Греція перед історичним вибором. Чотири можливі шляхи для Афін

П'ятниця, 3 липня 2015, 15:51 — Юрій Городніченко, Олег Кореньок, для Європейської правди
International New York Times

Ситуація навколо грецького дефолту змінюється із кожним днем. Вже у неділю 5 липня буде проведено референдум – на ньому греки мають дати відповідь, чи згодні вони на виконання умови єврокредиторів.

Від результатів цього референдуму залежить доля не лише Греції, а й всього ЄС. Певний вплив грецькі події матимуть і на Україну.

Отже, подивимося, як Греція дійшла до такої ситуації і які можливі сценарії розвитку подій.

З середини 90-х до 2015 року уряд Греції витрачав більше, ніж збирав податків. Дефіцит покривався за рахунок позичок, які Греція отримувала майже на таких же умовах, як і Німеччина. Кредитори припускали, що навіть якщо Греція не зможе платити за своїми боргами, на допомогу прийдуть інші члени єврозони.

У жовтні 2009 року грецький уряд оголосив, що протягом багатьох років надавав недостовірні дані про дефіцит бюджету; справжній дефіцит в два рази перевищував ті показники, які зазначались раніше, - 12% замість 6%.

Таке повідомлення підірвало довіру до Греції і підвищило вартість її запозичень. В квітні 2010 року Греція швидко наближалась до банкрутства.

Міжнародний валютний фонд (МВФ), Європейський центральний банк (ЄЦБ) і Європейська комісія (ЄК), так звана "Трійка", аби уникнути дефолту, виділили кошти для Греції.

Програма допомоги передбачала певні умови: скорочення бюджетних витрат і збільшення податків (жорстка економія), лібералізація  ринку праці та інших ринків (структурні реформи), покращення дисціпліни сплати податків. Висунені умови були націлені на швидке економічне зростання Греції та погашення кредитів, але в результаті виділені кошти не сприяли ані економічному зростанню Греції, ані зменшенню тягаря заборгованості.

За усіма показниками грецька економіка опинилась у рецесії: з початку кризи у 2009 році ВВП впав на 25% (!); співвідношення державного боргу до ВВП зросло з 112% в 2008 році до 177% в 2014 року; і рівень безробіття підвищився з 9% до 25%.

 Що відбувається зараз

У понеділок, 22 червня, грецький уряд запропонував "Трійці" нові умови

1) значне (1,4% ВВП) пенсійне заощадження за рахунок збільшення внесків до пенсійного фонду з працівників та роботодавців,

2) введення кількох нових податків,

3) збільшення податку на додану вартість.

Спочатку така пропозиція отримала хороші відгуки від європейських чиновників. З понеділка до пізньої п’ятниці Греція вела перемовини зі своїми кредиторами щодо умов; очікувалось, що угода буде підписана в неділю.

Несподівано, в ввечері 26 травня грецький уряд оголосив рішення про проведення референдуму щодо прийняття умов останньої пропозиції кредиторів. Наступного дня європейські  чиновники заявили, що чекатимуть на результати референдуму і зупинили подальші переговори.

Налякані зірваними переговорами, греки вишикувалися в чергу до банкоматів, аби забрати свої заощадження у євро, поки ще є така можливість.

Через величезний відтік банківських вкладів та рішення ЄЦБ про зменшення обсягів екстреної допомоги, прем'єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас оголосив про закриття банків, фондової біржі та про контроль за рухом капіталу. Вкладникам запровадили ліміт на зняття готівки в сумі 60 євро на день.

У середу 1 липня грецький уряд змінив курс і запропонував прийняти більшість з вимог Трійки з незначними змінами за умови, що вони ввійдуть до розширеної угоди на наступні два роки. Проте, самі європейські посадовці наразі наполягають на проведенні референдуму.

 Що може трапитись далі?

Щоб відповісти на це питання, ми повинні зрозуміти позиції уряду Греції та Трійки.

Грецький уряд хоче зупинити режим жорсткої економії та виступає за підписання угоди на кращих умовах (списання  частини боргу). Прийняття жорстких умов Трійки супиречить обіцянці уряду; однак відхилення цих умов означає взяття відповідальності за можливий дефолт і економічний хаос.

Отже, уряд Греції сподівається, що референдум посилить його вимогу, щодо послаблення режиму жорсткої економіки і знизить борговий тягар.

Але Трійка не в змозі так легко пробачити борг, тому що це може "відкрити двері" для дефолту в інших проблемних країн, таких як Португалія, Іспанія та Італія.

За грецьким сценарієм виборці в цих країнах можуть проголосувати за партії, які пообіцяють оголосити дефолт за державним боргом.

МВФ не може списати свої кредити, тому що це підірве діючі операції фонду в інших проблемних країнах.

Якщо одна країна не платитиме за своїми боргами, чому це повинні робити інші?

Отже, що може статись далі? Ми бачимо чотири можливі сценарії розвитку подій.

 Сценарій 1: Греція оголошує дефолт і виходить з Єврозони

Поки що в історії немає жодних прецедентів, коли розвинута країна залишала колективну валютну зону і запроваджувала власну валюту.

Вихід з Єврозони напевно принесе певні короткострокові труднощі. По-перше, друк нової валюти займе певний час (після розпаду Чехословаччини в 1993 році на це знадобилось 6 місяців), і тому буде важко здійснювати навіть незначні грошові операції. Ця проблема не дасться взнаки, якщо євро залишиться в обігу.

По-друге, нова валюта Греції - драхма - знеціниться принаймні вдвічі за оцінками МВФ 2012 року.

Істотна девальвація драхми матиме тяжкі наслідки для грецьких банків і фірм, а саме погашення їх заборгованості в євро. Кредитори відмовлятимуться приймати слабку національну валюту, і в результаті виникнуть значні труднощі з поверненням боргів. Можна очікувати хвилі банкрутства.

По-третє, слабка драхма зменшить вартість грецьких товарів на зовнішніх ринках, тим самим допомагаючи економіці, але із слабким ефектом у короткостроковій перспективі. Обсяги експорту Греції не дуже великі, в основному вона експортує свіжу рибу, бавовну та послуги туризму - всі мають певні обмеження (наприклад, квоти на риболовлю).

Втім, у довготривалій перспективі, слабка драхма зменшить заробітну плату в Греції, тим самим приваблюючи іноземні компанії, і таким чином грецька економіка може відновити свою конкурентоспроможність.

По-четверте, знецінення драхми викличе різкий стрибок інфляції (подібний на той, який стався в Україна за останні місяці). Якщо уряд друкуватиме нові гроші на підтримку банків і на виплату зарплат і пенсій, швидше за все зростатиме й інфляція.

Так склалось історично, що греки не дуже вдало справлялись з інфляцєю: з 1970-х років драхма знецінилась з 30/$ до 300/$ в 2002 році.

В цілому, проблеми банків, інфляція та відсутність коштів на здійснення грошових операцій швидше за все призведе до великих падіння ВВП (близько 8% за оцінками МВФ 2012 року).

Сценарій 2: Греція оголошує дефолт, але не виходить з Єврозони

У цьому випадку, грецький уряд не матиме доступ до кредитів ні з боку приватних ринків, ні з інших урядів.

Хоча наразі в Греції і спостерігається скромний первинний профіцит бюджету (тобто, якщо виключити виплату відсотків, обсяги державних витрат менші, ніж податкові надходження), уряд, швидше за все, змушений буде випустити боргові розписки, щоб врятувати важливі сектори економіки, виплачувати заробітну плату державним службовцям та пенсії.

У випадку з Грецією дефолт ліквідує загрозу великої заборгованості, тим самим усуваючи необхідність подальшої жорсткої економії.

Оскільки люди надають перевагу євро, а не борговим розпискам, швидше за все останні будуть продаватись зі знижкою, що означає непряме урізання зарплат держслужбовцям і виплат пенсіонерам, та цін на товари, які обмінені на боргові розписки

Крім того, МВФ та ЄС не дуже схильно відреагують на відмову повернення заборгованості. Грецький уряд не матиме доступу до міжнародних фінансових ринків, поки не поверне свої борги МВФ. Якщо Греція не розрахується з ЄЦБ, він не прийматиме грецькі облігації як легітимне покриття кредиту, що суттєво підірве банківський сектор Греції.

Нарешті, неповернення боргу ЄС може призвести до втрати значних субсидій, які надходили в сільське господарство та інші сектори.

Цей варіант є найменш вигідним для Греції, адже поки вона залишатиметься в Єврозоні, не варто очікувати швидкого відновлення її конкурентоспроможністі.

 Сценарій 3: Греція залишається в Єврозоні, приймаючи умови щодо подальшої жорсткої економії

Трійка продовжує вимагати від греків профіциту бюджету (без виплати відсотків) в розмірі 3,5% ВВП до 2018 року. Це потребує подальшого скорочення бюджету і збільшення податків.

Але це саме те, що відбувалося в Греції з 2010 року з катастрофічними наслідками, які вилились в 5-річну депресію.

Крім того, ця угода суперечить головній обіцянці уряду Греції. Таким чином, він втратить авторитет серед виборців, і згодом неминуча нова політична криза.

Навряд чи після виборів новий переможець буде дотримуватись обіцянок дискредитованого уряду. Отже, скоріш за все, криза триватиме і надалі.

 Сценарій 4: Греція залишається в Єврозоні, а кредитори проведуть реструктуризацію основної частини грецького боргу

У багатьох відношеннях, цей сценарій – це кращий варіант для Греції: грецькі банки матимуть доступ до допомоги від ЄЦБ, знизиться рівень інфляції, зменшиться борг, уряд може зупинити режим жорсткої економії.

Цей сценарій також мінімізує несприятливі наслідки для інших країн ЄС. Багато економістів, у тому числі лауреати нобелівської премії Пол Кругман і Джо Стігліц, підтримують цей сценарій.

Насправді, навіть президент США Обама сказав "ви не можете подовжувати тиснути на країни в розпал депресії".

Оглядаючись в минуле, варто зазначити, що Греції варто було оголосити дефолт ще в  2010 році: грецький борг в 2010 році був ще не такий великий, як зараз.

Дефолт 2010 року створив би проблеми для німецьких та французьких банків, які утримували значну частину грецького боргу, але ці проблеми безпосередньо стосувалися б ЄЦБ.

Наразі від ЄС вимагається "тільки" списати певну частину боргу та ввести свіжу ліквідність в грецьку економіку. Греція  - невелика країна, а ЄС може зібрати набагато більше коштів, ніж обсяги грецького боргу.

Чи продовжуватиме ЄС це зробити і чи надасть Греції більше ресурсів, залишається відкритим питанням.

Який з описаних варіантів буде реалізовано?

Ми вважаємо, що сценарії №1 або №4 є малоймовірними. Більшість греків виявляє бажання залишитись в Єврозоні, і тому відмова від євро є непопулярним рішенням. В той же час, керівництво ЄС, здається, з острахом сприймає перспективу можливих дефолтів в інших, набагато більших країнах (саме, в Іспанії та Італії) і тому, швидше за все, націлене відхиляти будь-які значні поступки.

Отже,  найбільш вірогідними залишаються другий та третій сценарії. 

При цьому сценарій №2 є найбільш ймовірним, якщо на референдумі більшість відповість "ні". Сценарій №3 ймовірний, якщо відповідь буде "так".

У будь-якому випадку ситуація в Греції матиме мінімальні прямі наслідки для України: наша країна не здійснює запозичень на приватних ринках, банківські системи України та Греції не зв’язані одна з одною, обсяги торгівлі теж незначні.

Однак певний вплив грецькі події все ж можуть мати.

Грецький дефолт може послати сигнал, що оголошення дефолту - це цілком нормально для європейської країни.

В такій ситуації Київ може навіть посилити свої позиції в переговорах зі своїми  кредиторами, домагаючись кращих вимог реструктуризації свого боргу.

Автори:

 

Юрій Городніченко,

доцент економіки в University of California, Berkeley

 

Олег Кореньок,

доцент економіки в Virginia Commonwealth University

Стаття підготовлена VoxUkraine спеціально для "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua