"Наші цінності часто атакують і вони потребують захисту": шведський досвід боротьби з фейками

П'ятниця, 23 листопада 2018, 13:18 — , Європейська правда, Стокгольм (Швеція)
Фото: app.com

Інформаційна безпека у Швеції  один із ключових елементів політики у сфері громадського захисту. Тому захистом від фейкової інформації, серед іншого, займається спеціальний орган  Шведська агенція з надзвичайних ситуації (Swedish Civil Contingencies Agency; MSB), у підпорядкуванні Міністерства юстиції.

Завдання агенції  не ліквідовувати наслідки, а запобігати надзвичайним ситуаціям: працювати "на перспективу", оцінюючи можливі слабкі місця та працюючи з населенням.

А від 2006 року до переліку її обов'язків додалася ще й інформаційна безпека.  

Про досвід Швеції у боротьбі з фейками, а також про те, як при цьому не порушити свободу слова, ЄвроПравда поспілкувалася із координатором агенції з кризових комунікацій Петтером Нихліном.

Фейки vs журналістські помилки

Петтер Нихлін
Петтер Нихлін

Захист від фейків – нова ініціатива уряду Швеції, якій ми надаємо великого значення.

Одразу варто пояснити, що ми маємо на увазі під фейком – це неправдива інформація, яка поширюється організовано і загрожує шведському суверенітету.

Загалом, це те, що ми бачили за досвідом України 2014 року, коли фейки стали одним з інструментів впливу, поряд з політичними, економічними та військовими заходами.

Зазначу різницю між фейком і журналістською помилкою. Журналісти часом помиляються – і це нормально. Але коли журналіст робить багато помилок, робить їх регулярно, тоді виникає питання – а чи не пропаганда це.

Наприклад, у нас досить високий рівень журналістської свободи. При цьому в нас низький рівень корупції – а це означає довіру між владою і суспільством.

Це ті цінності, які часто атакують – і вони потребують захисту.

При цьому потрібно розуміти, як саме буде поширюватися дезінформація. У суспільстві з безліччю бібліотек, газет, наукових організацій брехня не може існувати довго. Навпаки, вона швидко буде спростована.

Водночас у будь-якому державному механізмі є системи, робота яких виглядає незрозуміло для громадян. Це наша вразлива сторона, яка в будь-який момент може стати потенційним об'єктом для атак фейків.

Хто має відсіювати фейки

Межа між протидією фейкам і втручанням у роботу медіа очевидна не всім.

Як відокремити одне від іншого? Я не можу дати вам повноцінну відповідь, оскільки ми самі лише почали рухатися в цьому напрямку.

Але ми від самого початку дотримувалися дуже важливого принципу – агенція, яка займається виявленням фейків, не повинна мати політичного інтересу.

Як цього досягти?

Ми пішли шляхом створення організації зі складною системою управління і безліччю донорів. Цей шлях дозволяє знизити ризик несумлінного контролю над фейками.

Фейки під час виборів

Якщо говорити про наш досвід, то об'єктом атаки стала наша виборча система.

Річ у тім, що вона досить складно влаштована – і це не завжди зрозуміло для громадян.

І це робить її вразливою.

Ми припускали такий сценарій. Напередодні виборів, які відбулися нещодавно, ми активно залучали журналістів спостерігати за роботою виборчої комісії, намагаючись якомога детальніше пояснювати механізм голосування.

Цю інформацію ми також активно намагалися поширювати через соціальні мережі.

Читайте також
Право передумати і проголосувати знову: як організовані вибори у Швеції

Однак саме тут ми і зіткнулися з атакою за допомогою фейків.

Річ у тім, що на наших виборах (як і в Україні) підрахунок голосів здійснюють вручну. Після виборів у соціальних мережах з'явилася низка повідомлень про те, що лічильна комісія не підраховувала частину голосів.

Відзначу – жодне з цих повідомлень не підтвердилося. Однак, поширюючись соціальними мережами, ця інформація знижувала довіру до виборів – хай це і невеликий відсоток громадян, але були ті, хто повірив цьому.

Позитивом було те, що традиційні медіа не стали публікувати таку інформацію, визнавши її недостовірною.

Зараз ми проводимо оцінку використання фейків на наших виборах і нашої роботи щодо протидії цьому явищу.

Це дуже важливо, оскільки попереду вибори до Європарламенту, і ми також працюватимемо над їхнім захистом.

Мігранти та російський слід

Коли ми говоримо про те, який вигляд має Швеція в об'єктиві російських медіа, то варто визнати, що державні медіа РФ зацікавлені у спотворенні інформації.

Читайте також
Сміттєвий завод біля дому: три міфи про утилізацію відходів у Швеції

Особливо – коли йдеться про міграційну політику. Вони дуже зацікавлені у створенні страхів, що наше суспільство – в занепаді і скоро впаде під тиском мігрантів.

Це парадокс, тому що якщо ви прогуляєтеся вулицями, то побачите, що більшу частину перехожих складають іноземці, є багато вихідців із Сирії. Але водночас наша економіка в доброму стані – поява цих людей не призвела до зростання безробіття.

Те саме можна сказати і про криміногенну ситуацію. Завдяки зростанню економіки ми зараз спостерігаємо істотне зниження кількості злочинів.

Так, є невелике збільшення кількості вбивств, але по всіх інших групах йде різке зниження.

Водночас ми бачимо активність багатьох медіа, а також інтернет-ботів, які прагнуть довести, що у нас є різке зростання злочинності і це безпосередньо пов'язано з мігрантами. А це – явна неправда.

Втім, якщо говорити про активність ботів, маю визнати: у нас немає доказів їх зв'язку з Росією.

Якщо говорити про російські медіа, то тут мені слід бути вкрай дипломатичним. Допоки вони існують і працюють легально – це не проблема. У нас є закони, які захищають право журналістів на свободу слова.

З іншого боку, ця свобода теж має межі.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди",
Стокгольм – Київ

Написання статті стало можливим завдяки підтримці Шведського інституту та Посольства Швеції в Україні

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.