Дві третини санкцій: як ПАРЄ змінює свої правила та чому Росія все одно незадоволена

П'ятниця, 21 вересня 2018, 11:46 — , Європейська правда
Фото Ради Європи

Пізно ввечері 20 вересня на сайті Парламентської асамблеї Ради Європи з’явився проект документа, який визначить дебати на наступній сесії асамблеї. Ба більше, від нього може залежати майбутнє всієї Ради Європи. Він визначить, чи зможе Росія тріумфально повернутися до Страсбурга – без санкцій і водночас без виконання жодних попередніх вимог ПАРЄ.

Лише за цих умов Росія готова відновити платежі до бюджету Ради Європи.

І хоча у ПАРЄ всі без винятку знають про причини та мотив розгляду цього питання, в асамблеї продовжують удавати, що Росія тут ні до чого.

На чотирьох сторінках документа ви не знайдете жодної згадки про РФ або про бюджетну кризу в Раді Європи.

Поза тим, рішення про зміну регламенту асамблеї врахувало всі попередні домовленості з росіянами.

Як і було домовлено, проект пропонує змінити правила голосування і встановити планку в 2/3 голосів для того, щоби накласти санкції на делегацію будь-якої країни, що робить практично нереальним збереження попереднього рівня санкційного тиску на РФ. На додаток – для ще більших гарантій – має бути ускладнена процедура ініціювання санкцій.

Україна намагалася змінити цей документ, але марно, свідчать документи, які має "Європейська правда". Жодна з ключових поправок від української делегації не була підтримана у Парижі.

Та на цьому тлі Росія знову довела, наскільки хиткими є домовленості з нею. Надвечір у Москві оголосили, що... готуються до виходу з Ради Європи.

"Європейська правда" розібралася, які саме зміни запропоновані у ПАРЄ та із чим пов’язана така мінливість російської позиції.

Розклад сил

"Комітет з питань регламенту ПАРЄ в єдності затвердив збалансований звіт про повноваження. Ми прагнемо діалогу з Росією, але можливості накладання санкцій залишаються. Жодних кредитів (довіри). Росія повинна виконувати свої зобов'язання!" – написав у четвер пообіді у своєму Twitter німецький депутат Франк Шваббе – окремо німецькою та англійською мовами.

Франк Шваббе – не остання людина у ПАРЄ. Він очолює групу соціалістів, другу за чисельністю в асамблеї, а також є віце-президентом найвпливовішої делегації – німецької.

За годину перед тим у Парижі завершилося засідання цього комітету, членом якого є Шваббе. Єдине питання порядку денного, яке дискутували чотири години поспіль – зміни до правил підтвердження повноважень національних делегацій. Простими словами – про те, як накладати санкції. Передусім на Росію.

Між тим слова німця про "єдність" в ухваленні цього рішення були відразу ж спростовані.

"Не надто цей звіт і збалансований", – відповів йому у коментарях інший член комітету, українець Володимир Ар’єв.

"(Із цими змінами) у ПАРЄ не буде впливу на держави, які грубо порушують принципи Ради Європи. Накладання санкцій на великі держави або ті, які мають широку регіональну підтримку, видається неможливим", – зауважив український депутат.

Про те, що у 2018 році росіяни та їхні друзі спробують "хакнути" правила ПАРЄ та змінити санкційну процедуру, було відомо ще понад рік тому, тож українці непогано до цього підготувалися. В профільному регламентному комітеті із 38 членів – аж четверо представників України. Рідкісний випадок – тут, у ПАРЄ, українці зберігають єдність. Ар’єв із БПП, Кіраль із "Самопомочі", позафракційний Голуб і навіть представниця Опоблоку Льовочкіна – усі вони голосували проти рішення, яке дехто напряму називає проросійським.

Українців підтримує низка інших депутатів (приміром, британці), та вони все одно лишаються в меншості.

Жодна принципова українська поправка у четвер не пройшла. 9 жовтня цей проект винесуть на голосування всієї асамблеї, і якщо вона також схвалить документ, то нові санкційні правила того ж дня набудуть чинності.

Що за санкції?

Нагадаємо: ще навесні 2014 року, невдовзі після анексії Криму, ПАРЄ позбавила росіян права голосу при ухваленні рішень у асамблеї (право на виступ при цьому лишилося). Тоді ПАРЄ стала першою міжнародною структурою за участі РФ, яка наклала на Росію санкції через агресію проти України.

Після того політичні санкції кілька разів підтверджувалися і дещо посилювалися (щодо заборони участі у керівних органах ПАРЄ) – в середині 2014 року, у січні та у квітні 2015 року. Починаючи від 2016 року Росія просто припинила передавати до Страсбурга склад своєї делегації – розуміючи, що санкції відразу ж поновлять. До того ж у жовтні-2016 асамблея ухвалила рішення про те, що будь-яке послаблення санкційного тиску щодо РФ можливе лише за умови виконання Москвою попередніх рішень асамблеї.

Читайте також
Повний перегляд відносин: Україна готує демарш у разі перемоги росіян у ПАРЄ

Нове рішення, проект якого був затверджений у четвер, має на меті оминути це обмеження, знявши саму можливість накладання санкцій на Росію.

Усі (навіть західні!) депутати, хто береться коментувати це рішення, охоче визнають: його затверджують для Росії та на вимогу Росії.

Та не шукайте слово Russia у цьому документі.

Він замаскований під нібито буденну зміну правил, не прив'язану до жодної країни.

"Європейська правда" писала про цей феномен, який насправді має дуже просте пояснення. Західним політикам неприємно визнавати, що вони змінюють процедури Ради Європи на вимогу однієї держави, яка прагне приховати порушення нею спільних правил РЄ.

Росія висунула ультиматум: вона не відновить сплату внесків і не повернеться до роботи в ПАРЄ, доки не отримає гарантії того, що у січні, на початку нової сесії, на них не буде накладена нова хвиля санкцій.

Саме це має забезпечити зміна до регламенту РЄ.

Що змінюється?

Початково була ідея повністю вбити санкційний механізм, прибравши всі згадки про нього з правил асамблеї. На щастя, зрештою депутати зрозуміли, що це – за межею здорового глузду. Такі зміни мали би наслідком швидку руйнацію Ради Європи, яка втрачала найефективніший механізм, тому зрештою з росіянами погодили альтернативні гарантії.

Головна ідея – збільшити кількість голосів, які потрібні для накладання на Росію обмежень. Будь-яких обмежень!

Зараз ці рішення потребують схвалення більшістю. Від осені – відповідно до опублікованого проекту – для цього буде потрібно 2/3 голосів. Крім того, у залі має бути присутня щонайменше третина депутатів (з останнім на російських голосування не виникає проблем). А ще – вдвічі збільшується кількість депутатів, які мають ініціювати санкційний процес.

Правило 2/3 – ключове для Росії.

Річ у тім, що росіянам – коли вони присутні в залі і мають право голосу – зазвичай доволі нескладно зібрати третину голосів на свою користь. Як правило, у таких голосуваннях беруть участь 150, максимум 180 депутатів. Російська делегація сама по собі має 18 голосів – тобто мінімум 10% вже є, якщо мобілізувати всіх своїх. А те, що Росія має значний вплив у регіоні (а деякі делегації, як-то сербська та вірменська, взагалі поводяться як підлеглі Москви), гарантує їй успішне збирання 1/3 голосів. Звісно, якщо поставити це за мету.

Тому застосування санкцій проти Росії перетворюється на дуже непевний процес, у якому Москва цілком може виявитися переможцем.

Є лише один сценарій, за якого на РФ можна успішно накласти санкцій. Про нього ми напишемо трохи нижче.

Та перед тим окремо зауважимо: на дрібніші або менш впливові держави, у разі жорстких порушень з їхнього боку (умовно, на Польщу, якщо та продовжить суперечливу судову реформу, або на Молдову, де тривають непрості процеси), накласти санкції буде нескладно – вони навряд чи зможуть зібрати блокуючи меншість голосів. Натомість потужні сили, передусім Росія, отримують бонус – захист від санкцій.

То чому ж Росія протестує?

Це може видаватися дивним, але у Москві – отримавши проміжну перемогу – несподівано для своїх прибічників у Раді Європи заявили, що... незадоволені цим рішенням.

У Росії вже готуються до виходу з Ради Європи, повідомила у четвер спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко. "У нас дозріває внутрішнє рішення вийти з Ради Європи. Я вам кажу це щиро", – сказала вона, звертаючись до своєї колеги, керівниці асамблеї Ліліан Морі Паск’є.

Це особливо дивно, зважаючи на те, що рівно тиждень тому, минулого четверга, посол Росії у Страсбурзі заявив рівно протилежне – запевнив міжнародну спільноту, що Росія не буде виходити з Ради Європи.

В українському МЗС переконані, що нові погрози – це звичайний шантаж, для того щоби зібрати ще більше голосів на користь жовтневого рішення ПАРЄ про "прощення" росіян.

Адже добитися виконання забаганок РФ, навіть у нинішній редакції, буде непросто. За правилами ПАРЄ, зміну принципів голосування потрібно затверджувати двома третинами голосів. А отже, 9 жовтня росіяни мають знайти 67% європейських депутатів, готових поступитися принципами Ради Європи заради відновлення Росією платежів до бюджету організації.

Причому самі росіяни за це не голосуватимуть – вони не мають такого права, бо ще взимку відмовилися від участі у роботі асамблеї.

Та є й інше пояснення того, чому в парламенті РФ не мають оптимізму щодо повернення до Страсбурга.

За останні роки РФ показала, що вміє швидко довести світові свою належність до "вісі зла". Так було взимку-2015, коли росіяни відновили масований наступ на Донбасі. Акурат в період сесії ПАРЄ. Це допомогло продовжити для них санкції. Далі були хімічні атака у Сирії, які також передували розгляду важливих "антиросійських" питань у Страсбурзі. Втручання у вибори... Хімічна атака у Британії…

Хто дасть гарантію, що російські спецслужби не зважаться на чергове вбивство абощо прямо перед розглядом питання РФ у ПАРЄ?

Адже у цьому разі на хвилі обурення санкції проти росіян підтримають не дві третини, а значно більше членів ПАРЄ.

А віддуватися перед Кремлем за це доведеться депутатам. Воно їм потрібно?

До того ж російська верхівка не є монолітною у ставленні до Ради Європи. Дехто справді хотів би заморозити членство у цій організації. РЄ створює Москві чимало клопоту – там ухвалюють рішення Європейського суду з прав людини, засуджують Кремль, змушують платити компенсації... А на підході – ще й позови України та українців проти РФ через агресію в Криму та на Донбасі!

А отже, є всі підстави припустити, що в Москві всерйоз замислюються над тим, чи варто їм визнавати свою перемогу. Не можна виключити, що вони доб’ються зміни правил, змусять європейців поступитися своїми принципами, нашкодять цим низці європейських політиків – а після того знову відмовляться їхати до Страсбурга.

Принаймні, це буде дуже по-російськи.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.