ЛГБТ святкують перемогу в Страсбурзі: рішення, що змінює Європу та Україну

Середа, 22 липня 2015, 16:37 — Сергій Сидоренко, Європейська правда

21 липня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив, без сумніву, історичне рішення.

У нас – за буремними українськими подіями – його мало хто помітив, бо формально Україна не фігурує в рішенні суду. Поза тим, воно матиме вплив не лише на нашу державу, а й на весь регіон.

Страсбурзький суд – з мінімальною перевагою в один голос та несподівано для всіх спостерігачів – зобов’язав Італію узаконити союзи одностатевих пар.

А тепер увага: в судовому органі Ради Європи, членами якої є і Україна, і Росія, і навіть Азербайджан з Туреччиною, діє прецедентний принцип.

Тож якщо це рішення набуде чинності, ЛГБТ-союзи з часом стануть обов’язковими на всій території Ради Європи.

Той факт, що ця зміна буде тектонічною (принаймні для держав на сході та півдні європейського континенту) – очевидний і навряд чи потребує доведення. Тому вже зараз варто проаналізувати її ймовірні наслідки, а також можливі шляхи, як ЛГБТ-рішення Європейського суду з прав людини може поширитися на Україну.

То що ж вирішив суд?

Рішення ЄСПЛ ухвалене за позовами трьох італійських гей-пар. Вони намагалися юридично оформити свої стосунки, але влада Італії відмовила, посилаючись на те, що шлюби та цивільні союзи можуть укладатися виключно між жінкою та чоловіком.

Конвенцію про права людини – основний документ Ради Європи – підписали ще в 1950 році. Тоді ніхто й уявити не міг, що за півстоліття розгорнеться дискусія про законність гей-шлюбів. Менше з тим, в тексті конвенції є стаття 8 ось такого змісту:

1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя...

2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Саме на цю статтю послався Європейський суд з прав людини.

В ЄСПЛ, звісно ж, вирішили, що заборона на одруження чоловіка з чоловіком та жінки з жінкою не може бути обґрунтована ані "національною безпекою", ані "захистом моралі", ані, тим більше, мотивами добробуту чи охорони здоров’я.

Важливий момент: Страсбург не вимагає від Рима узаконити ЛГБТ-шлюби і пропонує знайти іншу форму, яка не містить слова "шлюб".

Але право на союз має бути у всіх пар, включно з одностатевими.

Рішення не є остаточним, в італійського уряду ще є право його оскаржити.

Про цю можливість та про шанси на успішне оскарження ми напишемо трохи нижче. А спершу – про вплив цього рішення суду на Україну, і не лише на неї.

Мрії Азарова збуваються!

Міф про "Гейропу", яка нав’язує нам свою угоду і через це, буцімто, змусить Україну узаконити одностатеві шлюби, був один з найпопулярніших у 2013 році, коли російські піарники під проводом Сергія Глазьєва та Віктора Медведчука намагались обґрунтувати відмову Януковича від асоціації.

У грудні, після початку Майдану, до них приєднався тодішній прем’єр Микола Азаров, який стверджував, що вимога про одностатеві шлюби є офіційною частиною зобов’язань Києва перед ЄС в рамках безвізового діалогу.

В цих аргументах не було ані слова правди – адже жодних зобов’язань з цього приводу немає ані в Угоді про асоціацію, ані в плані дій щодо візової лібералізації.

Але минуло менше ніж два роки, і "мрії Азарова" наблизились до реальності.

Річ у тім, що Україна є членом Ради Європи, тому рішення ЄСПЛ поширюються також на нашу державу. І ми зобов’язані їх виконувати.

От тільки зближення з ЄС тут ні до чого, бо членами РЄ так само, як і ми, є Росія, Вірменія та Азербайджан. А вони, як відомо, не прагнуть до Євросоюзу, але теж зобов’язані виконувати рішення Європейського суду з прав людини (щоправда, Росія зараз намагається позбавитися цього зобов’язання).

Так, дія "італійського рішення" в Україні не є автоматичною.

Але у разі, якщо воно набуде чинності, ЄСПЛ дуже швидко ухвалить також наступні рішення – в тому числі "українське" – про право одностатевих пар утворювати "союзи". Нехай навіть і не "шлюби".

Як це відбудеться?

Річ у тім, що у Страсбурзі діє прецедентне право. Вердикт щодо Італії є достатньою підставою, щоб ухвалити таке саме рішення за українським позовом, якщо він буде. А що він буде, сумнівів немає.

Достатньо, щоби хоча б одна гей-пара подала документи на одруження, отримала відмову, звернулася до українського суду і (що гарантовано) його програла. І все, шлях до Страсбурга відкритий!

До слова, ці судові процеси будуть "фінансово привабливими" для ЛГБТ-активістів. 5000 євро моральної компенсацій плюс 2000-2500 євро на адвокатів має заплатити Рим кожному позивачеві в "італійській справі".

Розгляд італійських позовів забрав менше ніж 4 роки – скарги всіх 6 осіб до ЄСПЛ датовані 2011 роком. А це означає, що за правилами Суду вони є пріоритетними. Тому в разі появи заяв від українських одностатевих пар вердикт також має бути швидким.

Та повернімося до нашого образного вислову про "мрії Азарова".

Нескладно уявити, що такі процеси, якщо розпочнуться, матимуть величезний вплив на Україну – і на парламент, і на "вулицю". І наразі складно передбачити, як розвиватиметься ситуація.

Але ж питання не лише в Україні – рішення ЄСПЛ зустріли без ентузіазму у великій кількості країн-членів РЄ. Йдеться не лише про Росію чи держави Кавказу. Про неготовність Литви до таких змін вже заявила спікер Сейму країни. Схожої думки – Латвія, Польща, Румунія, Греція і так далі... Перелік насправді довгий.

Не кажучи вже про Туреччину чи Албанію, де мусульмани складають більшість населення.

Тому юристи і політики всерйоз замислюються над тим, чи не скасує ЄСПЛ своє рішення.

Ухвалити не можна скасувати

Ми вже згадували про те, що рішення Європейського суду з прав людини не є остаточним – воно може бути оскаржене у Великій палаті Суду. Це – стандартна процедура.

І ми не маємо сумніву, що Італія скористається правом на оскарження.

У прес-службі Європейського суду розкрили деякі деталі голосування. Рішення з італійської справи готувала палата, що складається з семи суддів. Четверо з них проголосували за  задоволення  вимог ЛГБТ-позивачів, троє – проти. Тобто перемога була з мінімальною перевагою в один голос, причому італійський суддя, як не дивно, голосував "за".

У "великій палаті" ЄСПЛ голосують 17 суддів. І рішення так само може бути ухвалене з перевагою в один голос. Питання лише в тому, яка зі сторін матиме перевагу цього разу.

Формально уряди країн-членів РЄ не мають жодного впливу на рішення Страсбурзького суду.

Але в таких питаннях юридична логіка часом програє. До того ж, під загрозою – майбутнє Ради Європи. І це не жарт.

Не треба бути оракулом, щоби стверджувати, що в разі підтвердження Великою палатою ЄСПЛ "італійського вердикту" (а за ним – "турецького", "українського", "польського" і так далі) це рішення Суду не буде виконуватися.

Так, одностатеві пари швидше за все отримають свою компенсацію у 5 чи 7 тис. євро. Але ж суть рішення – не у грошах.

Італія, на думку Страсбурга, має змінити своє законодавство. Але це – поза владою уряду, ці зміни має підтвердити парламент Італії (а за ним – Верховна рада, Сейм і так далі). І змусити депутатів голосувати "за" Європейський суд не в змозі. Тому в цьому випадку в Раді Європи з’являться зо два десятки держав-членів, які відмовляються виконувати рішення ЄСПЛ. І до того ж – важливе рішення.

Такий розвиток подій, до речі, буде вигідний Росії, яка нині ризикує перетворитися на ізгоя в Раді Європи через свою відмову виконувати частину рішень ЄСПЛ. Тепер російські дипломати отримають шанс повернутися до гри. Адже кількість країн, що не виконують зобов’язання перед РЄ, стрімко зросте.

І кому буде потрібний Страсбурзький суд, що виносить рішення, не обов’язкові до виконання?

Однак лишається інший варіант, за якого Велика палата скасує італійське рішення.

І тоді українські, турецькі чи польські заявники автоматично втратять шанс на перемогу у Страсбурзі у справах про ЛГБТ-одруження.

До слова, Італія вже мала схожий прецедент у "політичній" справі в ЄСПЛ. У 2009 році Рим програв у справі "Лаутсі проти Італії". Тоді палата суду з мінімальною перевагою в чотири голоси проти трьох заборонила вивішувати розп’яття в школах, пояснивши, що це ображає та обмежує нехристиян.

Це рішення так само могло стати історичним, але...

Апеляція тривала два роки, до Італії приєдналася значна кількість країн-членів РЄ і зрештою Суд кардинально змінив думку – 15 з 17 суддів Великої палати вирішили, що християнську символіку можна лишити у школах. І ні у кого не викликало сумнівів, що в своєму другому рішенні суд керувався не лише юридичними, а й політичними міркуваннями, хоча офіційно, звісно, говорилося лише про юридичні мотиви.

Є велика ймовірність, що у справі про ЛГБТ-союзи історія повториться. Бо інакше наслідки для Ради Європи будуть надто значними.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: