НАТО та порохова діжка Європи: Альянс готується до розширення на Балканах

Четвер, 6 грудня 2018, 17:01 — , Європейська правда, Брюссель
Фото: slobodnaevropa.org

НАТО і Євросоюз розширюються на Західні Балкани. Та якщо ЄС встановив орієнтир для майбутнього приєднання нових балканських членів на 2025 рік, то Північноатлантичний альянс діє вже зараз. Чорногорія стала 29-м членом Альянсу минулого року, а за півтора року у блоці може з’явитися 30-та держава.

Балкани – регіон зі складною історією, кожна країна там має внутрішні проблеми, конфлікти із сусідами або історичні суперечки. І кожна демонструє різний прогрес і прагнення до реформ.

А ще не треба забувати про значний вплив Росії, яка не шкодує зусиль і коштів на протистояння розширенню Альянсу на Балканах.

Перспективи розширення, поточні проблеми і досягнення балканських країн цього тижня у Брюсселі обговорювали міністри закордонних справ держав-членів НАТО.

Македонія: мета-2020

Шанси стати повноцінним членом НАТО вже найближчим часом має Македонія (або, як її називають у НАТО та інших міжнародних організаціях, Колишня Югославська Республіка Македонія). Країна ще 1999 року отримала План дій щодо членства, проводила необхідні реформи у військовій і цивільній сферах, підганяла армію до стандартів Альянсу.

Понад те, Македонія мріяла, що отримає запрошення до членства вже у 2008 році – на сумнозвісному саміті в Бухаресті. Але тоді – отримала відмову. Греція заблокувала її приєднання до блоку, і Альянс ухвалив компромісне рішення про те, що надішле запрошення Македонії на вступ одразу після вирішення суперечки з Грецією щодо назви країни.

Греки десятиліттями вимагали, щоби Скоп’є відмовилося від назви "Македонія", блокуючи зближення країни з НАТО і ЄС.

Дуже схоже, що давня суперечка незабаром завершиться компромісом.

Македонський та грецький уряди дійшли згоди: назва змінюється на Республіка Північна Македонія, а Греція знімає вето. Власне, греки вже зробили це, на саміті в липні цього року Альянс надав Македонії офіційне запрошення на вступ.

Читайте також
Македонія обирає НАТО та ЄС: чому зірваний референдум не зупинив перейменування держави

Але для завершення цього процесу македонці мають внести зміни до конституції, а це непросто. Особливо після провалу конституційного референдуму, який не зміг зібрати достатньої явки.

Уряд Македонії лишається оптимістичним і розраховує, що знайде голоси.

"Завершення усіх процедур за договором може відбутися в середині січня 2019 року, і після цього НАТО зможе підписати протокол про приєднання, і всі 29 парламентів країн-членів мають ратифікувати його. Виходячи з нашого досвіду, на це йде 12-14 місяців. Якщо припустити підписання протоколу у лютому, то Македонія може стати членом НАТО навесні 2020 року", – заявив представник НАТО, який опікується питанням Балкан.

У НАТО підкреслили, що процес вступу передбачає гарантії від країни щодо подальшої прихильності до реформ і визначає три пріоритетні сфери: верховенство права, реформа служби розвідки і безпеки, оборонна реформа для інтеграції в структури Альянсу.

Цікавий момент: попри те, що питання вступу Македонії фактично вирішене, вона все одно ще має подати нову "заявку на вступ" – точніше, офіційно, документально підтвердити свій намір приєднатися до Альянсу.

Та це напевно не стане перепоною.

Два вектори Сербії

Сербія, на відміну від інших західнобалканських партнерів НАТО, ніколи офіційно не висловлювала наміру приєднатися до Альянсу, заявляючи про "політику військового нейтралітету".

Причина цього – у подіях 20-річної давнини. У 1999 році, за правління Слободана Мілошевича та після системних спроб геноциду югославських меншин, Альянс провів військову операцію проти югославських військ. Протягом 78 днів літаки НАТО завдали понад 2000 ракетно-бомбових ударів, від яких, за офіційними даними, загинули понад 500 мирних жителів. Серби досі наполягають, що кількість жертв була ще більшою, і називають цифри у кілька тисяч.

Та навіть ця історична травма поволі загоюється.

Останніми роками Сербія розширює практичну співпрацю з НАТО, про що говорили і в Брюсселі, вказуючи на 200 заходів за участю сербських представників.

А цього року в Сербії вперше відбулися навчання НАТО із реагування та ліквідації наслідків стихійних лих.

Водночас Сербія залишається найближчим союзником Росії на Балканах, а керівники країни є частими гостями у Москві.

Читайте також
Сербія йде у наступ: навіщо Белград реанімує конфлікт із Косовом

Вона не підтримує санкції ЄС, накладені на РФ за анексію Криму та агресію на Донбасі. Белград хоч і веде переговори про вступ до Євросоюзу, але відмовляється приєднуватися до Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, вважаючи, "що це часто зводиться до питання про санкції проти Росії".

Москва також активно фінансує місцеві ЗМІ задля впливу на громадську думку.

В НАТО занепокоєні інформаційною війною, яка ведеться проти Альянсу в країні і яку Брюссель поки програє.

"Ми часто чуємо дезінформацію про історію та наміри НАТО. І доволі часто з боку керівництва країни немає спроб протиставити цьому факти. Наші сербські колеги звичайно кажуть, що не впливають на свободу слова в країні, але ми закликаємо їх бути активнішими у поясненні переваг співпраці з НАТО для країни. Вони, не соромлячись, кажуть про переваги співпраці з Росією, то чому ж їм так само не говорити про переваги взаємодії з НАТО?" – наголошують в Альянсі.

Міністри на засіданні підтримали подальше розширення співпраці з Белградом, але чітко визначили, що Сербія сама має визначати політику в сфері безпеки.

Косово: від мит до армії

Чергове загострення відносин Косова і Сербії було одним з головних питань на зустрічі. Причиною нової сварки стало запровадження Приштиною 100-відсоткового мита на товари із Сербії.

"Нові тарифи, запроваджені Приштиною, створюють нові точки розколу. Такі кроки роблять діалог між ЄС та Белградом і Приштиною ще складнішим", – заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Читайте також
Балканська митна війна: як у конфлікті Сербії та Косова найбільше програв ЄС

В Альянсі намагаються вгамувати ситуацію, але зазначають, що обидві сторони "мають приглушити свою риторику".

"Відверто кажучи, обидві сторони несуть відповідальність за відсутність належної атмосфери для діалогу. Останній крок Косова щодо введення нових тарифів аж ніяк не сприяє переговорам", – сказав співрозмовник в НАТО.

В Альянсі також не в захваті від ідеї уряду Косова трансформувати сили безпеки у повноцінну армію. "Такий крок є несвоєчасним. Він суперечить порадам багатьох союзників НАТО. І він може мати серйозні наслідки для майбутньої євроатлантичної інтеграції Косова", – сказав генсек НАТО після зустрічі міністрів.

У приватних розмовах представники Альянсу говорять навіть про можливість перегляду стосунків з Приштиною, якщо сили безпеки переформатують без належних правових процедур.

"Міністри зазначили, що це необхідно робити відповідно до Конституції і в рамках консультацій із союзниками по НАТО. Якщо трансформація відбуватиметься без координації, НАТО перегляне свої стосунки із Силами безпеки Косова", – сказав один із співрозмовників.

У НАТО підкреслюють, що попри будь-яке рішення їхні миротворчі сили залишаться в країні відповідно до резолюції Радбезу ООН.

Та найголовніше – про перспективу вступу Косова в НАТО наразі не йдеться.

Для набуття членства необхідне рішення всіх учасників Альянсу, а кілька країн не визнають незалежність Косова.

Наприклад, Іспанія, яка також закликає виключити Приштину з плану розширення ЄС.

Боснія і Герцеговина – новий крок до зближення

Боснія отримала План дій щодо членства вісім років тому, але країна поки не має офіційного запрошення на вступ. Проте цього тижня міністри запропонували механізм посилення співпраці і затвердили рішення про те, що НАТО готове прийняти першу Річну національну програму.

В Альянсі прямо кажуть про те, що країна не готова до вступу, але сподіваються, що ця програма допоможе у продовженні реформ.

"Це рішення не зробить завтра Боснію членом НАТО. Подивіться на Македонію, яка 18 років була в ПДЧ. Інші країни швидше це проходили, але сьогоднішнє рішення – це не примус ухвалити рішення про членство в НАТО в найближчі кілька років, це – лише початок довгострокового процесу", – пояснюють в Альянсі.

Тим більше, що Боснія вже прийняла низку важливих документів, такі як Угода про стратегічний оборонний нагляд і про формування збройних сил. У НАТО розраховують, що новий уряд швидко повернеться до виконання реформ.

Читайте також
Проблеми для Хорватії та нові можливості для Кремля: що принесли вибори у Боснії і Герцеговині

Разом із тим у НАТО усвідомлюють, що можливе членство Боснії вкрай негативно сприймають у Республіці Сербській, одного з двох утворень держави.

Тому підкреслюють, що нікому не нав’язують цього рішення.

"Боснія сама повинна вирішити, коли вона буде готова представити програму, жодних дедлайнів не встановлюється", – підкреслюють у НАТО.

І на додачу – у НАТО не сумніваються, що на всі кроки щодо розширення буде серйозний опір Росії, як у Боснії, так і в інших балканських країнах.

"Росія втручається всюди, де може, і вона має чітку політику щодо боротьби з НАТО і проти розширення Альянсу. І я не думаю, що це зміниться найближчим часом", – сказав один зі співрозмовників у штаб-квартирі.

Росія готова застосувати будь-які методи для протистояння НАТО: не тільки поширення пропаганди і фінансування маргінальних груп, але й силові дії.

Це вона продемонструвала два роки тому у Чорногорії, спланувавши спробу державного перевороту, яка, на щастя, завершилася провалом.

Втім, приклад Чорногорії довів: Кремль вже не має можливості блокувати рух балканських країн до НАТО.

Автор: Юрій Онищенко,

журналіст "Європейської правди",

з Брюсселя (Бельгія)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.