Російська багатоходівка: як вийти з Ради Європи, не викривши 10-річну спецоперацію

П'ятниця, 5 лютого 2016, 08:50 — Сергій Сидоренко, Європейська правда
Ще 10 років тому в Росії, схоже, готували грунт для майбутнього виходу з Ради Європи. Фото з виступу Лаврова в ПАРЄ в 2006 році / Council of Europe

Новина, яка пройшла у вівторок майже не поміченою, може стати знаковою для всієї структури міжнародних організацій.

Уряд Російської Федерації в особі Мінюсту розпочав перше в історії країни конституційне провадження про право Москви не виконувати рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Здавалося – дрібниця, судова тяганина. Але її наслідком може стати виключення Росії з Ради Європи.

Причому є підстави вважати, що спецоперацію зі свого виходу з РЄ в Москві готували протягом більше ніж 10 років.

Річ у тім, що країни-члени РЄ за умовами членства в цій організації зобов’язані виконувати всі рішення Страсбурзького суду. Без винятків.

А минулого тижня в Страсбурзі попередили: тим, хто планує порушувати це правило, доведеться рано чи пізно вийти з організації. Тепер РФ готує наступний крок.

Причому для «міжнародників» бажання Москви не виконувати рішення ЄСПЛ не стало новиною – Страсбурзький суд давно є болючою темою для російських посадовців. Багатомільйонне рішення щодо ЮКОСу, справи опозиціонерів, які РФ напевно програє і, нарешті,  низка позовів України та українських громадян щодо подій у Криму та на Донбасі – достатня підстава для того, щоби в Кремлі виникло бажання знайти вихід з ситуації.

Російська стратегія

Одна проблема – в Москві не хочуть виходити з РЄ самостійно і напевно не будуть цього робити. Кращий сценарій для них – примусове виключення силами «антиросійських західних сил».

Тоді Росія – принаймні, для внутрішнього споживача, але також і для багатьох європейців – перетворилася би на жертву західної агресії. А оскільки РФ чудово вміє «тролити» міжнародні організації, в хід пішов саме цей сценарій.

Тему для першого подання Мінюсту обрали не випадково. Росія хоче, щоби перша офіційна відмова стосувалася не українського питання, не переслідування опозиції і не прав меншин.

В РФ обрали для невиконання ідеальне рішення ЄСПЛ. В ньому Страсбурзький суд зобов’язав Росію... надати ув’язненим право голосу на виборах. Наразі в РФ засуджені позбавлені такого права.

Ідеально воно через те, що пересічний росіянин – без сумніву – підтримає позицію уряду. І не зрозуміє, чому Європа вимагає пустити «зеків» на вибори (про це – дещо нижче).

Причому є версія, що навіть початковий позов до ЄСПЛ був ініційований самою російською владою. Бо особи позивачів – дуже показові.

Позови до Страсбурга подали – двоє громадян РФ, Сергій Анчугов та Володимир Гладков, засуджених ще в 1990-ті роки за вбивство, бандитизм, крадіжки та грабіж (обом була спершу присуджена смертна кара, яку згодом замінили на 15 років ув’язнення).  

А в 2004 році обидва «зека»... вирішили подати скарги до ЄСПЛ.

Вони поскаржилися в Страсбург на те, що не мали змоги проголосувати на виборах Держдуми та президента Росії в 2000, 2003 та 2004 роках (а в 2004 згадали про цю проблему, майже синхронно надіславши скарги в Конституційний суд РФ).

Юридична обізнаність засуджених – річ дивна, але не найдивніша в цій історії.

Інтереси обох позивачів в Страсбурзі представляли найняті ними адвокати. Першого – адвокат з Челябінська, другого – московський юрист. Звідки у засуджених за вбивство знайшлися вільні гроші на юристів, що спеціалізуються на європейському праві? Питання лишається відкритим.

І це – попри те, що їхній позов гарантовано не міг призвести до компенсації, яка, припустимо, могла зацікавити адвокатів – в рішенні ЄСПЛ, винесеному в аналогічній справі, суд зазначив, що не присуджуватиме фінансове відшкодування у таких справах.

Європейський досвід

Адже практика подібних позовів в Страсбурзі є, і чимала, вона розпочалася в тому ж таки 2004 році.

А найголовніше – те, що в західноєвропейських країнах є проблеми з точно такими ж рішеннями ЄСПЛ. Показовий приклад – Велика Британія, яка також тривалий час не виконує рішення Страсбургу про голосування ув’язнених.

Причому пілотне рішення ЄСПЛ щодо права ув’язнених голосувати було винесене в тому ж таки 2004 році (тож коли двоє російських в’язнів несподівано почали писати звернення до Конституційного суду, освічені люди в Страсбурзі вже знали, що «на підході» – рішення, яке має перспективи стати скандальним).

Є й інші країни ЄС, де існує схожа проблема.

Причому Рада Європи не примушує дозволити всім засудженим голосувати на виборах.

В РЄ просять, щоби країна вводила диверсифікацію за типом/рівнем тяжкості злочину, не позбавляючи права голосу тих, хто скоїв незначні правопорушення.

А претензії до Росії (і, так само, до Британії) полягають в тому, що їх законодавство забороняє голосувати всім без винятку особам, засудженим до тюремного ув’язнення.

При тому, що конкретним російським «зекам» Анчугову та Гладкову, навіть у разі виконання рішення ЄСПЛ, право голосу все одно не надали би.

Та поза тим, для Москви акцент саме на цій темі вигідний.

Росія стане першою країною, яка може офіційно, на урядовому рівні, оголосити, що відмовляється виконувати рішення ЄСПЛ (приміром, Британія просто не виконує аналогічне рішення, але у спілкуванні між урядом та Страсбургом каже, що шукає юридичні шляхи його виконання).

І тому, здавалося б, Москву треба буде покарати за порушення правил Ради Європи... але це буде для Кремля приводом звинуватити Страсбург у вибірковості. Мовляв, нас караєте, а Лондон – ні.

Що далі?

В тому, яким буде рішення конституційного суду, сумніву немає ні в кого: звичайно ж, КС дасть дозвіл не виконувати рішення ЄСПЛ і, таким чином, оголосить про "узаконене порушення" Конвенції з прав людини з боку Росії.

Всі без винятку співрозмовники "Європейської правди" в Страсбурзі переконані – історія з голосуванням засуджених не поставить крапку на членстві Росії в РЄ. Та водночас більшість погоджується:

це стане першим кроком Москви до виходу з організації. Принаймні, Росія прагне саме до цього.

Позиційна боротьба триватиме й далі, ставки підніматимуться.

При чому наступний крок нескладно спрогнозувати - вже зараз в Москві точаться дискусії, чи не варто зменшити внески Росії до бюджету РЄ.

Генсек Ради Європи Ягланд не зацікавлений у виключенні Росії зі складу організації і відверто про це каже. У відповідь на запит ЄвроПравди щодо процесу в КС РФ прес-служба Ягланда навела його заяву про те, що "вирішення проблеми і досі можливе".

Ягланд знову наголосив, що всі члени РЄ зобов’язані виконувати всі без винятку рішення Страсбурзького суду, але нинішня ситуація – ще не привід для різких рішень. "Досі всім країнам вдавалося знайти вихід, який би відповідав Конвенції, а отже – і з Росією це має бути можливим", – вважає генсек.

Та якщо оцінити ситуацію відсторонено, Ягланд навряд чи має достатньо підстав для оптимізму. Конституційний суд Росії, без сумніву, і далі розглядатиме рішення Страсбурзького суду, щоразу даючи уряду дозвіл на їх невиконання.

І розвернути цей процес буде можливо лише у випадку, якщо в Москві вирішать, що неучасть в роботі РЄ дає їм більше плюсів, аніж мінусів.

До слова, січнева сесія ПАРЄ показала, що через відсутність Росії в залі програє і вона сама, і всі її партнери. В січні асамблея без обговорень ухвалювала всі пропоновані норми з критикою РФ, а по Вірменії ледь не ухвалила (не вистачило буквально декількох голосів) резолюцію, яку навіть близько не назвати об’єктивною.

І, як не парадоксально, але ПАРЄ – орган, який найчастіше критикує Росію, – теж програв від того, що РФ припинила роботу в ньому.

Бо асамблея перестає бути цікавою і привабливою, коли в ній щезає інтрига. Саме тому відвідуваність цієї зимової сесії ПАРЄ була суттєво нижчою, ніж минулорічної чи позаминулорічної.

Відповідно, від нової реальності програє і Україна – якщо РФ зрештою залишить Раду Європи або ж офіційно припинить виконувати ключові рішення ЄСПЛ – ми втратимо ще один юридичний, міжнародно визнаний важіль тиску на Москву.

І відповідь на питання, коли і як цей програшний для усіх сторін маршрут буде припинений, наразі не відома нікому.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua