб Україна була готовою до вступу в ЄС в осяжній перспективі, уряду та Верховній Раді доцільно невідкладно переглянути акцизну політику на тютюнові вироби з урахуванням запланованого підвищення в ЄС. 

Це збереже тисячі життів українців, але також сприятиме наповненню бюджету.

Завдяки політиці підвищення акцизів на тютюнові вироби надходження до держбюджету у 2025 році сягнули 122,5 млрд грн. Це на 26 млрд грн більше, ніж роком раніше, та на 100 млрд грн більше, ніж десять років тому. 

Усі ці роки акциз на тютюнові вироби щороку зростав на 20%, а у 2025 році акцизи на сигарети сумарно збільшилися на 35%. 

Та з 2026 року підвищення акцизів на сигарети складає 5% і менше!

Бюджет недоотримає десятки мільярдів гривень, і це в умовах війни та гострої потреби у фінансуванні.

Законодавство ЄС працює 

Звісно, може виникати запитання: чи справді антитютюнові європейські директиви ефективні у захисті здоровʼя?

Нещодавно Європейська комісія оприлюднила результати комплексної оцінки європейського законодавства щодо контролю над тютюном та нікотином. Зокрема, ефективності Директиви про тютюнові вироби та Директиви про рекламу тютюнових виробів у захисті здоров’я населення. 

Оприлюднені дані свідчать, що галузеве законодавство ЄС сприяє значному зниженню рівня куріння та смертності.

З 2012 року відсоток курців у ЄС зменшився з 28% населення до 24%, а кількість спричинених тютюном смертей скоротилася на 8,6%. 

Що важливо, найбільше курців поменшало серед молоді віком 15–24 років – з 29% до 22%.

Зниження поширеності куріння в ЄС відбувається насамперед завдяки податковій політиці, тобто високим акцизам на тютюнові вироби. 

40% відмов від паління спричиняє саме вартість сигарет. 

Суттєво впливають також заборона реклами, обов'язкове маркування, заборона ароматизаторів у сигаретах. 

Таке комплексне регулювання дозволяє сформувати середовище, в якому куріння поступово стає менш доступним, менш видимим і непривабливим.

Знову ж таки, це життєво важливо для України. 

Продукція тютюнової індустрії є причиною кожної пʼятої смерті та щороку забирає життя близько 100 тисяч українців.

Втім, у нас теж відбулося зниження споживання традиційних тютюнових виробів – завдяки запровадженню вимог ЄС та, частково, Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. 

За даними ВООЗ, рівень щоденного куріння серед дорослого населення України зменшився з 31% у 2006 році до 22% у 2025-му, тоді як рівень куріння сигарет знизився до 16%. 

Вживання тютюну серед підлітків 13-15 років знизилося з 26% у 2005-му до 15% у 2017-му, однак зросло до 18% у 2023 році. 

Водночас нові тютюнові та нікотинові вироби є драйвером зростання поширеності вживання і саме тому мають бути врегульовані на рівні з традиційними. 

Цим шляхом рухається і ЄС, поступово розширюючи регуляторну базу на електронні сигарети, тютюнові вироби для нагрівання та нікотинові снюси (подушечки).

Країни ЄС уже давно розглядають політику захисту від тютюну та нікотину як інвестицію в людський капітал. 

В умовах виснажливої війни та загострення демографічної кризи Україні тим більше доцільно дбати про збереження здоровʼя працездатного населення. Це своєю чергою сприятиме відновленню демографічної та економічної стійкості.

Автор: Дмитро Купира,
програмний директор ГО "Життя"