Драма "грекономіки" та її уроки для України

Понеділок, 22 червня 2015, 08:44 — Віталій Шапран, для Європейської правди
telegraph.co.uk

Найближчі дні можуть стати вирішальними для долі Греції. Від згоди грецької влади на болючі реформи і від підтримки ЄС залежить майбутнє цієї країни. І можливо - майбутнє Євросоюзу.

"Європейська правда" починає публікацію експертних матеріалів, присвячених історії "грецької трагедії" та її урокам для України.

* * * * *

Схоже, що у фінансовому секторі Греції розігралася справжня трагедія. Протягом усього червня уряд країни намагався домовитися з кредиторами про реструктуризацію. Проте влада Греції не поспішали дослухатися до  західних кредиторів, вважаючи пропозицію "гроші в обмін на реформи" нонсенсом. Після провалу переговорів про реструктуризацію за кілька днів вкладники винесли з грецьких банків близько 2 млрд євро.

Активні переговори про реструктуризацію в Україні і наше прагнення стати членом ЄС привертають увагу до теми Греції і дозволяють провести деякі аналогії. Тому розібратися у грецькому питанні буде не просто цікаво, але й певною мірою корисно.

Греція і Україна

Щоб отримати загальне уявлення про економіку Греції, звернімося до найавторитетнішого глобального джерела – Довідника Центрального розвідувального управління США.

Основні показники макроекономічної статистики Греції та України

Показник

Греція

Україна

ВВП за купівельною спроможністю в 2014 р.

$284,3 млрд

$373,1 млрд

Місце за розміром ВВП за 2014 р. у світовому ренкингу країн

53

49

Темп зростання ВВП

+0,6% (2014),

- 3,9% (2013),

- 7,0% (2012)

-6,5% (2014),

0% (2013),

0,3% (2012)

ВВП на душу населення

$25800 (2014)

$8200 (2014)

Місце в глобальному ренкингу країн за ВВП на душу населення

66

135

Безробіття

26,8% (2014),

27,5% (2013)

8,8% (2014),

7,2% (2013)

Поточний рахунок платіжного балансу

$1,717 млрд (2014)

-$6,062 млрд (2014)

Інфляція (+), Дефляція (-)

(Офіційні дані)

-0,9% (2014)

+1,0% (2013)

+11,3% (2014);

-0,3% (2013)

Бюджетний дефіцит до ВВП

-3,4% (2014)

-5,0% (2014)

Держборг до ВВП

174,5% (2014);

175,1% (2013)

66,2% (2014);

40,3% (2013)

Джерело: CIA Factbook 2014

Як бачимо, за показником ВВП за купівельною спроможністю грецька економіка менша за українську, однак ВВП на душу населення в Греції в 3,14 рази вищий, ніж в Україні.

Деяке розуміння того, звідки у Греції такі великі обсяги боргів, дає розмір безробіття, який за підсумками 2014 року склав 26,8%. Це величезне навантаження на бюджет країни. Також звертає на себе увагу просто гігантський показник співвідношення держборгу до ВВП на кінець 2014 року – у розмірі 174,5%.

За даними ЦРУ, у 2014 році за співвідношенням держборгу до ВВП Греція була третьою у світі, поступившись лише Японії (227,7%) і Зімбабве (181%).

Економіка Греції перебувала в розбалансованому стані, на це побічно вказує не тільки рекордний рівень безробіття, але й дефляція. За 2014 рік дефляція склала 0,9%, а в травні 2015 вже прискорилася до 2,1% в річному обчисленні.

Також звертають на себе увагу рекордні (для країн ЄС) темпи падіння ВВП Греції в 2012 і 2013 рр. За ці роки країна втратила приблизно 10% своєї економіки, і зростання ВВП на 0,6% в 2014 році ситуацію жодним чином не врятувало.

Грецька трагедія

Ситуація в грецькій економіці розвивалося поступово, і не можна сказати, що про проблеми країни не знали в Єврокомісії.

Наочно зміни за останні 10 років видно при зіставленні співвідношення держборгу до ВВП і рівня безробіття. Кореляція цих показників є очевидною.

 

 

У 2004 рік Греція увійшла зі співвідношенням держборгу до ВВП на рівні не менше 100% і безробіттям в 10,8%. Ці показники для ЄС можна було вважати нормальними, хіба що співвідношення держборгу до ВВП подавало певний сигнал.

Саме тоді, в середині 2000-х, і треба було починати лікувати грецьку економіку.

З 2008 по 2012 рік співвідношення держборгу до ВВП зросло з 105% до 171%, а безробіття – з 8,1% до 21,5%.

Чому так сталося?

Критичний рівень співвідношення держборгу до ВВП був збільшений, оскільки в ці несприятливі роки падав ВВП і бюджетний дефіцит змушував брати нові й нові позики.

При цьому підлікувати економіку стандартними книжковими рецептами – інфляцією або девальвацією – Греція не змогла.

Причини цього зрозумілі: Греція входить в зону євро і є членом ЄС.

Девальвувати євро в інтересах однієї країни ніхто не буде, а в умовах відкритого ринку всередині ЄС подорожчання грецьких товарів означатиме їх заміну аналогами з сусідніх країн.

Греція виявилася затиснутою між вимогами МВФ і своїми зобов'язаннями перед Єврокомісією.

МВФ повівся стандартно – як, втім, і скрізь, – вимагаючи скоротити обсяг держборгу. Дійсно, співвідношення між держборгом і ВВП знизилося в 2014 році до 156%, але потім ми знову побачили зростання.

Вже до другого кварталу 2015 року Греція підійшла з показником співвідношення держборгу до ВВП на рівні 177,1%, що стало історичним рекордом і приводом для занепокоєння кредиторів. Причина такого зростання банальна – відновлення падіння економіки.

У січні-березні 2015 року грецький ВВП скоротився на 0,2%, після спаду на 0,4% в четвертому кварталі 2014 року, і грецька економіка повернулася у стан рецесії.

Уроки для України

Технічні рецепти МВФ і танці Єврокомісії протягом останніх 10 років Греції жодним чином не допомогли.

Економіка країни продовжує падати, періодично виходячи з рецесії. Борги зростають швидкими темпами і поточні труднощі в переговорах з кредиторами – це закономірний ефект.

Хоча Греція підкорилася вимогам кредиторів у 2012 і 2013 роках, але в результаті ситуація лише погіршилася.

Виникає природне запитання – "що далі?". І відповідь на нього цікавить не тільки уряд Греції і його приватних кредиторів, а й населення.

Також у цій ситуації напрошується ще одне логічне питання: якщо МВФ і Єврокомісія взялися рятувати економіку Греції, то де ж результати їхньої роботи?

І чому так вийшло, що дві найавторитетніші в економічному плані організації на планеті провалили завдання?

У випадку з Грецією це складне і неприємне, але законне питання має кілька відповідей.

Греція перебуває у складі ЄС і зоні обігу євро.

Греція не може сама широко оперувати інфляцією, поточним рахунком платіжного балансу, виставляти бар'єри для товарів і послуг з країн-членів ЄС.

Цих умов в Україні поки немає, але досвід Греції і бездарна економічна політика її урядів у 2004-2012 роках вкрай корисні для вивчення, оскільки членство в ЄС для країн з такими слабкими економіками має не тільки плюси, а й, як бачимо, величезні мінуси.

МВФ і ЄС підживлювали грецьку економіку грошима поступово.

Простіше кажучи, вони виділяли ресурси і йшли на реструктуризацію боргів Греції впритул.

Тому їхня фінансова підтримка не призвела до відновлення зростання грецької економіки в довгостроковій перспективі.

Поступальний графік виділення грошей зіграв з країною злий жарт: держборг виріс, а ефекту від зовнішніх кредитів країна так і не побачила – натомість отримала безробіття вище 25% і співвідношення держборгу до ВВП на рівні Зімбабве.

Провина за помилкову стратегію лежить на всіх трьох сторонах: МВФ, ЄС і Греції.

Логіка МВФ в усіх країнах однакова і полягає в тому, що за рахунок кредитів Фонду забезпечується макроекономічна стабільність, після цього починає зростати ВВП і далі країна за рахунок зростання економіки отримує шанс зменшувати держборг.

У випадку з Грецією підтримки в 2011-2013 роках від зовнішніх кредиторів було недостатньо. Схожу ситуацію ми спостерігаємо і в Україні: держборг зростає, але вже другий рік економіка падає і її не рятують навіть книжкові рецепти девальвації та інфляції.

Боргова підтримка від МВФ і ЄС - це вже застарілий інструмент.

Очевидно, що і МВФ, і ЄС потрібно спробувати пошукати нові інструменти стабілізації слабких економік, оскільки годування країн з такою економікою новими боргами заводить ситуацію в глухий кут.

Потрібно враховувати, що співвідношення в 227,7% між держборгом і ВВП у Японії та в 177,1% у Греції - це зовсім різні навантаження на держбюджет. Якщо облігації уряду Японії випускаються терміном на 20-30 років з прибутковістю в 0,1-0,3% річних, то грецькі облігації в середині червня торгувалися з дохідністю в 12-28% річних. За таких умов вихід країни на ринок з новими позиками просто заблокований, і вона змушена знову просити грошей у МВФ чи ЄС.

Нові фінансові вливання можуть знизити вартість обслуговування боргу, але при цьому вони будуть збільшувати співвідношення держборгу до ВВП і навантаження на економіку в цілому.

Якщо зовнішні системні кредитори хочуть отримати свої гроші назад, їм потрібно розробити план, за яким фінансова допомога країні призведе до стабільного зростання її економіки. Один з варіантів зниження зростання держборгу - супровід кредитів безповоротною фінансовою допомогою чи списання старих боргів.

Схожі помилки

Економіку України певною мірою рятувати легше і дешевше, ніж грецьку.Але поки ми спостерігаємо у наших зовнішніх кредиторів ті самі симптоми, що і у випадку з Грецією.

На початку 2015 року Джордж Сорос озвучував суму необхідного Україні фінансування в розмірі $50 млрд. Однак, за словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, на найближчі 4 роки нам виділили лише $25 млрд, при цьому частина з них - це гроші Фонду з обмеженими можливостями використання.

У 2014 році МВФ бездарно провалив програму stand by, так і не досягнувши макроекономічної стабілізації. Для нас причина провалу є очевидною - погана експертиза Фондом локальних ризиків.

У випадку з Грецією не врахували її зобов'язання перед ЄС, факт входження в зону обігу євро і відсутність будь-яких торговельних бар'єрів для товарів з країн ЄС на грецькому ринку.

Більше того, у 2013 році рівень співвідношення держборгу до ВВП знизили зі 171% до 156%, тобто змусили країну зменшити держборг, хоча для досягнення сталого економічного зростання потрібно було б перестрахуватися, залишивши держвитрати в Греції на великому рівні.

В Україні ж невірно було визначено вплив курсу долара на національну економіку та рівень стабільності фінансових ринків, а також вплив супердевальвації на банківську систему.

Політика "ринкового валютного курсу" є доброю передусім для МВФ, оскільки дозволяє мінімізувати розмір кредитної підтримки України.

Борючись з диспропорціями на валютному ринку, ми отримали нову системну проблему - гігантське зниження обсягів банківських кредитів, у т. ч. через банкрутство 52 зі 180 банків. Ситуація дійшла до критичної точки, коли стало ясно, що і "дочки" іноземних банків в Україні не збираються збільшувати свої кредитні портфелі.

Слабка кредитна підтримка реального сектору не дозволить Україні у 2015-2016 роках швидко відновити ВВП, а отже, держборг до ВВП буде гарантовано зростати, якщо, звісно, Мінфін не вмовить приватних кредиторів списати його частину.

Звичайно, масштаби грецької трагедії в десятки разів перевищують те, що відбувається в Україні.

Греція практично підійшла до фінансового глухого кута, за яким - або списання боргів, або фінансова дискримінація країни.

Україні ж потрібно вимагати політичного рішення щодо збільшення обсягів кредитів і фінансової допомоги від західних партнерів, щоб ця допомога змогла привести до довгострокового економічного зростання.

І зрозуміло, такі вимоги в очах наших західних партнерів виглядатимуть солідніше, якщо вони супроводжуватимуться успішними економічними реформами.

 

 

Автор: 

Віталій Шапран,

член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА)          

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua