Варшавський саміт НАТО: чого чекати Україні

Віталій Мартинюк, для Європейської правди _ Вівторок, 12 квітня 2016, 13:01
Версія для друку Коментарі
Фото msz.gov.pl

Менш ніж за три місяці, 8-9 липня цього року, у Варшаві буде проведений черговий саміт НАТО. У центрі уваги цього заходу буде політика Альянсу у Східній Європі, зокрема, зміцнення безпеки союзників з урахуванням агресивної поведінки Росії.

Рішення, ухвалені у польській столиці, визначать спрямованість НАТО щонайменше на наступні два роки.

Зокрема, вже на етапі підготовки Варшавського саміту можна побачити, що слід очікувати Україні від подальшої співпраці з Альянсом.

Російський фактор у політиці НАТО напередодні саміту

Агресія Росії проти України відродила ризик міждержавних зіткнень та показала, що територіальна цілісність будь-якої європейської країни перебуває під загрозою. Це примушує НАТО продовжити трансформацію своєї політики та повернутись до позиції сили в колективній обороні.

На Варшавському саміті Альянс приділить особливу увагу зміцненню і розвитку свого потенціалу на східному і південному напрямках, що буде закладено у "Варшавському пакеті". Його ключовими принципами вже визначено баланс та адаптацію.

Баланс означає "вирівнювання безпеки" між союзниками на Сході і союзниками на Заході, а також "рівновагу між стримуванням і діалогом з партнерами", перш за все з ЄС.

Адаптація НАТО до нових реалій передбачає виконання рішень Уельського саміту 2014 року, насамперед щодо зміцнення східного флангу Альянсу.

Так, у лютому цього року на зустрічі міністри оборони НАТО домовилися про зміцнення Сил передового базування на Сході, а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що подальші рішення будуть схвалені на Варшавському саміті та посилять присутність союзницьких військ у Східній Європі.

Східні союзники НАТО, які 4 листопада 2015 року у Бухаресті провели свій міні-саміт Альянсу, наполягають на поверненні до спрямованої на Схід жорсткої військової стратегії колективної оборони та постійно стимулюють Альянс до стримування та нейтралізації агресивних дій з боку Росії.

Розгортання сил і засобів Альянсу на Сході здійснюється по лінії Естонія–Латвія–Литва–Польща–Словаччина–Угорщина–Румунія–Болгарія.

Фото @NATO 

В усіх країнах створюються передові штаби з управління спільними діями національних і союзницьких військ, так звані інтеграційні підрозділи сил НАТО, шість з яких уже функціонують та ще два – у Словаччині та Угорщині – готуються до розгортання.

У Польщі на п'яти базах заплановано розміщення американської військової техніки та озброєння з можливістю швидкого розгортання на їх основі американських підрозділів. В Румунії запрацював штаб багатонаціональної дивізії "Південний Схід" як регіональний пункт управління НАТО.

У Болгарії на ротаційній основі розміщуються підрозділи США, чисельність яких може сягати 2,5 тис. осіб з терміном перебування до 90 днів. У Балтійському і Чорному морях забезпечується постійна морська присутність сил Альянсу.

На ротаційній основі планується розмістити по одному бойовому батальйону НАТО чисельністю 500-1000 осіб в кожній з цих країн, що теж має бути схвалене на Варшавському саміті.

На відміну від часів холодної війни, Альянс не розміщує стаціонарні угруповання, а створює можливості для швидкого перекидання необхідних сил в завчасно підготовлені місця з наявними там пунктами управління, засобами логістики, технікою та озброєнням.

У такій побудові Україна виглядає як форпост, який стримує російську агресію в Європі за підтримки НАТО, країни якого поки що обмежуються поставками обладнання і небойової техніки, підготовкою українських військових та їх реабілітацією, реформуванням українських збройних сил.

Однак перспективи членства України в НАТО залишаються невизначеними.  

Розширення НАТО триває, але без України  

Подальше розширення буде одним з питань Варшавського саміту НАТО, але не ключовим. На сьогодні офіційними кандидатами на вступ до Альянсу є Чорногорія, Македонія, Боснія і Герцеговина (БіГ) та Грузія.

Україна в офіційних документах НАТО як кандидат на вступ не згадується. Перспективи розширення Альянсу будуть обговорені у Варшаві з урахуванням рішення засідання міністрів закордонних справ НАТО від 2 грудня 2015 року, згідно з яким, зокрема, Чорногорії було надане запрошення розпочати переговори про вступ.

Вірогідно, що на Варшавському саміті Альянс констатує певний прогрес Чорногорії у переговорах, підтвердить зацікавленість інтегрувати Македонію та Боснію і Герцеговину як країни, які знаходяться всередині Європи.

Щодо Грузії погляди країн-членів не є такими одностайними, хоча у лютому цього року міністри закордонних справ Альянсу підтвердили підтримку її перспектив членства.

 Фото @NATO

Наприклад, у Франції вважають, що вступ сусідніх з Росією країн може створити загрозу застосування Альянсом статті 5 Північноатлантичного договору, враховуючи їхні триваючі конфлікти з Росією.

Такий підхід стосується не тільки Грузії, а й України.

Перспективи членства нашої держави в Альянсі останнім часом не обговорюються на вищому рівні контактів Україна-НАТО. 

Це питання не порушувалось ані під час візиту Єнса Столтенберга в Україну у вересні 2015 року, ані під час засідань Комісії НАТО-Україна.

До того ж, Україна офіційно не взяла курс на членство в НАТО, а лише на зближення. У Стратегії національної безпеки України визначена "довгострокова ціль приєднання до загальноєвропейської системи безпеки, основу якої становить НАТО". 

Тому з цього питання від Варшавського саміту якихось кардинальних змін очікувати не слід.

Альянс може лише констатувати перспективу членства України, що було закріплено ще у Декларації Бухарестського саміту 2008 року, та зосередити увагу на завершенні неоголошеної війни між Україною і Росією, стабілізації політичної ситуації в Україні, втіленні демократичних реформ в Україні, зокрема у сфері безпеки та оборони.

Прагматичне співробітництво з НАТО – шлях до майбутнього членства

При цьому безумовно, що підтримка України Альянсом та протидія агресії Росії знайдуть своє відображення у Декларації Варшавського саміту.

"Наша підтримка України триває. Вона буде важливою частиною нашої підготовки до саміту у липні. Я впевнений, що саміт висловить потужну політичну і практичну підтримку Україні", – заявив Столтенберг після засідання Комісії НАТО-Україна у грудні 2015 року.

Вірогідно, Альянс висловить необхідність мирного і дипломатичного врегулювання конфлікту і вкотре задекларує повагу до територіальної цілісності та суверенітету України.

В нинішній ситуації для Альянсу важливо, щоб Україна не допустила розповзання російської агресії, адже НАТО не хоче прямого військового зіткнення з РФ.

Тому Варшавський саміт підтвердить допомогу Україні в подальшому зміцненні її обороноздатності, реалізації внутрішніх реформ і трансформації сектора безпеки й оборони, спрямованих на підвищення оперативної сумісності між Україною і силами НАТО.

Можна очікувати, що ця допомога буде стосуватися модернізації систем управління і контролю, розвитку системи логістики, стандартизації та кібер-безпеки, відповідно до п’яти погоджених цільових фондів із загальним фінансуванням в розмірі 5,4 млн євро. На саміті може бути заявлено про створення нового цільового фонду з розмінування.

Постачання ж летальної зброї є сферою компетенції кожної країни окремо, а не НАТО як організації, і тому це питання не буде документально зафіксоване у Варшаві.

Оскільки на Варшавському саміті Альянсу про членство України не йтиметься, то НАТО міг би знову підтвердити рішення Бухарестського саміту про "відкриті двері" як перспективну ціль для України.

 

Автор: Віталій Мартинюк

експерт з міжнародних питань

Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД)







Грант Мікаелян, науковий співробітник Інституту Кавказу

Вірменський формат "революції": до чого призведуть протести в Єревані

Ці акції напевно не призведуть до зміни влади. Однак вони обов'язково призведуть, точніше, вже призвели до переформатування опозиції. Зараз опозиція – це ті, хто на площах і вулицях з Ніколом Пашиняном. Як Пашинян може це капіталізувати, поки неясно...

Анатолій Марциновський, Європейська правда

Частковий перегляд "дружби" з Росією: чому президент прямує в пастку

Проблем ініціативі додають обгрунтовані підозри в реалізації президентською командою чергової політтехнології. До слова, не надто вдалої уже на старті, бо ж побіжно Порошенко сам привернув увагу до власної тривалої толерантності до договору про дружбу з країною-агресором.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter