Два обличчя Берліна: чи змінить візит президента та глави МЗС східну політику Німеччини

П'ятниця, 1 червня 2018, 10:38 — , для Європейської правди
Фото: president.gov.ua

Цього тижня Україну відвідали два німецьких високопосадовця, які мають найбільший вплив на формування зовнішнього курсу країни. 

29 травня в Україну прибув президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр - політик, за яким здавна через періодичні заяви щодо необхідності ослаблення санкцій проти РФ у разі прогресу з імплементацією Мінських домовленостей закріпився імідж політика, прихильного до поступок Кремлю.

А вже за два дні до Києва прибув новий глава німецького МЗС Гайко Маас, який разом з українським колегою відвідає Донбас.

Ці два візити мають надати сторонам нові аргументи у дискусії, якою має бути нова зовнішня політика Німеччини. А відповідно - саме тому кожен із цих візитів є вкрай важливим для Києва.

Розмова про цінності

Як і очікувалося ще в лютому минулого року, після обрання на президентську посаду Франк-Вальтер Штайнмаєр, попри суттєво обмежений конституцією набір повноважень, гратиме вагому роль, передусім - у зовнішній політиці.

Двічі міністр закордонних справ (2005-2009 та 2013-2017 роки), Штайнмаєр став одним із основних прихильників продовження парламентського союзу між християнськими демократами та есдеками. Тож чи не головним його завданням нині стала зовнішньополітична підтримка нового кабінету "великої коаліції".

Читайте також
Непозбувний Штайнмаєр. Німеччина вже знає ім'я нового президента

Україна була одним з основних напрямків для поїздок нинішнього глави німецької держави, коли він ще очолював німецьке МЗС. Нині ж, майже за півтора року після обрання на посаду федерального президента, Штайнмаєр вперше відвідує Київ у новій якості.

Втім, новий статус вимагає від нього інших дій, аніж на посту голови МЗС.  Це було видно й за перебігом та навіть графіком німецького президента під час відвідин Києва.

Зокрема, політичні перемовини не забрали надто багато часу. Більш суттєву увагу Штайнмаєр приділив діалогу з громадськими активістами, відвідинам дискусії в Києво-Могилянській академії (де також утримався від суттєвих політичних заяв), а також зустрічам зі студентами й викладачами університету імені Івана Франка та єврейською громадою Львова.

Саме тому в промовах глави німецької держави анексія Криму та російська агресія на Сході України, хоч і безумовно засуджувалися, але згадувалися побіжно й точно не настільки часто, як це воліли б чути в Україні. Вочевидь, ці питання візьме на себе новий очільник МЗС Гайко Маас, котрий прибув до Києва цього четверга та разом з українським колегою відвідає Донбас.

Та все ж під час спільної прес-конференції з Петром Порошенком Штайнмаєр вказав, що очікує активізації діяльності "нормандського формату", зокрема, з метою обговорення питання введення миротворчої місії на Схід України. Одночасно німецький президент знову згадав про те, що "санкції не є самоціллю, а мають на меті зміну поведінку Росії у зв’язку з анексією Криму та її діями на Сході України".

Натомість очільник Федеративної Республіки Німеччина сконцентрувався на необхідності продовження перетворень, розпочатих після перемоги Євромайдану. Штайнмаєр, зокрема, під час промови в Києво-Могилянській академії наголосив, що як безпосередній свідок тих подій, котрий "бачив дим палаючих барикад та чув постріли", вважає своїм обов’язком сприяти просуванню реформ в Україні.

На його переконання, корупція та націоналізм є загрозами для того, що було зі значними жертвами здобуто під час подій Євромайдану.

Через це, на його думку, офіційному Києву, попри майбутні вибори, слід приділяти пріоритетну увагу боротьбі з корупцією, дотриманню принципу верховенства права та захисту інвестицій. Німецька ж сторона, на переконання федерального президента, має підтримувати не лише суверенітет і територіальну цілісність України, але й процес реформ у державі.

Іншим же чинником поглиблення взаємодії між сторонами президент ФРН вважає гуманітарну співпрацю. Така взаємодія, що відбувається через вивчення мов чи людські контакти, сприяє підтриманню відкритості українського суспільства та є одним із запобіжників від скочування в "ізоляціоністський націоналізм", про небезпеку якого Штайнмаєр застеріг у промові в Києво-Могилянській академії.

Питання побудови за участі німецьких компаній газопроводу "Північний потік-2" також обговорювалося під час перемовин. Зокрема, Порошенко на брифінгу з президентом ФРН наголосив, що даний проект, на його переконання, "розколює Європу".

Натомість Штайнмаєр відкинув будь-які звинувачення на адресу Німеччини в нехтуванні українськими інтересами при будівництві газопроводу. Він повторив урядові заяви про те, що проект розглядається офіційним Берліном в економічній площині, однак Федеративна Республіка нині намагається гарантувати майбутній транзит природного газу до ЄС із використанням потужностей української ГТС, уточнивши, що це має відбуватися "через переговори з Єврокомісією". 

У зв’язку з цим, на думку президента ФРН, будь-які побоювання, що Україна не відіграватиме вагомої ролі як транзитна держава після запуску "Північного потоку-2", є безпідставними.

Новий східний курс

Показовий момент: в той час як Штайнмаєр асоціюється з концептуальним рівнем німецької зовнішньої політики й традиційними підходами до сприйняття її східного напрямку, голова німецького МЗС Гайко Маас, якому вдалося знайти більш чіткі слова для окреслення дій Росії в Україні та Європі в цілому, сприймається мало як не провідник змін у німецькій політиці щодо РФ.

Читайте також
Критик Путіна, борець із фейками та ворог ультраправих: хто очолить МЗС Німеччини

На його переконання, попри те, що російська сторона залишається партнером ФРН за низкою напрямків, не слід мовчки спостерігати за тими негативними діями, що їх чинить офіційна Москва. Навпаки, Німеччина та ЄС мають сформулювати чіткі позиції стосовно засудження дій РФ та неухильно їх дотримуватися.

Гострі висловлювання Мааса в контексті як засудження агресії офіційної Москви проти України, так і критики російської сторони за систематичні порушення прав людини, втручання у виборчі процеси в низці європейських держав та посягання на інформаційну безпеку на континенті й у світі вже встигли викликати негативну реакцію навіть у однопартійців. На додачу, Маас робить їх на тлі несприятливої реакції німецького суспільства, більшість якого не бажає конфронтації з Росією.

Сам же очільник німецького МЗС наголошує на тому, що в рамках системи "східної політики" доцільно концентруватися не лише на Росії, але й на взаємодії з іншими східноєвропейськими державами, котрі так само до неї належать. Його підтримує й державний міністр з питань Європи в німецькому МЗС соціал-демократ Міхаель Рот. На його думку, "окремий німецький підхід до Росії є вогненебезпечним".

Та все ж проблема присутності прихильників діалогу з офіційною Москвою в середовищі соціал-демократів залишається актуальною. І хоча на останньому партійному з’їзді з трибуни не виступав один із провідних російських лобістів у середовищі есдеків Ґерхард Шрьодер,

у керівництві СДПН проявила себе низка впливових прихильників пожвавлення діалогу з офіційною Москвою.

Серед них, зокрема, двоє голів урядів федеральних земель Німеччини – Мануела Швезіґ (Мекленбург-Передня Померанія) та Штефан Вайль (Нижня Саксонія). Натомість чи не єдиними представниками федерального керівництва СДПН, які прийняли сторону голови МЗС, стали очільниця партії Андреа Налес та голова Мінфіну Олаф Шольц.

Для Налес, яка обіймає провідну посаду в партії лише трохи більше місяця, така конфронтація всередині політсили є безумовним викликом. З іншого ж боку, вона дає їй шанс на формулювання нових підходів до політичного курсу есдеків та зниження впливу прихильників пов’язаного з Ґерхардом Шрьодером крила партії.

Та ситуація для очільниці соціал-демократів навряд чи складається сприятливо, адже згідно з результатами опитування YouGov понад 57% есдеків не вірять у її спроможність реформувати політсилу.

Автор: Віктор Савінок,

аспірант Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка,

для "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.