Українська влада за всіх часів і президентів намагалася маніпулювати інформацією, що стосується зовнішніх відносин.Тема реформування країни ставатиме дедалі неприємнішою та незручнішою. Очевидно, натомість нам ще більше розповідатимуть про "підтримку", "пріоритетність", "єдність"...

Шукати "порушників" Порошенко планує "на офіційних веб-сайтах, в офіційних друкованих виданнях" або за паспортом, який побачить у людини прикордонник. Каратимуть і тих, хто отримав український паспорт... Та насправді чимало норм у проекті Банкової – утопічні...

Розпочавши війну, Росія виконала лише першу частину своєї програми: покарала Україну за її свободу. Тепер вони хочуть, щоб усе повернулось, як було, щоб Україна заговорила як "братерський народ", який нарешті схаменувся і змирився з її силою...

Світ – не україноцентричний. Київ нарешті повинен це зрозуміти. Так, для нас російська агресія на Донбасі та анексія Криму лишаються і ще довго лишатимуться ключовими проблемами, але якщо ми будемо вважати, що весь світ думає так само – точно програємо...

Навіщо було обіцяти референдум про вступ до НАТО? Хіба не можна просто проводити інформаційну кампанію? Ні, не можна. Державна машина має велику інерцію, а тому без перспективи референдуму кампанія може просто не стартувати.

Який сенс у референдумі про вступ до НАТО, якщо Україна досі офіційно не задекларувала бажання вступити до Альянсу? Відмовившись 2014 року від позаблоковості та сказавши таким чином "а", Київ так і не спромігся сказати "б" і чітко заявити, що Україна йде до членства в Альянсі.

"Жодних поступок територією України, будь то Донбас чи Крим. Ці території не можуть бути частиною компромісу навіть в інтересах миру. Україна ніколи не відмовиться від українців, які потрапили за залізну завісу через російське військове вторгнення до Криму та Донбасу"...

Здавалося б, треба радіти та дякувати президенту. Однак замість цього на Порошенка сиплються роздратування та глузування... Величезне питання до людей, які оточують Порошенка – як вони допускають цей невпинний потік нереальних прогнозів і некомпетентних заяв?..

Генеральний секретар НАТО вперше в історії партнерств Альянсу особисто відкриває навчання в країні-партнері. І хоча нинішні навчання важко назвати військовими – на них відпрацьовуються дії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, – у НАТО підкреслюють, що візит генсека вже сам по собі є рішучим сигналом до подальшого зміцнення співпраці між НАТО та Україною.