Україна в стороні від трьох морів: чому Київ ігнорує ініціативу з мільярдами інвестицій

Середа, 19 вересня 2018, 15:00 — , для Європейської правди

Вчора у столиці сусідньої Румунії Бухаресті завершився Третій саміт лідерів країн Ініціативи Трьох морів (ІТМ). Перші два пройшли у 2016 і 2017 роках, відповідно у хорватському Дубровнику та польській Варшаві.

Одразу варто зазначити, що саміт у Бухаресті не відзначився сенсаційними чи проривними для співпраці країн ІТМ рішеннями – але він вартий того, аби проаналізувати інтеграційні процеси на широкій балто-адріатично-чорноморській смузі, яка проходить вздовж нашого західного кордону.

Причому ці процеси йдуть під невсипним оком США.

Поки взаємодія у форматі ІТМ, що охоплює дванадцять держав-членів ЄС, а саме Естонію, Латвію, Литву, Польща, Австрію, Чехію, Словаччину, Словенія Угорщину, Хорватію, Румунію та Болгарію, нагадує рух потяга, що відходить від станції і поступово набирає обертів, аби десь на відкритому просторі набрати свою найвищу швидкість.

За результатами саміту була ухвалена спільна декларація, в якій прописано мету і напрями співпраці країн-учасниць Ініціативи, пролунали декілька правильних політичних сигналів. Отже, спробуємо розкласти все по полицях: якими були ці сигнали, практичні результати саміту, а найголовніше – висновки, як Україні варто позиціонувати себе стосовно цієї найновішої європейської ініціативи.

Або, якщо напряму – що нам взагалі із цим робити?

Політичні сигнали та баланс

На відміну від минулорічної зустрічі на найвищому рівні у Варшаві, де через присутність на саміті президента Дональда Трампа явно домінували США, Бухарестський саміт відбувся уже під знаком Євросоюзу.

Це і присутність на саміті президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера, і пошуки відповіді на запитання, чи стане новим членом ініціативи Німеччина, чий міністр закордонних справ Гайко Маас теж приїхав до Бухареста.

Бухарестська зустріч стала бездоганним кроком з точки зору будівництва архітектури балансів і противаг між США і ЄС, відсунувши наразі на задній план певні застереження та побоювання щодо можливості поділу Європи ініціативою, яку активно підтримують Штати. Про це йдеться і у підсумковому документі саміту, який каже про "зміцнення єдності Європейського Союзу та збагачення трансатлантичних зв'язків". Тут є і тези про "посилення регіональної пов'язаності", про "єдність та узгодженість ЄС" – і водночас про "економічну присутність Сполучених Штатів у регіоні ІТМ".

Юнкера і Мааса у Бухаресті балансував міністр енергетики США Рік Перрі, чию участь у саміті підсилили військово-політичні сигнали з Вашингтона, де президента Польщі Анджея Дуду, який прибув туди з Бухареста, вчора підкреслено прихильно приймав Дональд Трамп.

Очевидно, що США нарощуватимуть військову присутність в країнах Тримор'я, додаючи до ініціативи важливий безпековий аспект.

Про те, що ЄС прагне "наздогнати" Штати в підтримці формату ІТМ, свідчить і цікавий опосередкований діалог, який відбувся між Юнкером та господарем саміту, президентом Румунії Клаусом Йоганнісом.

Відкриваючи зібрання, Йоганніс спершу привітав американську делегацію, а вже потім – європейську. Цього не міг не помітити Юнкер, який у своєму слові у відповідь "висловив жаль, що ЄК не відгукнулася на два попередні запрошення до Дубровника і Варшави, однак тепер він тут – бо те, що роблять учасники ІТМ, відповідає діяльності Європейського Союзу".

Позиція США на саміті та бізнес-форумі в його рамках була однозначною.

Рік Перрі та Річард Морнінгстар, управляючий директор Global Energy Center, декілька разів наголосили, що енергетична безпека є життєво важливою для національної безпеки, а наявність джерел енергопостачання "не може використовуватися для тиску чи загрози іншим". Перрі при цьому жорстко розкритикував Росію, як, власне, "агресивного постачальника енергії до Європи".

За словами Морнігстара, "США продовжать надавати фінансову підтримку інфраструктурним, безпеково-оборонним, технологічним та електронно-цифровим проектам в країнах ІТМ". Він також нагадав, що розмір таких інвестицій складає 26 млрд доларів США і постійно зростає.

 

Результати саміту Трьох морів

Конкретним результатом саміту ІТМ у Бухаресті стало передусім визначення переліку із 40 пріоритетних проектів в трьох основних сферах – транспортній, енергетичній та електронно-цифровій.

Успішним можна вважати і бізнес-форум, що відбувся в рамках саміту за участі понад 600 представників бізнесу з держав ІТМ, ЄС, США та сусідів Євросоюзу, в тому числі низки українських компаній.

Ще – створена мережа торговельно-промислових палат ІТМ, покликана сприяти контактам між бізнес-середовищами в регіоні. Підписано Протокол про наміри створити Інвестиційний фонд "Три моря" для фінансування спільних проектів.

А Німеччина долучилася до діяльності ІТМ в якості країни-партнера. До участі у діяльності ініціативи запросили також інші зацікавлені сторони, в тому числі ті, що не є членами ЄС.

Щоб зрозуміти, як і з чим держави-учасниці ІТМ їхали на форум, наведу приклад Республіки Хорватія, яка презентувала в рамках Саміту 11(!) проектів: три зі сфери енергетики, один у галузі цифрових комунікацій і сім у сфері транспортних сполучень.

Загальна вартість хорватських проектів – 1,782 млрд євро.

Передусім йдеться про LNG-термінал на острові Крк з газопроводом до нього на суму 263 млн євро. 

Другий проект – Іонічно-Адріатичний газопровід вартістю 600 млн євро.

Далі – національна програма розвитку інфраструктури агрегації широкосмугового оптоволоконного зв'язку з охопленням 540 населених пунктів на 101,4 млн євро, розбудова та модернізація порту Рієка вартістю 430 млн євро, а також залізничний проект на 305 млн євро.

Як діяти Україні?

Україна, на жаль, припустилася грубої політичної та дипломатичної помилки й економічного прорахунку, не взявши участь у першому саміті ІТМ у Дубровнику у 2016 році, хоча нас туди запрошували.

Через це ми втратили шанс стати країною-засновником ІТМ. Як наслідок, у наступні роки учасники Ініціативи вирішили, що повноправно брати участь у ній може лише держава-член ЄС. Але навіть як партнер ми не беремо сьогодні участі в жодному великому новому міжнародному інфраструктурному, енергетичному чи гуманітарному проекті в рамках ІТМ!

Та українській дипломатії не варто опускати руки – навпаки, є сенс спробувати надолужити згаяні час і можливості, бути наполегливими і взяти на найвищому можливому рівні участь у наступному саміті ІТМ, який пройде наступного року в Словенії.

Але тепер, через стару помилку, нам треба буде виборювати статус країни-партнера.

Для цього нам потрібно підготувати та презентувати власний серйозний пакет проектів/пропозицій, які є цікавими і для України, і держав-учасниць ІТМ. 

Серед можливих пріоритетів – інфраструктурні проекти, зокрема для розвитку транспортних коридорів, які поєднають нас із Західною та Центральною Європою, а також розвиток шляхів всередині України.

Другий приклад: ми з допомогою партнерів можемо привести до ладу, тобто до європейських стандартів, державні переходи на кордоні з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

Або ж за прикладом Хорватії можна запропонувати програму розвитку інфраструктури оптоволоконного зв'язку на західних територіях України, де її не існує.

А тим часом потяг ІТМ набирає хід. На наступній зупинці у Словенії у 2019 році стане зрозуміло, чи вдасться йому розвинути свою найвищу швидкість – і чи знайдеться в ньому місце для України. Звісно, якщо Україні не буде байдуже те, що відбувається на захід від нас.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.