Як Лукашенко, але євроінтегратор: якого президента хочуть українці

Четвер, 14 лютого 2019, 12:46 — , Центр "Нова Європа"
Фото прес-служби президента України

Для більшості українців важливо, аби майбутній президент продовжував курс країни на європейську інтеграцію. Відтак можна говорити, що єврооптимісти серед українців переважають. І це при тому, що так само більшість українців не відчула поки що позитивного ефекту від зближення з ЄС.

Принаймні про це свідчать результати опитування, здійсненого GfK Ukraine на замовлення Центру "Нова Європа".

 

Голос за європейський курс

Хороша новина для всіх, хто вболіває за збереження європейського курсу України, полягає в тому, що більшість українців усе ж зважатиме на те, чи підтримує шлях до ЄС той чи інший кандидат у президенти.

Майже 18% українців вказали, що продовження курсу на ЄС "буде вирішальним фактором при голосуванні на президентських і парламентських виборах". Ще для понад третини громадян (36%) важливо (хоч і не принципово), аби майбутній президент підтримував євроінтеграційний напрямок. Тобто загалом можна говорити про майже 54% громадян.

Натомість лише 9,4% українців готові віддати свій голос за політика, який припинить євроінтеграцію.

Досить незначна кількість, але варто брати увагу також і тих, кому байдуже щодо євроінтеграційних прагнень майбутнього глави держави (а це кожен п’ятий громадянин), а ще 15% опитаних було важко визначитися з відповіддю на це запитання.

 
Наскільки принципово важливо для вас, аби майбутній президент продовжував європейську інтеграцію?

Цікаво, що далеко не всі кандидати в президенти звертають увагу на свій єесівський порядок денний. Особливо з огляду на високий відсоток тих виборців, для кого важливий цей вимір.

Звісно, значна кількість опитаних може мати досить незначні вимоги у цьому плані: не виступає проти ЄС – значить, усе гаразд.

Утім, пояснення кроків, які будуть здійснені для виконання Угоди про асоціацію чи досягнення інших амбітних цілей проєвропейського курсу, навряд чи принесло б шкоду комусь із кандидатів, котрі виступають за європейське майбутнє України.

Зближення без ефекту

Запит на кроки щодо європейської програми дій міг би виникнути серед тих українців, які поки не бачать жодного позитивного ефекту від зближення з Євросоюзом. А таких – 64% громадян. Відчули позитив лише 18,4% опитаних.

У чому ж українці бачать позитивний ефект від зближення з ЄС?

Читайте також
На вибори без Європи: що сказали і про що забули шість лідерів президентських перегонів

31% опитаних вбачають його в більш діяльних громадах, які самі активніше дбають про вирішення проблем у своїх населених пунктах, не чекаючи, що це зробить держава. Так само третина респондентів повідомила про поліпшення транспортної інфраструктури, про те, що місцева влада дослухається до громади, а також про експорт товарів місцевих виробників до ЄС.

Порівнюючи дві цифри – 64% (тих, хто не бачить результатів євроінтеграції) і 54% (тих, хто голосуватиме за проєвропейського кандидата), можна припустити, що умовних єврооптимістів серед українців все ж більше – частина українців, які не бачать жодного позитивного впливу єврокурсу, все ж вірять, що рано чи пізно цей вплив все ж проявиться. Тому і братимуть до уваги проєвропейськість кандидата в президенти.

Загалом аналітики Центру "Нова Європа" вже давно мали змогу помітити певну самобутність українського євроскептицизму.

Йдеться не про тих, хто традиційно підтримував приєднання України до Митного союзу з Росією – таких наразі не більше 15%. А про досить чисельну групу тих, хто робить чимало розчарованих, дошкульних заяв щодо євроінтеграторів і євроінтеграції в цілому, але при цьому євроінтеграцію підтримує.

Якщо середньостатистичний угорець чи француз-євроскептик спрямовує свою критику насамперед до Брюсселя і єесівської бюрократії, то український євроскептик – це людина, яка швидше критично ставиться саме до зусиль української влади втілювати євроінтеграційний напрямок.

Єврооптиміст і євроскептик по-українськи – це часом одна і та сама людина.

Напевно, вам доводилося чути чи й самим висловлювати такі думки: "я, звісно, за ЄС, але туди не потрапимо через наших політиків"; "я не проти ЄС, але кому ми там потрібні"; "в ЄС, без сумніву, краще, але в нас люди інші" (перелік можна продовжити).

Якими б не були випробування, роздратування і невдоволення, але українець-оптиміст поки що перемагає українця-скептика.

Що спільного між Лукашенком і євроінтеграцією?

Центр "Нова Європа" також вирішив довідатися, хто для українців є свого роду лідерським еталоном, на кого з колег у світі варто було б рівнятися українському президентові.

Річ у тім, що в попередні роки соціологи час від часу просили українців висловитися про свої симпатії до закордонних глав держав. Так, у 2016 році дослідження, здійснене Соціологічною групою "Рейтинг", показало, що 63% опитаних позитивно ставляться до Александра Лукашенка, 58% - до Ангели Меркель, 51% - до Далі Грибаускайте.

 
З кого має брати приклад майбутній президент?

Першість Лукашенка в рейтингах дещо дисонувала з багатократним революційним досвідом українців.

Майбутній президент України повинен брати приклад із президента Білорусі – так вважають 13% українців. Політичний стиль канцлерки ФРН імпонує 9,83% опитаних громадян. На третьому місці за популярністю – Даля Грибаускайте, лідерка Литви.

У регіональному розрізі на Заході України найпопулярнішою виявилася Меркель, у решті регіонів лідером симпатій став Лукашенко.

Улюбленці міжнародної преси – Еммануель Макрон та Джастін Трюдо – не є особливо популярними серед українців (підтримка в межах статистичної похибки). Президента США Дональда Трампа обрали за взірцевого лідера 4,17% (найбільше його симпатиків на Заході – 7,31% і у Києві – 7,15%).

Путін залишається взірцем для 7,6% мешканців Півдня і для 6,85% респондентів Сходу (загалом по країні Путіна за приклад ставить 2,86%).

Перша трійка з Лукашенка, Меркель та Грибаускайте виглядає дивною і, напевно, шокуючою лише на перший погляд. Попри відмінності у політиці, яку провадять Меркель та Грибаускайте, з одного боку, та Лукашенко, з іншого, усі троє сприймаються українцями як сильні лідери.

Білоруський лідер вже давно користується симпатіями деяких українців через поширене сприйняття його як "господарника, який і економіку підняв, і дороги відремонтував". До слова, українці, які вболівають за євроінтеграцію, в торішньому опитуванні, яке вже аналізував Центр "Нова Європа", зізнавалися, що для них доказом успішної євроінтеграції стануть, зокрема, відремонтовані дороги.

Хоча можна припустити, що симпатики Лукашенка не до кінця усвідомлюють, що між нинішньою білоруською моделлю і євроінтеграцією – прірва (не варто, правда, виключити, що ця частина українців не сприймає проєвропейський курс узагалі).

Чому Меркель? Вочевидь, через свій персональний вплив і вплив держави, на чолі якої вона стоїть. Вона неодноразово очолювала рейтинги найвпливовіших політиків. Грибаускайте давно стала улюбленицею українців: Литва не боїться говорити правду про російську агресію, на відміну від багатьох більш потужних міжнародних акторів.

50% українців, які не змогли визначитися з закордонним лідером-авторитетом, ілюструють загальну невизначеність, непрогнозованість на нинішніх виборах та, можливо, незацікавленість пересічних українців у міжнародній політиці.

Утім, про певний тренд усе ж можемо говорити: українці перебувають у пошуках рішучого, сильного лідера, який не звертатиме з європейського шляху. По суті, громадські настрої – головний запобіжник від можливого розвороту держави з євротреку.

Автор: Сергій Солодкий,

перший заступник директора Центру "Нова Європа"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua