Перед загрозою російського реваншу: чому вибори в Латвії можуть стати особливими

Середа, 26 вересня 2018, 12:04 — , Європейська правда, з Латвії
Фото: lsm.lv

Нинішню Латвію можна сміливо записати до кола адвокатів України. Проте існує ризик, що вже незабаром її підтримка суттєво послабиться.

Причина цього – чергові парламентські вибори у балтійській країні.

Вибори, результатом яких може стати прихід до влади проросійських сил.

Наскільки вагомими є ці ризики? Щоб дати відповідь на це запитання, ЄвроПравда вирушила до Латвії.

Передвиборчі розклади

За українськими мірками, латвійська кампанія не є дуже гарячою. Передвиборчих білбордів не так і багато. Можливо, це пов’язано із новаціями центрвиборчкому – там не лише мають доступ до всіх передвиборчих витрат партій, але й запустили спеціальну програму, на яку будь-хто може надіслати для перевірки фото підозрілої реклами із геолокацією.

Втім, навіть найжорсткіший контроль не може зупинити передвиборчого креативу. Зокрема, вперше у житті кореспондент ЄвроПравди знайшов агітаційні листівки навіть у своєму готельному номері.

Такий накал підтверджує оцінки політологів: нинішні вибори стали найнепередбачуванішими у новітній історії країни.

Інтрига була створена низкою скандалів та розколом у партії "Єдність", що донедавна була ядром коаліції. Дві партії, що постали на її основі, ризикують не пройти в новий Сейм. А на додачу – під загрозою проходження і правого "Національного об'єднання", ще одного старожила латвійської політики.

 
Рейтинг Delfi та Kantar TN

У такій ситуації опитування показують, що 5-відсотковий бар'єр наразі впевнено долають три політсили.

Найбільшу підтримку (майже 15%) має партія "Saskana" ("Злагода", російською "Согласие") ризького мера Ніла Ушакова, орієнтована переважно на російського виборця. На другому місці (9,8%) – партія чинного прем'єра Союз "зелених" та селян.

А третю за величиною фракцію може отримати партія-новачок KPV LV. Ця абревіатура означає "Кому належить держава" – наразі цю популістську партію готові підтримати 9,3% виборців.

Решта партій – у зоні ризику або має замало шансів на проходження до Сейму. І така ситуація створює можливість того, що нова коаліція не зможе бути сформована без проросійської "Злагоди".

І тоді це стане прецедентом, адже досі у латвійській історії сили, що орієнтувалися на російськомовну меншину, яка складає близько третини населення країни, завжди залишались в опозиції.

Хто буде зрадником?

Чи готові політичні сили до коаліції з росіянами? Наразі це питання виглядає ключовим.

При цьому майже всі допускають таку можливість, однак підозрюють у намаганні зробити це своїх опонентів.

"Найгірший сценарій – коли всі маленькі партії пролетять повз Сейм, а до нього потраплять 3-4 партії, серед яких – російська та популісти. Такий сценарій не залишить гарного виходу, й вірогідність входження росіян до коаліції стає досить вагомою", – розповідає виконавчий директор Centre for European Policy Studies Андіс Кудорс. Наразі такий сценарій політолог оцінює на рівні близько 35%.

Ще більш категоричним у розмові з ЄвроПравдою був депутат від правлячого Союзу "зелених" та селян Айнарс Межуліс:

"Нас часто запитують, чи підемо ми на коаліцію зі "Злагодою", якщо вони запропонують нейтральну кандидатуру прем'єра. Ніколи! Адже ми знаємо, чим це може закінчитися – за пару місяців ми можемо прокинутися у зовсім іншій країні".

Водночас депутат визнає: сформувати стійку коаліцію у новому Сеймі буде надзвичайно складно. "Навіть у найкращому разі нам доведеться створювати коаліцію не з трьох, як зараз, а з чотирьох партій. А цілком можливо – з п’яти чи шести. Ви уявляєте, як це важко! У такому випадку цілком можливо, що після кількох місяців парламентської кризи президент буде змушений призначити позачергові вибори. Або "Злагоді" таки вдасться створити коаліцію", – прогнозує депутат.

Ще один фактор ризику – створення сильної фракції популістами з KPV LV. Лідери партії то гарантують, що не підуть на союз із "росіянами", то стверджують, що відкриті до всіх пропозицій.

"Ми не збираємося ні з ким вступати у коаліції, адже не вважаємо правильним нинішній спосіб формування уряду. Так, ми можемо співпрацювати зі "Злагодою" з окремих питань, наприклад щодо боротьби з корупцією або ліквідації схеми, за якої громадяни Латвії в півтора рази переплачують за електроенергію через нібито підтримку зеленої енергетики. Однак з таких важливих питань, як повернення російської мови у школи, ми стоїмо на діаметрально протилежних позиціях", – заявив кандидат у депутати від KPV LV Дідзіс Шмітс.

Російські виборчі технології

Оцінюючи шанси "Злагоди" вперше увійти до коаліції, і політологи, й політики відзначають цікаві зміни у її передвиборчій стратегії.

Перш за все, починаючи з 2014 року партія суттєво скорегувала свою риторику щодо відносин з Росією. Партія не визнала анексію Криму і навіть – хоча і пояснила цей крок формальними вимогами Європарламенту – розірвала угоду про співпрацю з "Єдиною Росією".

Читайте також
Державна мова для меншин: як Латвія реформувала освіту та допомогла Києву в суперечці з Угорщиною

Прапор "найкращого друга Кремля" підхопив "Русский союз Латвии". Лідер цієї партії, євродепутат Татьяна Жданок, серед іншого відома відвіданням анексованого Криму та участю у статусі "спостерігача" у так званому кримському референдумі. "Тут все дуже просто – якщо хочеш дізнатися про плани Кремля щодо Латвії – почитай програму "Русского союза", – іронізує заступник голови правління Baltic to Black Sea Alliance Алекс Грігорьєвс.

Наразі "Русский союз" не має шансів на проходження до Сейму.

І хоча на перший погляд це лише роздрібнює російський електорат, така відверто пропутінська риторика конкурентів робить позицію "Злагоди" ще більш поміркованою та навіть респектабельною.

Тим більше – і це одна з ключових технологій – у самій "Злагоді" намагаються ідентифікувати себе не як російську силу, а як партію росіян та латишів.

Для цього до політичних списків цієї партії (у Латвії по кожному з п'яти регіонів країни партії створюють окремий список) включені відомі латиші, включаючи колишніх урядовців, у тому числі – на перших номерах усіх списків.

"Таку технологію вони почали використовувати ще на минулих виборах. Щоправда, через відкриті списки латиші до Сейму не потрапили – російські виборці ставили мінуси біля всіх латиських прізвищ", – згадує Андіс Кудорс.

Втім, визнає політолог, цього разу залучення етнічних латишів, у тому числі відомих політиків та громадських діячів, є набагато більшим. "Таким чином партія створює виправдання для майбутніх партнерів по коаліції – ми підписали угоду не з рукою Кремля, а зі звичайною партією із соціал-демократичною ідеологією. Тоді як для російського виборця до питань ідеології немає ніякого діла – на жаль, вони завжди будуть голосувати за етнічні російські партії, не дивлячись, якою ідеологією вони прикриті", – пояснює політолог.

Свято на російській вулиці

То що ж представляє з себе "Злагода"? І чи відмовилася вона від відверто прокремлівського курсу?

Щоб скласти власну оцінку, ЄвроПравда відвідала зустріч лідерів партії з виборцями.

Околиці Риги. Хоча зустріч була анонсована на 12 годину дня, частина кандидатів у депутати прибула раніше. І це не випадково – адже за відкритих списків кандидати агітують не лише за свою політсилу, але й за себе. "Плюси", поставлені біля кандидата з непрохідного місця у списку, можуть підняти його та привести до парламенту.

Саме тому політикам з непрохідних позицій є всі резони агітувати саме за себе. Ще до початку мітингу до кореспондента ЄвроПравди підійшло декілька кандидатів. Один із них запропонував підтримати "молодих політологів, які будуть створювати робочі місця саме для молоді", а інший пообіцяв, що пріоритетом його роботи у Сеймі стане схвалення видачі щорічного гранту у 50 євро на кожну дитину шкільного віку для компенсації витрат на її підготовку до навчального року.

 
Вячеслав Домбовський (ліворуч) – кандидат у прем'єри від "Злагоди"

А незабаром до кореспондента підійшла депутат Юлія Степаненко, запропонувавши ознайомитися з переліком її законодавчих досягнень. У цьому переліку у вічі впав дещо дивний пункт: "Юридичний захист латвійських дітей за кордоном".

"Так сталося, що у багатьох родин, які з дітьми поїхали жити на Захід, через відмінності у менталітеті виникли проблеми з місцевими опікунськими службами – їх часто приймають за агресивні та небезпечні для дітей. У таких випадках дітей забирають з родин і розміщують у державних закладах. Буває – по декілька місяців їх тримають із дітьми із Пакистану, Індії чи інших країн. Тому ми й добилися внесення законодавчих змін, що у таких випадках держава вимагає повернення дітей до Латвії, де у них є дідусі-бабусі або інші родичі", – пояснила депутат, не уточнюючи, про які "відмінності у менталітеті" йдеться і в кого вони виникають.

Звертає увагу те, що зовнішньополітичних ініціатив у програмах кандидатів немає – навіть у кандидатки, яка є одним з організаторів маршу "Безсмертного полку".

Натомість в усіх програмах критикують латвійську освітню реформу та містяться обіцянки повернути викладання у школах російською.

 

А отже, питання, яким у "Злагоді" бачать зовнішній курс Латвії, залишилося відкритим. За відповіддю ми звернулися до кандидата у прем'єри від цієї політичної сили Вячеслава Домбовського.

Втім - безуспішно. Дізнавшись, що він розмовляє з українським журналістом, перший номер столичного виборчого списку заявив, що не буде давати коментарів. "Розмови на міжнародні теми займають занадто багато часу. Тому вам краще звернутися до нашої прес-служби", – заявив він.

Новий курс Латвії

Попри обережність у висловлюваннях, ані експерти, ані політики не мають сумнівів, що у випадку входження "Злагоди" до коаліції курс Латвії суттєво скорегується.

"Звичайно, це не означатиме, що вже завтра у нас з'являться "зелені чоловічки". Втім, можна очікувати, що зовнішня політика Латвії стане не такою проєвропейською. Як і інші східноєвропейські популісти, ми будемо говорити про ЄС не як про спільний проект, а як про сукупність країн, чиї особливості мають бути враховані. І звичайно - підуть розмови про необхідність збереження взаємовигідних відносин із РФ", - прогнозує політолог Алекс Грігорьєвс.

"Політична криза робить можливим те, що ще донедавна видавалось утопією. Згадайте Чехію: хто ще рік тому міг би всерйоз говорити, що комуністи прийдуть до влади? А тепер, після довгої кризи, там сформований уряд за участю Компартії. Так само ще донедавна абсурдом виглядав прогноз про російський реванш. А тепер ризик, що у Латвії зможе відбутися щось подібне - дуже високий", - резюмує депутат Айнарс Межуліс.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди",

з Латвії

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.